Ера хмарочосів закінчується: що може прийти на зміну сталевим гігантам

Ера хмарочосів добігає кінця

Незабаром хмарочоси почали будувати майже в кожному місті світу за найсучаснішими проєктами, які суперечать інженерним нормам. Постає питання, яка доля чекає на ці будівлі, зважаючи на зміни, які відбуваються в архітектурній практиці?

Хмарочоси: переваги та недоліки

Більш ніж половина світового населення, яке складає 7,8 мільярда людей, проживає у містах і міських районах. І очікується, що протягом наступних 25 років до них приєднається ще 2,5 мільярда. Багатоповерхівки, особливо житлові, виявилися зручними для густонаселених міст, де вільних ділянок зазвичай обмаль. У таких районах, як Сохо, де наземний рівень дуже перевантажений пішоходами та безперервним рухом транспортних засобів, будівництво малоповерхових комерційних і житлових будинків є шкідливим для фізичного та психічного добробуту мешканців. Адже вважається, що перебування понад 7 – 8 годин на день на фоні постійних візуальних подразників, безперервних звукових сигналів та хаотичних рухів впливає на самопочуття людини.

П'ятсотрічні хмарочоси серед пустелі. Як воно - жити в середньовічних єменських багатоповерхівках

Щоб якнайкраще використати площу, архітектори почали обирати будівлі змішаного призначення, об’єднуючи комерційні приміщення та громадські простори в житлових будинках, пропонуючи мешканцям комплексний підхід. Будівлі з відкритими терасами – особливість архітектури, яка активно популяризується в сучасних проєктах. Таке зонування пропонує мешканцям приватну територію на висоті, трохи далі від міської метушні. Навіть з точки зору візуальної естетики, архітектори більше не обмежуються дизайном скляних будинків з високою відбиваючою властивістю. Сьогодні вони проєктують ландшафти, внутрішні дворики, тераси та балкони на висотних рівнях.

Попри очевидні переваги хмарочосів з точки зору розв'язанням міських проблем, багато мешканців, забудовників та урядовців, схоже, виступають проти цих гігантів. За даними NYC Audubon, від 90 до 230 тисяч нічних мігруючих птахів щороку гинуть у Нью-Йорку, врізаючись у скляні хмарочоси та падаючи заживо на тротуари. Це пов’язано з тим, що штормова погода та штучне нічне освітлення в містах дезорієнтують птахів і направляють їх у бік будівель. Крім того, мешканці будівлі 432 на Парк-Авеню в Нью-Йорку, однієї з найдорожчих ділянок у світі, подають до суду на розробників проєкту, вимагаючи відшкодування збитків у розмірі 125 мільйонів доларів. Причиною тому є, за їхніми словами, "повені, несправність ліфтів, нестерпний шум, викликаний через розхитування будівель та електричний вибух у червні – другий за 3 роки – який залишив мешканців без електрики".

Друга найвища будівля у світі: на хмарочосі Merdeka 118 встановлено шпиль

Які країни вирішили відмовитися від будівництва нових хмарочосів

Зміни щодо майбутнього хмарочосів почали формуватися у всьому світі. Нова Архітектура Лондона (NLA) опублікувала результати щорічного огляду висотних будівель у 2021 році. Одним із ключових висновків звіту є те, що у 2020 році було розпочато будівництво лише 24 висотних будинків у порівнянні з 44 за попередній рік. Уряд Великобританії також нещодавно оголосив, що не схвалює будівництво вежі Тюльпан, компанії Foster+Partners через вуглецевий слід та можливий негативний вплив на навколишню архітектурну спадщину. 305-метрова вежа була б найвищою будівлею у фінансовому районі Лондона, але "додасть мало суспільної користі місту і може негативно вплинути на горизонт Лондона", як пояснив мер Лондона у 2019 році.

Китай, батьківщина найвищих веж у світі, обмежила будівництво хмарочосів задля зниження споживання енергії в країні. Уряд назвав ці споруди "марнославством", пояснюючи, що в містах з низькою щільністю масивні хмарочоси є непрактичними, і їх варто замінити іншими архітектурними типами, які краще доповнять міську композицію. Нові будівельні правила країни передбачають, що хмарочоси висотою понад 150 метрів будуть суворо заборонені, а з висотою понад 250 метрів будуть заборонені для районів з населенням менше ніж 3 мільйонів. У містах з населенням понад 3 мільйони людей, уряд вирішив обмежити споруди висотою понад 250 метрів.

Як виникли китайські «міста-привиди» і чому роздувається бульбашка на ринку нерухомості?

У густонаселених містах, де бракує вільних ділянок для будівництва малоповерхових будівель, є обмеження лише щодо висоти споруди. Попри це, пропонуються численні рішення для вивчення різних можливих варіантів, проте більш екологічно та соціально орієнтованих.

Що прийде на зміну

З огляду на сучасну екологічну свідомість, та все ж потребу у високих будівлях, чи можуть дерев’яні конструкції стати майбутнім висотних веж? За останні кілька років у будівельній галузі відбувся перехід від сталі та бетону до дерев’яних конструкцій, які змінили світ хмарочосів і висотних будівель. У 2017 році уряд Канади оприлюднив програму "Зелене будівництво з дерева" (GCWood), яка пропонує фінансування інноваційних проєктів і систем з деревини. Дотримуючись того ж підходу, Рада Міжнародного Кодексу затвердила 14 змін до Міжнародного будівельного кодексу, щоб збільшити дозволену висоту дерев’яного будівництва до 80 метрів.

Реагуючи на глобальні проблеми навколишнього середовища, Skidmore, Owings & Merrill (SOM) на Конференції ООН зі зміни клімату 2021 року в Глазго запропонували програму "Міська Секвоя", – екологічну архітектурну концепцію (COP26). Такий дизайн передбачає "ліси будівель", які ізолюють вуглець і продукують біоматеріали для створення нового екологічного міського середовища. Проєкт є розв'язанням загальної проблеми та спробою трансформувати будівельний сектор, оскільки він генерує майже 40% загальних світових викидів вуглецю.

Асоціація Карло Раті (CRA) також нещодавно представила Jian Mu Tower у Шеньчжені, Китай, – 218-метровий "фермерський хмарочос", який є вертикальною гідропонною рослинною фермою, яка може прогодувати до 40 000 людей на рік. Попри те, що 51-поверхова вежа займає останню вільну ділянку в центральному діловому районі Шеньчжень, вона виправдовує своє існування, адже дозволяє жителям вирощувати та споживати свіжі овочі та фрукти, і приносить їм приблизно 270 000 кілограмів їжі на рік.

Станом на 2021 рік комерційні будівлі по всьому світу заповнилися порожніми коридорами та офісними столами. Це, разом з численними іншими екологічними та економічними причинами, підштовхнуло архітекторів до пошуку інноваційних способів найкращого використання висотної архітектури.

The Sustainable City: як у Дубаї функціонує поселення з найменшим у світі карбоновим слідом