Hyperloop в Україні: як це все відбувається і чого чекати

907 2018-06-20 07:33:00




Голова Hyperloop Transportation Technologies розповів, що потрібно для запуску гілки швидкісного транспортування в Україні, скільки це коштуватиме, і коли буде перший запуск в світі.

У четвер в Києві Міністерство інфраструктури уклало меморандум про співпрацю з компанією Hyperloop Transportation Technologies. Свої підписи під документом поставили міністр Володимир Омелян і головний виконавчий директор HTT Дірк Алборн.

Дірк Алборн займається розробкою та просуванням Hyperloop. Також він займає посаду засновника і генерального директора JumpStarter Inc., краудфандінгового бізнес-інкубатора з головним офісом в Каліфорнії.

HTT під керівництвом Алборна стала однією з перших компаній, яка проявила зацікавленість до проекту високошвидкісного транспорту. Компанія вже має договори на проектування та будівництво ліній високошвидкісного транспортування з такими країнами, як Франція, Словаччина, Австрія, Угорщина та ОАЕ.

Текст підписаного меморандуму журналістам не показали, але Омелян розповів про його основну ціль: закріпити намір сторін працювати над розробкою транспорту нового покоління.

У МІУ щиро вірять, що технологію Hyperloop в Україні можна реалізувати протягом 5 років. Та ще й заробити на цьому. Та ще й не витратити жодної копійки бюджетних коштів.

Грошей на проект поки що нема, але підписанти домовилися "об’єднати зусилля і спільно шукати інвесторів". Скільки треба коштів? Точну цифру ніхто не знає — необхідно провести дослідження.

При цьому вже зараз представники МІУ озвучують інші, більш цікаві цифри: 30 хвилин на поїздку з Одеси до Києва, 164 тисячі пасажирів на добу, 1200 км на годину.

Чи можливо протягом 5 років реалізувати подібний проект в Україні? Скільки на це знадобиться коштів? Чи приїде на відкриття Hyperloop в Україні Ілон Маск?

На ці та інші питання головний виконавчий директор Hyperloop Transportation Technologies відповів журналістам під час публічної дискусії "Гіперлуп в Україні" та після неї, поспілкувавшись з кореспондентом ЕП.

— Як з'явилася ідея запускати проект Hyperloop в Україні?

— Ви, напевно знаєте, що українські міністри були дуже зацікавлені ідеєю Hyperloop. Вони шукали представника компанії, яка цим займається. Вийшли на нас, ми поговорили, і ось так це почалося.

— Чим вас зацікавила Україна?

— Для нас важливо працювати з урядами у всьому світі і, звичайно, з активними, які хочуть впроваджувати нові технології. І тут важливо розуміти, що це не просто гучні слова і розмова про те, що ніколи не відбудеться.

Те, що ми робимо, це — реальні кроки. Якщо ми можемо побудувати безпечну систему, яка переміщує людей навколо світу, це також є сенс робити і в Україні.

Це в тому числі робота міністра та всіх людей навколо нього. Він зацікавлений в тому, щоб проштовхнути нову технологію, і це є однією з причин, чому ми хочемо бути тут.

— Хто може бути інвестором для такого проекту? На вашу думку, він має бути приватним чи державним?

— Однією з найбільш переваг технології є те, що вона прибуткова. Зараз йде робота над пошуком та залученням приватних інвесторів. Також Міністерство інфраструктури та уряд зацікавлені в цьому проекті, вони хочуть, щоб проект був прибутковим. Схоже, що буде і державна підтримка.

Hyperloop Transportation Technologies — одна з трьох компаній, які одночасно і незалежно одна від одної розробляють технологію "гіперпетлі". Ідею вакуумного поїзда на магнітній подушці висунув у 2013 році засновник Tesla та SpaceX Ілон Маск.

Компанію HTT заснували в тому ж 2013 році в Каліфорнії бізнес-партнери Дірк Алборн і Бібоп Греста на базі Jumpstarter — онлайн-платформи, яка дозволяє компаніям збирати навколо своїх проектів спільноту однодумців на основі краудсорсингу.

Коли Ілон Маск опублікував ресерч з концепцією хайперлуп, Алборн запитав ком'юніті створеного ним порталу Jumpstarter, чи варто втілити цю ідею в життя, — і був вражений, скільки людей з готовністю зголосилися працювати над нею.

HTT розпочала роботу, заручившись підтримкою президента технічного директора SpaceX Гвінн Шотвелл.

У наступні три роки HTT уклала партнерство з великими компаніями в різних галузях, наприклад з розробником інженерного ПО Ansys, міжнародною інженерною компанією Aecom і розробником вакуумної технології Oerlikon Leybold.

HTT вже залучила понад 100 млн дол інвестицій. Серед інвесторів компанії багато позаштатних співробітників, які працюють в обмін на опціони, — завдяки цій моделі HTT швидко зростає і розвивається в різних країнах світу.

— Міністр інфраструктури Володимир Омелян анонсував дуже низькі ціни на квитки, як проект може бути прибутковим?

— Враховуючи специфіку роботи цієї технології, енергія майже не витрачається, а навпаки, продукується. Цієї енергією можуть живитися альтернативні джерела енергії, які будуть розташовані вздовж дороги капсули.

Однак, треба спочатку провести дослідження, наскільки це буде економічно ефективним рішенням, скільки людей буде їздити за допомогою Hyperloop.

Ми вже провели деякі дослідження в інших країнах, і я можу сказати, що середню ціну квитка на Hyperloop можна порівняти з ціною звичайного автобусного квитка, на ту ж саму відстань.

— Скільки грошей має бути залучено для того, щоб почати будівництво в Україні?

— Щоб відповісти на це запитання, знову ж таки, потрібно провести дослідження. Я можу назвати вам цифри, виходячи з тих досліджень, які ми вже проводили.

Будівництво 1 км наземної труби Hyperloop коштуватиме приблизно 20 млн доларів (заступник голови директорату державної політики у сфері цифрової інфраструктури на транспорті Міністерства інфраструктури Фарід Сафаров називав раніше удвічі меншу суму, ЕП), можливо таку ж цифру ми отримаємо і в Україні, але знову ж, треба проводити дослідження.

Вартість будівництва одного кілометра траси hyperloop — 20 млн доларів. Очікуваний термін окупності комерційного треку hyperloop — 8-12 років. Максимальна швидкість, до якої зможуть розганятися капсули hyperloop — 1200 км/год.

— Скільки часу займе проведення дослідження?

— Це рішення має йти від влади. Вони мають вирішити, які міста вони хочуть поєднати. На саме дослідження знадобиться, я думаю, десь шість місяців.

— Наскільки реально, що деякі складові для Hyperloop, деякі елементи можуть бути виготовлені в Україні, чи вивчали ви це питання?

— Я впевнений, що є чудові технології та ми особисто дуже раді співпрацювати з кимось в Україні і впроваджувати ліцензійні технології, які роблять їх загальними технологіями. Це один з найбільших викликів зараз і ми розуміємо, що треба бігти максимально швидко.

Це велике випробування, шанс який ви не хочете втратити, і ми дякуємо за запрошення, ми можемо прислухатися до України і подивитися, і також тестувати деякі чудові компоненти.

Найважливіше — це нові речі, які потрібно вивчати у повсякденному житті, які, як видно, є шоком для наших людей. Це їх хвилює, це нетипово. Тому, коли ми говоримо про безпеку та охорону, це, мабуть, один з найважливіших аспектів для нас, ми витрачаємо дуже багато часу і багато зусиль, щоб бути справді унікальними...

Створюючи Hyperloop, ми впровадимо безліч інших речей, які будуть відкриті для інших інвесторів.

— Де і коли перший Hyperloop буде запущено, в якій країні?

— У нас вже є тестовий майданчик в Тулузі (Франція). Перша пасажирська капсула була запущена у виробництво минулого року, готова капсула буде готова за декілька місяців. Ми нещодавно анонсували першу комерційну гілку в ОАЕ, яка об’єднає Дубай та Абу-Дабі. Орієнтовно вона буде готова у 2020.

Перший комерційний трек hyperloop — транспортної системи, яка дозволить переміщатися на далекі відстані по тунелях зі швидкістю понад 700 км/год, — HTT побудує в ОАЕ в 2020 році. Це буде трек довжиною близько 10 км. Проект буде реалізовуватися в кілька фаз, а потім буде з'єднаний в довший трек.

— В українському інтернеті ходять чутки, що в українському Hyperloop буде задіяна технологія blockchain, чи правда це?

— Загалом я вважаю, що блокчейн — це технологія, яка є дійсно важливою в різних областях. Коли ми, наприклад, говоримо про дату. Останні кілька років ми задіюємо технологію блокчейн в тому, що робимо. Але що стосується України, в мене немає такої інформації.

— За які гроші існує ваша компанія і чи приносить ваша теперішня діяльність прибуток?

— Ні, Ми заснували компанію за допомогою інвестицій, є компанії, які нас фінансують. Так, ми отримуємо дохід, але не отримуємо прибутку.

Всі гроші, які ми отримуємо, ми продовжуємо інвестувати в проект, тому про прибутковість поки що не йдеться. Ми й не хочемо бути прибутковими, ми хочемо продовжувати розвивати нові технології, покращувати їх.

— Hyperloop One — це ваш конкурент?

— Звичайно, ми були першою компанією, яка починала розвивати технологію, Hyperloop був заснований у 2013, Hyperloop One — пізніше. Але я не думає, що це змагання, ми робимо одну справу. Ми могли б працювати разом, але наші моделі роботи дещо відрізняються. У Hyperloop One є деякі проблеми з компанією та всередині компанії. Але, в цілому, світ достатньо великий, всім знайдеться місце.

— Що ви думаєте про конкуренцію з такими як Hyperloop Virgin, як ви дивитеся на це змагання з точки зору бізнесу?

— У будь-якому випадку, це конкуренція, в якій ми дійсно хочемо брати участь. Це, звісно, не той випадок, коли ти єдиний, коли люди говорять, що це не працює.

Проте тут уже є двоє, троє, четверо, п'ятеро, шестеро різних людей із своїми проектами. І ви уже знаєте, що ви не одні. Очевидно, якщо серед них є така людина як Річард Бренсон — це плюс.

Технології допомагають промисловості в цілому, тому існують різні гравці в галузі, а також нові технологічні компанії. Однак, я думаю, що ми дещо інше, ми бачимо себе як основоположників, з якими дуже приємно працювати, і маємо кращу технологію.

— І останнє запитання: чи можемо ми очікувати на візит Ілона Маска на відкриття Hyperloop в Україні?

— (Сміється) Я думаю, краще вам це запитати у нього самого.


Джерело: Економічна правда

Интересные новости:
15.06.2018
427
Мининфраструктуры подписало меморандум о сотрудничестве с Hyperloop Transportation Technologies...
16.05.2018
812
Подготовка научной оценки и технической документации проекта будет вестись в тесном сотрудничестве с...
03.04.2018
669
Министр признал, что это большой проект, который требует «много усилий, много координации&raqu...