Павло Качур: Українські виробники зберігають повну технологічну готовність до масштабування потужностей одразу після стабілізації попиту

Головний будівельний підсумок 2025 року: результати та думки лідерів, що формують майбутнє галузі

Головне щорічне підсумкове опитування об’єднує позиції перших осіб галузі, провідних експертів і високопосадовців, які формують стратегічний курс будівельної сфери та країни загалом. Воно комплексно висвітлює досягнення ключових гравців ринку, їхній досвід і результати роботи, окреслює основні тенденції в компаніях і профільних державних інституціях, а також визначає актуальні потреби будівельної галузі на 2026 рік.

Build Portal: Як, на Вашу думку, змінився попит на будівельному ринку протягом року? Які напрями зберегли стійкість, а які — продемонстрували спад?

Павло Качур: Ринку притаманна затяжна стагнація: обсяг споживання у 6,2–6,3 млн тонн становить лише близько 60% від довоєнного рівня 2021 року. Стійкість зберігають виключно інфраструктурні та оборонні проєкти, тоді як житлове та комерційне будівництво демонструють спад через низьку інвестиційну активність. Зростання у 2025 році малоймовірне через дефіцит кадрів, логістичні виклики та високу собівартість виробництва на тлі безпекових ризиків. Попри це, українські виробники зберігають повну технологічну готовність до масштабування потужностей одразу після стабілізації попиту.

Build Portal: Якими були головні тенденції та виклики для будівельної галузі цього року?

Павло Качур: Головними трендами року стали фокус на швидкій відбудові, цифровізація процесів та інтенсивна імплементація європейських стандартів у вітчизняні проєктні рішення. Проте галузь стикається з критичними викликами: нестабільним фінансуванням, гострим кадровим дефіцитом та енергетичними ризиками, що змушують бізнес працювати в режимі адаптації. Помірне зростання виробництва цементу зараз забезпечується переважно експортом до ЄС, а не внутрішнім споживанням, яке залишається обмеженим. Але і тут є ризики. Починаючи з 2026 року, при експорті потрібно буде купувати CBAM-сертифікати, ціна яких відповідатиме ціні квот на викиди вуглецю у ЄС. Під час воєнного стану витрати на CBAM-сертифікати ставлять український експорт в нерівні умови з виробниками ЄС за обставин обмеженого попиту внутрішнього ринку та неможливості під час війни провести модернізацію вітчизняних підприємств, щоб зрівнятися у викидах вуглецю з європейськими компаніями.

В таких умовах застосування фінансової частини СВАМ регулювання до українських товарів ще більше ускладнить фінансово-економічну ситуацію підприємств, зменшить їх експортні можливості, а також посилить негативні наслідки війни,  погіршивши стан економіки.

Таким чином, галузь наразі орієнтована на стратегію виживання та освоєння зовнішніх ринків, очікуючи на сприятливі умови для повноцінного розвитку всередині країни.

Build Portal: Які ключові результати діяльності Вашої асоціації вдалося досягти цього року в умовах воєнного стану?

Павло Качур: У 2025 році Асоціація зосередилася на гармонізації галузі з європейськими стандартами зокрема, через імплементацію норм Закону «Про надання будівельної продукції на ринку» та розробку національних ДСТУ (EN). Ми модернізували систему ідентифікації продукції, оновивши маркування «CEMENT ID» та розробивши детальні технічні карти для 21 виду CEM-цементів. Паралельно реалізовано медіапроєкти «Цемент без міфів» та «Зроблено з цементу» для підвищення технологічної грамотності споживачів. На системному рівні Асоціація забезпечила захист інтересів виробників у Технічних комітетах стандартизації та в комунікації з органами влади щодо вдосконалення профільного законодавства.

Build Portal: Які ключові ініціативи або реформи вдалося просунути у взаємодії з державою?

Павло Качур: Просування гармонізації стандартів з ЄС, участь у питаннях технічного регулювання, ціноутворення, кодифікації будівельної продукції та підготовки до нових правил доступу на ринок.

Build Portal: Чи вдалося посилити стандарти безпеки, якості та прозорості у секторі? Які інструменти працюють найкраще?

Павло Качур: Посилення стандартів безпеки та якості відбулося завдяки інтенсивній імплементації національних регламентів, гармонізованих із нормами ЄС. Найвищу ефективність демонструють цифрові інструменти, зокрема електронні реєстри та системи відкритих закупівель, що забезпечують прозорість усіх етапів обігу продукції. Технічне нормування у поєднанні з добровільною сертифікацією дозволяють підтримувати високі експлуатаційні характеристики матеріалів навіть у кризових умовах. Асоціація відіграє ключову роль у цьому процесі, виступаючи медіатором між бізнесом і державою для оперативного впровадження нових вимог. Такий підхід трансформує галузь у прозору екосистему, готову до повноцінної інтеграції в європейський будівельний простір.

Build Portal: Як війна вплинула на етичні норми, стандарти роботи і корпоративну відповідальність у галузі?

Павло Качур: Війна змістила акценти з суто економічних показників на соціальну відповідальність, безпеку людей та безумовну ділову доброчесність. Корпоративна відповідальність трансформувалася з іміджевого елемента у стратегічний стандарт: сьогодні це пряма підтримка ЗСУ, допомога мобілізованим працівникам та активна участь у відновленні критичної інфраструктури. Прозорість рішень та репутація стали ключовими активами для збереження довіри міжнародних партнерів та інвесторів. Галузь перейшла на модель роботи, де етика та соціальний внесок є невід’ємною частиною операційної діяльності. Такий підхід не лише забезпечує виживання бізнесу, а й закладає фундамент для майбутньої прозорої відбудови країни.

Build Portal: Як успішні будівельники, які входять до Вашої спільноти, вирішують питання, які формує сьогодення воєнного стану: проблеми зі світлом; проблеми з кадрами; логістичні проблеми?

Павло Качур: Підприємства Асоціації «Укрцемент» долають виклики воєнного стану через глибоку технічну та управлінську адаптацію. Енергонезалежність забезпечується інвестиціями у власну генерацію та впровадженням енергоощадних технологій, що мінімізує вплив мережевих збоїв на безперервний цикл виробництва. Логістичну стійкість гарантує активніше використання залізничного транспорту, оптимізація маршрутів та гнучке планування збуту. Кадровий дефіцит нівелюється посиленими інвестиціями у професійне навчання та автоматизацію процесів. Такий комплексний підхід дозволяє заводам зберігати стабільність постачання та технологічну готовність до будь-яких ринкових коливань.

Build Portal: Які проблеми галузі залишаються найбільш критичними? Чого бракує для їх вирішення?

Павло Качур: Найбільш критичними залишаються три блоки викликів. По-перше, це воєнні ризики: дефіцит кадрів, дорога логістика та енергоносії, що критично тиснуть на собівартість масових сипучих товарів. Ще один критичний аспект — географія виробництва та споживання. Особливо коли мова йде про південні, східні та прифронтові регіони. Тут ситуація передбачає довгі логістичні плечі, які значно здорожчують доставку.

По-друге — запровадження європейського вуглецевого податку CBAM з 2026 року, який без державної підтримки декарбонізації зробить наш експорт неконкурентоспроможним. По-третє — відсутність в Україні системи поводження з відходами та ринку альтернативного палива (RDF), що вже десятиліттями є стандартом для заводів ЄС.

Для вирішення цих проблем бракує системних державних програм розвитку людського капіталу (дуальна освіта, перепідготовка) та фінансових інструментів для екологічної модернізації. Якщо не розв’язати питання кадрового голоду та енергоефективності зараз, ми ризикуємо втратити темпи відбудови або повністю поступитися внутрішнім ринком іноземним підрядникам.

Build Portal: Якими Ви бачите пріоритети будівельної галузі на 2026 рік?

Павло Качур: Є декілька стратегічних напрямів, які можуть дати імпульс зростанню внутрішнього споживання цементу вже у середньостроковій перспективі.

Перш за все — це розвиток цементобетонних доріг. У контексті постійного зростання цін на бітум, нестабільних поставок та імпортозалежності України від цього ресурсу, дорожнє будівництво з жорстким покриттям сьогодні стає не лише технічно обґрунтованим, а й економічно доцільним. Так, якщо раніше економічна перевага цементобетонних доріг розглядалась в межах їх життєвого циклу, то наразі цементобетонні дороги вже на початковому етапі будівництва дешевші або порівняні за вартістю з асфальтобетонними. При цьому, якщо врахувати також увесь життєвий цикл, то показники на користь доріг з жорстким покриттям збільшуються в рази як по вартості, так і доцільності.

Другий важливий резерв — застосування укочуваного бетону (RCC — roller-compacted concrete). Це технологія, яка дозволяє швидко та ефективно влаштовувати покриття на дорогах місцевого значення, під’їзних шляхах до логістичних, аграрних, промислових об’єктів, на складських і виробничих майданчиках, у портах тощо. Переваги — висока несуча здатність, мінімальні витрати на обслуговування, швидке влаштування. А також технологія Whitetopping для відновлення доріг, ми пропонуємо громадам професійну підтримку на всіх етапах від проєкту до впровадження.

І нарешті — формування нової моделі публічного будівництва. Якщо державні інвестори орієнтуватимуться не лише на початкову вартість проєкту, а й на загальну економічну ефективність упродовж життєвого циклу об'єкта, то цемент отримає значно ширше застосування — у житлі, інженерній інфраструктурі, промисловому будівництві.

Отже, за наявності політичної волі та грамотної державної стратегії, внутрішній попит на цемент може суттєво зрости — і це буде не тимчасовий ефект, а системна трансформація ринку.

На рівні державної політики критично важливо забезпечити захист національного виробника: через декларативний принцип СВАМ для України та створення рівних  умов конкуренції з субсидованими заводами ЄС.

ЧИТАЙТЕ ІНШІ СТАТТІ 

Головного щорічного підсумкового опитування перших осіб та лідерів будівельної галузі

Олена Шуляк, народний депутат, голова профільного комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування

Відбудова стає системною державною політикою з чіткими пріоритетами та інструментами контролю

Лев Парцхаладзе, президент Конфедерації будівельників України

Конфедерація будівельників України суттєво розширила спектр ініціатив і партнерств

Олексій Кулагін, керуючий власник девелоперської компанії "Омокс"

Найбільшу стійкість зберегли проєкти комплексної забудови з уже сформованою інфраструктурою

Олена Рижова, комерційна директорка "Інтергал-Буд"

"Інтергал-Буд" став одним із ключових учасників державних програм "єОселя" та "єВідновлення"

Олег Ходаківський, генеральний директоро SWEETONDALE

Ми оптимізували виробничі процеси, впровадили нові рецептури матеріалів та розширили асортимент

Анна Лаєвська, СЕО Sigma+, Голова Комітету Конфедерації будівельників України з питань девелопменту

2025-й став точкою стрімкого старту роботи над новими проєктами в якості компанії, що залучає інвестиції

Олексій Дніпров, ректор Київського Національного Університету будівництва і архітектури

КНУБА залишається провідним профільним університетом, що поєднує традиції з інноваціями

Єгор Фаренюк, директор ДУ "Фонд енергоефективності"

4,2 млрд грн — загальна сума грантів, виплачених Фондом енергоефективності

Ольга Ворона, директор ТОВ «Пенетрон Україна»

Споживання змістилося в сторону високотехнологічних матеріалів

Андрій Озейчук, директор "Rauta"

Ключовими питаннями розвитку будівельної галузі мають стати покращення сталості проєктів та підвищення якості продукції

Віктор Кондратюк, директор "Екотехнік Україна"

Бізнесу потрібні рішення, які дозволяють працювати навіть під час перебоїв і не зупиняти критичні процеси

Анна Гонтаренко, Виконавча директорка Українського Центру Сталевого Будівництва

Створена нами база типових проєктів для відбудови дає змогу громадам та бізнесу суттєво економити час на старті проєктів

Василь Андреєв, Голова Профспілки будівельників України "Профбуд"

Ми підтримуємо роботодавців у підготовці кваліфікованих працівників і спільно з ними працюємо над зміцненням галузі

Костянтин Салій, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів

Приймаємо активну участь у декарбонізації, впровадженні стандартів ЄС і вдосконаленні регулювання у сфері будівельних відходів