Дмитро Кисилевський: Політика “Зроблено в Україні” - довгострокова економічна стратегія держави, покликана пріоритезувати внутрішнє виробництво

Головний будівельний підсумок 2025 року: результати та думки лідерів, що формують майбутнє галузі

Головне щорічне підсумкове опитування об’єднує позиції перших осіб галузі, провідних експертів і високопосадовців, які формують стратегічний курс будівельної сфери та країни загалом. Воно комплексно висвітлює досягнення ключових гравців ринку, їхній досвід і результати роботи, окреслює основні тенденції в компаніях і профільних державних інституціях, а також визначає актуальні потреби будівельної галузі на 2026 рік.

Політика “Зроблено в Україні”: корисні інструменти для будівельної галузі і виробників будматеріалів

Політика розвитку українських виробників “Зроблено в Україні” сфокусована на стимулюванні виробництва, інвестицій та експорту. Вона обʼєднує півтора десятки програм, які є пріоритетом економічної політики Уряду. Верховна Рада також послідовна у своїх рішеннях щодо наповнення цих програм бюджетним фінансуванням, податковими та митними стимулами.

Основними користувачами програм є українські виробники, в тому числі і виробники будівельних матеріалів і техніки. Водночас будівельна галузь також отримує користь від ряду програм. єОселю, яка є однією з наймасовіших програм, залишимо за рамками цього матеріалу. Тут розглянемо інші, менш масові, але не менш цікаві.

Компенсація 15% на техніку українського виробництва

Програма компенсації 15% вартості техніки українського виробництва запрацювала у 2025 році. Ця програма робить для замовника більш вигідним купувати техніку українського виробництва. Зараз в програмі є такі найменування техніки:

Підйомна техніка

• Автокрани стрілові та мостові крани.
• Автомобільні підйомники та маніпулятори.
• Пасажирські ліфти.

Землерийні та вантажні машини

• Екскаватори та екскаватори-навантажувачі.
• Навантажувачі різних типів (зокрема фронтальні та телескопічні).

Транспортне обладнання:

• Напівпричепи (низькорамні для перевезення техніки, самоскидні, контейнеровози).
• Цистерни та вакуумні напівпричепи.

Бетонозмішувальні та грунтозмішувальні установки.

Купив техніку українського виробництва - отримав від держави 15%-ву компенсацію. Станом на кінець 2025 року в рамках цієї програми 137 підприємств придбали 264 одиниці техніки на понад 752 млн грн. Наразі у програмі 1208 найменувань техніки від 44 виробників.

Індустріальні парки

Індустріальні парки активно відкривають нові виробництва, формуючи попит на промислове будівництво. На початок 2025 року в індустріальних парках було побудовано та будувалося 25 нових заводів. За рік ця цифра значно збільшилась.

Крім того, Уряд вже другий рік фінансує розвиток інфраструктури індустріальних парків: будуються під’їзні шляхи, підстанції, лінії електропередач, мережі водозабезпечення та водовідведення. В рамках цієї програми з державного бюджету за два роки виділено 1,8 млрд. грн. для реалізації 56 проєктів у 22 індустріальних парках.

Ряд виробників будівельних матеріалів обрали індустріальні парки як майданчики для розширення своїх виробничих потужностей.

Підтримка проектів зі значними інвестиціями

Ця програма має неформальну назву “інвестняні”. Інвестиційні проєкти від 12 млн євро можуть отримати пакет стимулів для компенсації до 30% витрат на реалізацію проекту. До цього пакету належать:

• Податкові канікули: звільнення від податку на прибуток на 5 років.
• Митні пільги: звільнення від імпортного ПДВ та мита на нового обладнання.
• Інфраструктура: держава може власним коштом збудувати дорогу, підвести газ, воду чи електрику до нового обʼєкта. Звільнення від компенсації лісогосподарських втрат;
• Земля: звільнення від податку на землю; спрощена процедура виділення земельної ділянки.
• Компенсація витрат: на приєднання до інженерно-транспортних мереж.

Ця програма політики “Зроблено в Україні” активно запрацювала наприкінці 2024 року. Нею вже скористались інвестори, які будують завод з глибокої переробки сої, підприємство з переробки відходів тваринництва, реалізують кілька масштабних рекреаційних обʼєктів у Карпатах.

Станом на кінець грудня 2025 році Урядом підписано 5 спеціальних інвестиційних договорів на 251,9 млн євро.

Спрощена процедура зміни цільового призначення сільськогосподарської землі на промислову

Процедура зміни цільового призначення сільськогосподарської землі на землі промисловості та енергетики тепер займає 1,5-2 місяці замість 2-3 років. У разі, якщо така ділянка знаходиться за межами населеного пункту і відсутня розроблена містобудівна документація. Для зміни цільового не потрібно проходити кілька сесій місцевої ради і розробляти ДПТ,  - достатньо мотивованого висновку органу містобудування та архітектури про можливість розміщення на цій земельній ділянці заявленого об’єкту.

Зокрема, це такі обʼєкти: 

• Промислові будівлі та склади.  
• Трубопроводи, комунікації та лінії електропередач.  
• Комплексні промислові споруди.  
• Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства. 

Мотивований висновок є підставою для звернення в ДЗК. А також є особливим видом містобудівних умов та обмежень, є підставою для проектування об’єкта будівництва і зберігає чинність до завершення будівництва.

Станом на третій квартал 2025 року за спрощеною процедурою прийнято понад 170 рішень про зміну цільового призначення сільськогосподарської землі на промислову. Загальна площа ділянок - понад 1000 га. Їх використали для будівництва промислових підприємств, електростанцій і енергетичної інфраструктури, складів чи с\г споруд, створення індустріальних парків.

Загалом, політика “Зроблено в Україні” - довгострокова економічна стратегія держави, покликана пріоритезувати внутрішнє виробництво. Українські виробники вже гідно оцінили такі її інструменти як локалізація при публічних закупівлях, доступні кредити “5-7-9”, гранти 8 млн. грн. на обладнання і 16 млн грн на відновлення, Експортно-кредитне агентство та ін. Тож якщо ви - український виробник, варто поцікавитись і скористатись.

ЧИТАЙТЕ ІНШІ СТАТТІ 

Головного щорічного підсумкового опитування перших осіб та лідерів будівельної галузі

Олена Шуляк, народний депутат, голова профільного комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування

Відбудова стає системною державною політикою з чіткими пріоритетами та інструментами контролю

Лев Парцхаладзе, президент Конфедерації будівельників України

Конфедерація будівельників України суттєво розширила спектр ініціатив і партнерств

Олексій Кулагін, керуючий власник девелоперської компанії "Омокс"

Найбільшу стійкість зберегли проєкти комплексної забудови з уже сформованою інфраструктурою

Олена Рижова, комерційна директорка "Інтергал-Буд"

"Інтергал-Буд" став одним із ключових учасників державних програм "єОселя" та "єВідновлення"

Олег Ходаківський, генеральний директоро SWEETONDALE

Ми оптимізували виробничі процеси, впровадили нові рецептури матеріалів та розширили асортимент

Юрій Обух, директор "Рууккі Україна"

Ми продовжили інвестувати в розвиток продуктового портфоліо та закупку нових ліній

Анна Лаєвська, СЕО Sigma+, Голова Комітету Конфедерації будівельників України з питань девелопменту

2025-й став точкою стрімкого старту роботи над новими проєктами в якості компанії, що залучає інвестиції

Олексій Дніпров, ректор Київського Національного Університету будівництва і архітектури

КНУБА залишається провідним профільним університетом, що поєднує традиції з інноваціями

Єгор Фаренюк, директор ДУ "Фонд енергоефективності"

4,2 млрд грн — загальна сума грантів, виплачених Фондом енергоефективності

Павло Качур, Голова Асоціації "Укрцемент"

Українські виробники зберігають повну технологічну готовність до масштабування потужностей одразу після стабілізації попиту

Ольга Ворона, директор ТОВ «Пенетрон Україна»

Споживання змістилося в сторону високотехнологічних матеріалів

Андрій Озейчук, директор "Rauta"

Ключовими питаннями розвитку будівельної галузі мають стати покращення сталості проєктів та підвищення якості продукції

Віктор Кондратюк, директор "Екотехнік Україна"

Бізнесу потрібні рішення, які дозволяють працювати навіть під час перебоїв і не зупиняти критичні процеси

Анна Гонтаренко, Виконавча директорка Українського Центру Сталевого Будівництва

Створена нами база типових проєктів для відбудови дає змогу громадам та бізнесу суттєво економити час на старті проєктів

Василь Андреєв, Голова Профспілки будівельників України "Профбуд"

Ми підтримуємо роботодавців у підготовці кваліфікованих працівників і спільно з ними працюємо над зміцненням галузі

Костянтин Салій, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів

Приймаємо активну участь у декарбонізації, впровадженні стандартів ЄС і вдосконаленні регулювання у сфері будівельних відходів