Реформа житлової політики: хто і як ухвалюватиме рішення про надання житла тим, хто цього потребує

Реформа житлової
політики

Вирішувати, кому з громадян найбільше підходить той чи інший варіант розв’язання житлового питання, буде спеціальна е-система, а не чиновники. А практику приватизації службового житла планують скасувати. Ці та інші норми, правила і нововведення передбачає нове законодавство щодо житлової політики – відповідний законопроєкт планують зареєструвати протягом двох місяців.

Про це під час третьої сесії публічних консультацій, присвячених удосконаленню законопроєкту «Про основні засади житлової політики» повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, згідно з напрацюваннями законопроєкту, основним антикорупційним запобіжником у вирішенні житлового питання за допомогою запропонованих державою механізмів буде запуск Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи. З її допомогою все відбуватиметься не в паперовій, а в цифровій площині і без втручання чиновників.

Суть е-системи наступна: громадянин самостійно вноситиме свої дані в систему і вона запропонує йому на вибір декілька варіантів. Він обиратиме, що йому підходить – або соціальна оренда, або службове житло для відповідних категорій населення, або фінансово-кредитні механізми, щоб побудувати житло, або набуття права власності на нього.

«В якій би точці України громадянин або його родина не знаходилась, за допомогою е-системи вони можуть скористатися інформацією, де є вільні приміщення житлового фонду. Вона буде враховувати інформацію про особу, рівень доходів, житло у власності, наприклад, на окупованих територіях і відповідно потребу у орендному житлі. Е-система буде враховувати і соціальний статус – пріоритет у наданні житла матимуть особи з інвалідністю, непрацездатні, ВПО та інші», – зазначила парламентарка.

Вона пояснила, що з урахуванням всього цього е-система повинна одразу надати рекомендації – місто розташування відповідних приміщень і яким механізмом людина або родина може скористатися – соціальне житло, службове, а також фінансово-кредитні механізми у разі, якщо її доходи дозволяють скористатися цим правом.

За словами Шуляк з моменту вступу у силу закону «Про основні засади житлового політики» на впровадження інформаційної системи виділяється 6 місяців.

Очільниця партії «Слуга Народу» також повідомила, що інший важливий аспект, який врегулює реалізація нової житлової політики – припинення приватизації службового житла. Вона зазначила – на службове житло матимуть право працівники бюджетної сфери, військові, правоохоронці. Але таке житло не можна буде приватизувати. Більше того, в законопроєкті передбачена норма, що через рік після його вступу в силу приватизацію службового житла планується скасувати – його передача у приватну власність унеможливлює існування державного і комунального житлового фонду, з якого житло надаватиметься для тимчасового використання тим, хто цього потребуватиме.

«Діючий житловий кодекс безнадійно застарілий і неефективний, він розроблявся ще у 1983 році та зовсім не відповідає нинішнім реаліям. Також потрібно врахувати, що закон про приватизацію, який розраховувався на тих, хто потребував покращення житлових умов, був прийнятий у 1998 році, відповідно ціна квадратного метра житла актуальна саме для того періоду – 18 копійок за квадратний метр. Як результат – приватизація відбулася саме за цими цінами. Тому останні 30 років ми приватизували незрозуміло за який рахунок побудоване житло. Це призвело до того, що в нас сьогодні це 98% житлового фонду сьогодні у приватній власності», – зазначила народна депутатка.

За її словами, поширеною була і практика приватизації службового житла, користуватися яким громадянин мав право лише на період своєї служби. Це стало проблемою, адже держава не повинна фінансувати отримання житла для його передачі у приватну власність. Натомість, зазначила Шуляк, соціальне житло має в першу чергу бути розраховане на соціально незахищені верстви населення, які потребують покращення житлових умов.

«В цьому полягає одна з головних відмінностей України від країн ЄС в сфері житлового законодавства – те, що через приватизацію у нас 98% житлового фонду знаходиться у приватній власності. В ЄС такого не було, там не передавали свої житлові активи у приватну власність, тому їм є чим оператувати, а нам – майже ні», – зауважила Шуляк.

Народна депутатка також наголосила, що оскільки практику приватизації службового житла скасують через рік з моменту вступу в силу відповідного закону, у мешканців комунального і службового житла є час, щоб цим правом скористатись. Саме для цього в законопроєкті і прописали такий тривалий перехідний період, підсумувала Шуляк.

Цікаво про будівництво: Система збору дощової води та покрівля від Ruukki – комплексне рішення для будівництва

Читайте більше новин про відбудову України у спецтемі на Build Portal