Експерти обговорили підсумки роботи будівельної галузі України за 2018 рік

Засідання Президії Будівельної палати України

Головним питання порядку денного було підбиття підсумків роботи будівельної галузі у 2018 році та обговорення актуальних питань подальшого розвитку будівництва в країні.

З доповіддю виступив Президент Будівельної палати, Герой України П.С.Шилюк.

Він зокрема зазначив, що в цілому будівельна галузь витримала досить високий темп, взятий у 2017 році. З окремих напрямів вдалося навіть покращити досягнуті показники. Індекс виконання будівельних робіт – 104,4%.

На фото персона із розділу Будівельної Вікіпедії "Популярні особистості будівельної галузі": Петро Шилюк

Петро Шилюк, президент Будівельної палати України, Герой України

Підприємства семи регіонів країни (м. Києва, Одеської, Дніпропетровської, Харківської, Львівської, Київської та Полтавської областей) виконали 70 % загального обсягу будівництва.

Президент Будівельної палати докладно зупинився на тенденціях житлового будівництва, оскільки житлова проблема давно вже стала соціально значимим явищем.

За рівнем забезпеченості житлом, наголосив П.С.Шилюк, Україна відчутно відстає від розвинених країн Європи. «Потреба у поліпшенні житлових умов, як і раніше, залишається наявною для сотень тисяч наших громадян, але, треба визнати, купівельна спроможність у них зараз далеко не найвища», – сказав він. Крім того, в країні з’явилися нові категорії громадян, які гостро потребують підтримки держави, – це вимушені переселенці, учасники бойових дій.

У 2018 році загальна площа прийнятого в експлуатацію житла порівняно з 2017 роком зменшилися на 5,7%. Прийнято в експлуатацію – 8,7 млн.кв.м.

Президент Будівельної палати висловив ряд конкретних пропозицій, реалізація яких може позитивно вплинути на ситуацію.

Передовсім йдеться про таке:

В умовах децентралізації та посилення ролі місцевого самоврядування суттєво зростають доходи місцевих бюджетів. Відповідно з’являються нові можливості для розширення фінансування регіональних програм будівництва житла, зокрема таких як «Пільгове молодіжне кредитування» та «Доступне житло». Ми підтримуємо реалізацію цих та інших місцевих програм, що сприятиме вирішенню житлових проблем громадян, покращенню демографічної ситуації та забезпечуватиме сталий розвиток регіонів.

Водночас на законодавчому рівні слід забезпечити повноцінне фінансування державних програм будівництва доступного житла та молодіжного кредитування.

Також було заявлено про підтримку намірів Уряду щодо забезпечення житлом учасників бойових дій, зокрема, ветеранів АТО/ООС та внутрішньо переміщених осіб, через механізм відповідної бюджетної програми, яку ініціює нове Міністерство у справах ветеранів.
Вкрай нагальним є прийняття нової редакції закону «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», законів «Про орендне житло», «Про лізинг житла» – акти, які можуть відкрити нові можливості для будівництва масового і доступного житла, залучення додаткових інвестицій.
Пропонується розробити механізм запровадження договірних відносин між забудовниками, підрядними організаціями та органами місцевого самоврядування з метою вирішення питань прозорого відведення земельних ділянок, спрощення дозвільних процедур, координації взаємодії будівельників з відповідними комунальними службами тощо. Натомість, забудовники передають частину новоспорудженого житла місцевій владі для наступного виділення його тим категоріям громадян, які потребують соціального захисту.

Водночас П.С.Шилюк звернув увагу на такий аспект як комплексний розвиток територій. Йдеться про те, що за останні роки з’явився перекіс у веденні будівництва: багато будується житла, і мало – дитячих садків і шкіл. Виникає соціальна напруга щодо переповненості навчальних класів, з чергами на місця у дитсадках.

І часто несправедливо звинувачують у цьому будівельників, які насправді сплачують податки, вносять свою дольову участь.

Ці та ряд інших ініціатив, сказав далі доповідач, ми оприлюднили на нещодавньому спільному засіданні Антикризової ради громадських організацій та правління УСПП, де розглядався і приймався оновлений програмний документ «Платформа економічного патріотизму».

Водночас, підкреслив, П.С.Шилюк, будівельники вже сьогодні готові споруджувати значно більше сучасного і якісного житла.

У виступі П.С.Шилюка було докладно проаналізовано ситуацію з кадрами у будівельній галузі, адже нині всі підприємства відчувають вплив загальної тенденції трудової міграції з України (саме на будівельні роботи переважно влаштовуються наші заробітчани).

Питання збереження кадрів, забезпечення належного рівня зарплат та соціального пакету у будівництві залишаються актуальним, підкреслив він.

При цьому П.С.Шилюк послався на досвід корпорації «ДБК-ЖИТЛОБУД», де задіяна система матеріального та соціального забезпечення працівників зокрема, молодих спеціалістів. Це може бути, зокрема, і допомога в отриманні власного житла, оздоровленні, і перспектива кар’єрного росту.

Відповідно посилюються вимоги і до рівня підготовки кадрів – як робітничих професій, так і інженерів.

За словами керівника Будівельної палати, слід опрацювати систему заходів, які б вивели відносини між роботодавцем, навчальним закладом і студентом (учнем) на цілком конкретні договірні засади, де кожна сторона бере на себе певні зобов’язання. Зокрема, передбачити, щоб молодий спеціаліст, якого підготували за кошти підприємства, відпрацював тут певний час.

У доповіді П.С.Шилюка також висвітлювалися аспекти роботи щодо оновлення нормативно-правових актів, в якій активну участь беруть експерти Будівельної палати, розвитку співробітництва з партнерськими організаціями.

За його словами, є особливі сподівання на поглиблення співпраці з Асоціацією міст України. Це важливо, враховуючи те, що нині в умовах децентралізації, значна частина бюджетних коштів перерозподіляється на користь місцевого самоврядування. Треба виходити з того, що і фінансування житлових програм, і питання реконструкції «хрущовок» і взагалі організація будівництва все більше вирішується місцевими органами влади.

Вважаємо, що регіональні представництва Будівельної палати мають тут займати активнішу позицію, сказав П.С.Шилюк.

Він також відзначив, що Будівельна палати разом із Спілкою наукових та інженерних об’єднань, Академією будівництва і КНУБА виступили засновниками Української ради інженерів-будівельників.

В кінці 2018 року УкрРІБ була прийнята до складу Європейської ради цивільних інженерів та Європейської Ради Будівельних Палат, що відкриває перспективи розвитку міжнародних зв’язків, передовсім, залучення можливостей цих структур при вирішенні наших внутрішніх проблем.

В обговоренні доповіді взяли участь: президент УСПП А.К.Кінах, керівник департаменту Мінрегіону О.О.Рябова голова підкомітету профільного комітету Верховної Ради України О.О.Марченко, ректор КНУБА П.М.Куліков, голова Держмолодьжитло С.О.Комнатний, віце-президент Конфедерації будівельників України А.В.Беркута, голова комітету з питань економіки та інвестиційної діяльності Будівельної палати О.Е.Лиховид, інші учасники засідання.

На фото персони із розділу Будівельної Вікіпедії "Популярні особистості будівельної галузі": Петро Шилюк, Анатолій Беркута, Петро Куліков, Сергій Комнатний, Станіслав Сташевський, Анатолій Дронь

Виступ Анатолія Кінаха, президента УСПП

У виступах було критично оцінено ситуацію в будівельному комплексі, передовсім щодо житлового будівництва.

Основними причинами цього називалися: значне недофінансування бюджетних програм спорудження доступного житла, молодіжного кредитування; правова невизначеність у питаннях реконструкції застарілого житлового фонду, побудови орендного (муніципального) житла тощо.

Наголошувалося, що незважаючи на заходи, які вживаються Мінрегіоном щодо спрощення умов ведення бізнесу у будівництві, обсяги інвестицій, зокрема, іноземних, залишаються мінімальними.

З зазначеного питання Президія Будівельної палати ухвалила рішення, яким, зокрема, пропонується:

Комітетам БПУ – розглянути питання та підготувати пропозиції щодо закріплення кадрів робітничих професій у будівництві, підвищення престижності роботи у будівельній галузі; істотного зменшення кількості порушень техніки безпеки на будівельних об’єктах та виробничого травматизму; законодавчого посилення відповідальності забудовників за невиконання договірних зобов’язань перед інвесторами будівництва житла, захисту прав постраждалих інвесторів; розробки державної програми підтримки індустріального будівництва, запровадження податкових пільг з метою модернізації основних фондів. Продовжити експертне опрацювання законопроектів щодо удосконалення містобудівної діяльності.

Також йдеться про співпрацю з Українською радою інженерів-будівельників, зокрема в частині впровадження та використання цифрового інформаційного моделювання на всіх етапах життєвого циклу об’єктів капітального будівництва та нерухомості в Україні.

Ухвалено актуалізувати роботу з Міносвіти щодо удосконалення системи підготовки кадрів робітничих професій, законодавчого врегулювання відносин між навчальними закладами, роботодавцями та набувачами освіти, а також поліпшення матеріальної бази закладів професійної освіти.

Вважати за доцільне створення Будівельною палатою та Академією будівництва Координаційної ради з питань розробки пілотного проекту впровадження системи підготовки фахівців будівельної галузі з визначенням переліку навчальних закладів для здійснення такого проекту. Напрацювання Ради розглянути на спільному засіданні Президій АБУ і БПУ.

Президія також затвердила Звіт про виконання Плану роботи Будівельної палати на 2018 рік та затвердила План роботи на 2019 рік.

Було ухвалено рішення про проведення чергових Загальних зборів Палати у травні 2019 року в м.Києві.

На засіданні виступив перший віце-президент Будівельної палати, голова комітету з міжнародного співробітництва та виставково-конгресної діяльності С.Т.Сташевський, який поінформував про проведення у Києві 19-23 березня міжнародної виставки InterBuildExpo та висловив пропозиції щодо широкої участі підприємств та компаній – членів Будівельної палати у проведенні цього найбільшого будівельного форуму року.

На підставі ст.12.2 Статуту Будівельної палати України було прийнято в дійсні члени Будівельної палати згідно з поданою заявою: Українську державну корпорацію з будівництва метрополітенів і тунелів «Укрметротунельбуд»; ТОВ «Легкоскидні конструкції»; ТОВ «Редакція журналу «Охорона праці»; релігійну громаду на честь Покрови Божої Матері (м.Київ).

Були підписані меморандуми про співпрацю БПУ з новими партнерами – Чорнобильською асоціацією народних депутатів України, Асоціацією інженерів-будівельників України та ГО «Всеукраїнська спілка білорусів».

Наразі партнерські договірні відносини Будівельна палата встановила з 16 всеукраїнськими організаціями.

На фото персони із розділу Будівельної Вікіпедії "Популярні особистості будівельної галузі": Анатолій Дронь, Петро Шилюк, Станіслав Сташевський, Анатолій Беркута, Петро Куліков

(зліва направо) Анатолій Дронь, виконавчий директор Будівельної палати України, Петро Шилюк, президент Будівельної палати України, Герой України, Станіслав Сташевський, перший віце-президент Будівельної палати

На фото персони із розділу Будівельної Вікіпедії "Популярні особистості будівельної галузі":  Сергій Комнатний, Анатолій Дронь, Станіслав Сташевський

Сергій Комнатний, Голова правління Держмолодьжитла

На фото персона із розділу Будівельної Вікіпедії "Популярні особистості будівельної галузі": Анатолій Дронь

Анатолій Дронь, віце-президент – виконавчий директор Будівельної палати

На фото персона із розділу Будівельної Вікіпедії "Популярні особистості будівельної галузі": Петро Куліков

Петро Куліков, Віце-президент Будівельної палати, ректор Київського національного університету будівництва і архітектури

На фото персона із розділу Будівельної Вікіпедії "Популярні особистості будівельної галузі": Геннадій Фаренюк

Геннадій Фаренюк, директор Науково-дослідного інституту будівельних конструкцій, голова комітету БПУ