Павло Качур: Цементна галузь перебуває в економічному тренді країни

Головне щорічне опитування перших осіб та лідерів будівельної галузі до Дня будівельника

Головне щорічне опитування будівельної еліти, профільних експертів та представників влади до Дня будівельника висвітлює поточну ситуацію на ринку і в компаніях, відображає чого потребують будівничі і ринок загалом,  а також акцентує увагу на необхідних заходах підготовки до масштабної відбудови. Опитування спрямовано на формування стратегії розвитку будівельного сектору та його широке висвітлення.

Щодо поточної ситуації на ринку

Build Portal: Як Ви оцінюєте ситуацію на будівельному ринку зараз в цілому?

Павло Качур: Будівельний ринок не живе своїм окремим життям. Тому всі виклики, з якими стикається економіка України, віддзеркалюються і на будівельній галузі. Візьмімо для прикладу показник ВВП: у першому кварталі зростання склало лише 0,8%, що втричі менше за прогнозований рівень. І це при тому, що індекс споживчих цін перевищив відповідні планові показники. Це є чітким сигналом для всіх: стагнація економіки не лише триває, а й посилюється. І будівельний ринок відчуває це в повній мірі.

Інвестиції в житлове будівництво залишаються дуже обережними. Промислове будівництво перебуває під великим питанням, адже невідомо, коли і куди прилетить. Реалізація серйозних інфраструктурних проєктів здебільшого призупинена в очікуванні фінансування.

Наразі залишаються лише військові об’єкти й оборонні споруди. Проте всю будівельну галузь вони неспроможні витягнути.

Тому будівельний ринок України у 2025 році продовжує відчувати значний вплив війни, особливо в контексті відновлення інфраструктури в постраждалих регіонах.

Усі наші сподівання — на наших захисників, на їхню стійкість, хоробрість і героїзм. Вистоїмо, доб’ємося справедливого миру, з’являться передумови для зростання економіки, повномасштабного відновлення будівельної галузі й зростання внутрішнього попиту на цемент.

А поки що цементна галузь перебуває в економічному тренді країни. Обсяг внутрішнього ринку у 2022–2024 роках коливався в межах 4,5–6,3 млн тонн, тоді як у 2021 році він становив 10,6 млн тонн.

У 2025 році, з огляду на високі ризики, обмежене фінансування та низьку інвестиційну активність, не доводиться очікувати на суттєве зростання споживання цементу. Деяке пожвавлення виробництва, що спостерігається за підсумками першого півріччя, зумовлене не зростанням внутрішнього попиту, а за рахунок експорт до ЄС. При цьому цементна галузь, здійснюючи експорт, сьогодні радше працює «на виживання», аніж на розвиток.

Build Portal: Чи вважаєте Ви проблему кадрів суттєвою на теперішний час? На Вашу думку, залучення мігрантів допоможе вирішити проблему кадрового голоду у будівельній галузі, чи варто використати інші методи залучення фахівців? Якщо інші методи, то які саме? Як влада може допомогти у цьому питанні бізнесу?

Павло Качур: Людський капітал — один із ключових і водночас найуразливіших ресурсів країни в умовах війни та майбутнього відновлення.

У численних дискусіях щодо повоєнної відбудови та про майбутні виклики Асоціація «Укрцемент» звертає увагу на те, що вирішальним чинником успіху стане не кількість доступних фінансових ресурсів чи наявність будівельних матеріалів, а саме людський капітал. Його дефіцит уже сьогодні є системним для будівельного сектору, і він лише поглиблюватиметься зі стартом масштабної відбудови країни.

Проблема полягає не лише у нестачі кваліфікованих робітничих кадрів. Відчувається гострий брак інженерних та управлінських фахівців, які здатні реалізовувати складні інфраструктурні проєкти, впроваджувати сучасні технології, забезпечувати якість, безпеку та відповідність екологічним стандартам.

Це вимагає вже сьогодні запуску комплексних державних і приватних програм розвитку людського капіталу. Йдеться про професійну перепідготовку, розвиток дуальної освіти, системні ініціативи щодо повернення кваліфікованих фахівців із-за кордону. Без таких рішень існує реальний ризик втрати темпів відбудови або ж передачі реалізації ключових проєктів іноземним компаніям.

Люди — це ключ до відновлення. Без достатньої кількості кваліфікованих працівників неможливо забезпечити ні якість, ні швидкість, ні довіру до спроможності української промисловості реалізовувати масштабні проєкти.

Я не поділяю сподівань, пов’язаних із залученням іноземної робочої сили. І не лише тому, що це не є стратегічним рішенням з точки зору локалізації виробництва та сталого розвитку національної економіки. Основний аргумент — економічна мотивація. Якщо ми говоримо про залучення фахових іноземних спеціалістів, питання конкурентного рівня оплати праці є неминучим.

Наведу конкретні цифри. Мінімальна заробітна плата в Україні наразі становить 163 євро на місяць в еквіваленті, середня — близько 457 євро. Для порівняння: у Польщі ці показники відповідно 1120 та 2100 євро. Це формує очевидну відповідь на питання, наскільки реально і економічно доцільно розраховувати на іноземну робочу силу.

Щодо відбудови

Build Portal: Наскільки ефективно працює механізм допомоги у відбудові вже зараз?

Павло Качур: Наразі механізм допомоги у відбудові залишається обмежено ефективним і функціонує переважно в межах окремих ініціатив або міжнародних проєктів. Відсутність узгодженої державної стратегії та координації між органами влади, донорами і бізнесом стримує масштабне розгортання відновлювальних процесів.

Ключовим фактором має стати чітка державна позиція щодо підтримки національного виробника. Важливо забезпечити стимулювання внутрішнього виробництва будівельних матеріалів, створення умов для залучення інвестицій та прозорих механізмів розподілу коштів.

Окрема увага повинна приділятися впровадженню системних рішень у сферах енергоефективності, логістики, управління будівельними та промисловими відходами, а також розвитку кадрового потенціалу.

Без цього говорити про повноцінну відбудову поки що передчасно.

Build Portal: Які ініціативи Асоціації «Укрцемент» наразі сприяють швидкій і якісній відбудові України?

Павло Качур: Основне завдання галузі – забезпечити в повному обсязі якісним цементом потреби ринку.

Асоціація «Укрцемент» стала драйвером впровадження ЗУ «Про надання будівельної продукції на ринку» (Регламент ЄС 305) і однією з перших імплементувала стандарти EN. Ми активно працюємо над підвищенням обізнаності споживача щодо правильного використання цементу, виготовленого за європейськими стандартами. Учасники Асоціації не лише декларують показники продукції у ЄДССБ, але й мають СЄ маркування, що підтверджує відповідність вимогам європейського ринку.

Ми бачимо кілька стратегічних напрямів, які можуть дати імпульс зростанню внутрішнього споживання цементу вже у середньостроковій перспективі.

Перш за все — це розвиток цементобетонних доріг. У контексті постійного зростання цін на бітум, нестабільних поставок та імпортозалежності України від цього ресурсу, дорожнє будівництво з жорстким покриттям сьогодні стає не лише технічно обґрунтованим, а й економічно доцільним. Так, якщо раніше економічна перевага цементобетонних доріг розглядалась в межах їх життєвого циклу, то наразі цементобетонні дороги вже на початковому етапі будівництва дешевші за  асфальтобетонні.

Другий важливий резерв — застосування укочуваного бетону (RCC — roller-compacted concrete). Це технологія, яка дозволяє швидко та ефективно влаштовувати покриття на дорогах місцевого значення, під’їзних шляхах до логістичних, аграрних, промислових об’єктів, на складських і виробничих майданчиках, у портах тощо. Переваги — висока несуча здатність, мінімальні витрати на обслуговування, швидке влаштування. Ми вже маємо підготовлені методики, навчальні посібники та реалізовані проєкти для впровадження цієї технології — потрібно лише рішення на рівні замовників і проєктувальників.

І нарешті — формування нової моделі публічного будівництва. Орієнтація на загальну економічну ефективність об’єкта, а не лише на початкову вартість, дасть змогу суттєво розширити використання цементу в інженерній, житловій та промисловій інфраструктурі. Отже, за наявності політичної волі та грамотної державної стратегії, внутрішній попит на цемент може суттєво зрости — і це буде не тимчасовий ефект, а системна трансформація ринку.

Build Portal: Залучення іноземних партнерів до відбудови України чудове рішення, яке  підтвердило свою ефективність. Чи готовий український ринок до посилення конкуренції з боку іноземних компаній?

Павло Качур: Ми дивимося на майбутню відбудову України тверезо й прагматично. Очевидно, що країни-донори будуть зацікавлені у залученні до процесу відновлення власних будівельних компаній, а також у постачанні своїх будівельних матеріалів. Тому українським будівельним компаніям і виробникам будівельних матеріалів доведеться виборювати свою частку відбудовного ринку в умовах жорсткої конкуренції.

У цьому контексті вимоги 305 Регламенту ЄС та відповідність європейським стандартам мають стати нормою нашої роботи вже сьогодні. Ті, хто відкладає перехід на європейські стандарти до післявоєнного періоду, ризикують безповоротно запізнитися й втратити позиції на майбутньому ринку.

Я вірю в нашу спроможність конкурувати. У нас є низка ключових переваг: логістична доступність, конкурентна вартість робочої сили і найголовніше — ми працюємо у своїй країні. А отже, наша мотивація до результату значно сильніша.

Тепер конкретніше про цемент. Українські виробники цементу  володіють сучасними технологіями, мають серйозний виробничий потенціал і досвід реалізації масштабних проєктів. Уже сьогодні окремі підприємства інвестують у власну генерацію, розвивають альтернативну енергетику, готуються до розширення виробничих потужностей, будують логістичні хаби. Тобто основа для оперативної реакції на потреби відбудови вже закладена.

Ми технологічно готові до масштабування. Як тільки ринок подасть чіткий сигнал до зростання — ми зможемо оперативно включитися: оновити обладнання, активізувати резервні майданчики, наростити потужності, модернізувати логістику, впровадити нові технології.

Втім, для реалізації цього потенціалу надзвичайно важливо закріпити державну політику підтримки національного виробника. Йдеться про створення справедливих і конкурентних умов: зокрема, уряду зафіксувати звернення до Єврокомісії щодо декларативного механізму CBAM для України, забезпечити захист внутрішнього ринку від недобросовісного імпорту, подолання логістичних бар’єрів, а також врегулювання енергетичних витрат. Без таких кроків українська цементна галузь не зможе на рівних конкурувати з виробниками ЄС, які отримують мільярдні субсидії на модернізацію та альтернативне паливо.

Ми маємо потужний потенціал — і готові реалізувати його для майбутнього відновлення країни. Але для цього мають бути сформовані чесні стартові умови.

Лише узгоджена співпраця держави та бізнесу дасть змогу забезпечити конкурентоспроможну економіку та ефективну відбудову.

Build Portal: Якою Ви бачите відбудову України в цілому? Що необхідно зробити, аби вона стала прикладом для всього світу? Бачу щонайменше дві стратегічні можливості для України стати прикладом для всього світу.

Павло Качур: Бачу щонайменше  дві стратегічні можливості для України стати прикладом для всього світу.

Перша — це відбудова об’єктів соціальної інфраструктури: освітніх закладів, установ охорони здоров’я, соціального захисту, державних та адміністративних послуг. Ці об’єкти мають бути не просто відновлені за чинними стандартами, а вже на етапі відбудови – повинні проєктувати майбутнє. Якщо ще на етапі планування ми закладемо нову філософію: інклюзивні, енергоефективні, доступні, технологічні заклади, — вони стимулюватимуть пришвидшення такого майбутнього. Формування концепції цих закладів слід розпочати вже сьогодні.

Друга можливість — розробка і реалізація просторової моделі гармонізації країни, в якій кожен громадянин матиме можливість реалізовувати свій професійний потенціал за місцем проживання.

Сьогодні робочі та виробничі потужності зосереджені переважно в столиці та обласних центрах. Така модель фактично «висмоктує» трудові ресурси з периферії. Результат — типова для тисяч українських родин картина: батько працює й мешкає в гуртожитку чи орендованому житлі в місті, а мати з дітьми залишається в селі. Це роз’єднує сім’ї, ускладнює побут і знижує якість життя.

Якщо сьогодні, ще на підготовчому етапі відбудови запровадити економічні стимули для розміщення виробничих потужностей у нинішніх та колишніх районних центрах, ми зможемо реалізувати модель: «працюю в місті — живу в селі». Це означатиме, що і батько, і мати щодня повертатимуться додому, бачитимуть своїх дітей, житимуть повноцінним родинним життям.

У свою чергу, житло в таких населених пунктах буде доступнішим, комфортнішим, а зекономлених коштів вистачить, зокрема, на поліпшення місцевої інфраструктури, насамперед — доріг.

Цей проєкт можна запускати вже зараз. В Україні прийнята програма розбудови індустріальних парків, яка передбачає цілу низку економічних стимулів. Але навіщо концентрувати їх у вже перенасичених обласних центрах? Варто спрямувати їх у маломіські території — в районні містечка, які потребують розвитку та мають значний невикористаний потенціал.

До речі, це ще один вагомий аргумент для повернення українців, які були змушені виїхати за кордон під час війни. Можливість знайти роботу вдома, залишаючись поруч із родиною, — це потужна мотивація повернутися.

Безпека, комфорт і доступність мають стати не винятком, а стандартом — як прояв поваги до тих, хто захищає нашу свободу.

Україна вже є прикладом мужності для всього світу. Віримо, що так само стане прикладом якісної та технологічно сучасної повоєнної відбудови.

Тому наше бачення ефективної відбудови України — це поєднання інноваційних технологій із максимальним використанням потенціалу українських підприємств і національних ресурсів. Для реалізації цього підходу необхідні такі передумови:

• чітка державна стратегія підтримки національного виробника;
• стимулювання локалізації виробництва будматеріалів;
• інвестиції в підготовку кадрів;
• впровадження європейських стандартів і найкращих практик сталого будівництва.

Опора на власну промисловість у поєднанні з партнерством із міжнародними донорами — це шлях до відновлення, який заслуговує стати прикладом для світу.