Житло для переселенців. Буде чи не буде: про що говорять зміни в держбюджет?

Житлу для переселенців бути?

Карантинні заходи і в цілому все, що стосується світової пандемії, породжує потребу в реагуванні. А бюджет — це перше, на що будь-яка надзвичайна ситуація б'є часом дуже безжалісно. Тож хоча зі затримками, та ми все ж отримали зміни до держбюджету-2020, де основний акцент у видатках зроблено на соціальні виплати, пенсії та витрати на потреби медицини, зокрема створення Фонду боротьби з COVID-2019.

Я можу помилятись, та вважаю, що немає тієї категорії громадян, яких потенційно не зачіпають зміни, так само як і будь-який бюджет стосується всіх осіб, які проживають на території тієї чи іншої держави. І понад 1.5 млн внутрішньо переміщених осіб тут не виняток.

Що змінилося в бюджеті для переселенців?

Як не дивно, але основні зміни торкнулись доповнень в частині формування спеціального фонду держбюджету. Або ж того, куди і як тепер надходитимуть розподілені відсотки за користування пільговими державними кредитами та повернення самих кредитів на придбання житла для внутрішньо переміщених осіб.

Загалом, якщо ви думаєте, що кредитні кошти є оборотними в рамках програми, то це не так. А якщо ви думаєте, що їх стане більше, то це далеко не факт. На жаль, кошти є оборотними в рамках всієї країни. Спеціальний фонд бюджету на те і спеціальний, що чітко визначає, звідки він візьме ці кошти і куди пустить. Так от, надходження в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, за винятком програм допомоги з реформування державного управління та коштів фонду боротьби з коронавірусом, підуть на реалізацію проекту «Житло для внутрішньо переміщених осіб».

А от скільки цих коштів в кінцевому результаті буде — побачимо. На субвенцію місцевим бюджетам за рахунок гранту KfW передбачено близько 485 млн грн. Проте скільки євроцентів реально витрачено станом на кінець квітня? Думаю, це питання до нового-старого профільного Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Збережені видатки та втрачені кошти

Поки ви остаточно не передумали читати статтю, бо в ній багато незрозумілого, скажу просто: Верховна Рада зберегла видатки держбюджету-2020 на співфінансування придбання житла для внутрішньо переміщених осіб на рівні 20 млн гривень.

Йдеться про програму «70 на 30», де більша частина коштів покривається за рахунок держбюджету, а інша — місцевого. Програма не передбачає отримання житла у власність, а створює фонд для тимчасового проживання. Власне, є вигідною як місцевій владі, так і переселенцям. І охочих на розподілення 20 млн дуже багато, а у випадку зростання фінансування — ще більшої кількості громад. Адже, повторюсь, за цих умов житло стає власністю громади. Подвійна вигода, так сказати. І так, ці кошти залишились, адже фактично вже були витраченими.

Збереглись і кошти на окремі напрямки, такі як питна вода для Маріуполя, Донецької області чи заходи, спрямовані на зменшення впливу вибухонебезпечних предметів на життя та діяльність населення.

"Доступного житла" не буде. Перш за все постраждають учасники АТО і переселенці

Проте така історія з позитивним кінцем не для всіх. Програми Держмолодьжитла, які мають (краще говорити — мали) значно суттєвіше фінансування та зацікавленість людей, в цьому році будуть непрофінансовані. Зокрема, немає і 100 млн гривень, передбачених на програму «Доступне житло».

Що важливо, так це системний підхід керівництва Фонду, які вчергове відзначили: не може бути правильною та політика, яка відмовляється від фундаментальних потреб громадян, а саме наявності житла. Складно не погодитись, адже в умовах кризи питання житла рано чи пізно постає для значної частини населення, а для внутрішньо переміщених осіб — особливо.

Однозначно хороша новина для переселенців

Окрім продовження карантинних заходів, до 11 травня минулого тижня уряд ще схвалив дуже важливий проект для переселенців. З цього приводу можна сказати так: назви міністерств змінюються (адже спершу було МінТОТ, потім Мінветеранів, і тепер нове Міністерство з питань реінтеграції), а от проекти — залишаються. Відклавши сарказм, скажу: йдеться про 25,5 млн євро в рамках угоди з Німеччиною для забезпечення житлом переселенців. Як на загальну тенденцію скорочення житлових програм, то все це дуже вчасно.

Щодо цих 25,5 млн євро важливим є те, що угода не передбачає порядку їх реалізації, а визначає лише мету — забезпечити житлом. Тож якою буде ця програма — ще питання. Швидше за все кредитною. Прикладом може бути дофінансування програми Мінрегіону «Іпотека під 3%». Але це лише приклад, а не усталений факт.

В Україні побудують місто-курорт на 80 готелів

Замість висновків

Того, що було мало, ще менше не стане. На цьому можна було б завершити, але краще сказати, що не все так погано.

Основний посил у питанні житла і надалі залишається в необхідності розробки, запровадження довгострокових програм з довгостроковим державним та зі залученням «донорського» фінансування. Не менш важливою є і робота на місцях — самих переселенців та місцевої влади, адже оцінка (комплексна та детальна) може бути лише там.

І саме виходячи з наявності повної картинки можна говорити про масштабне фінансування. А допоки такі зміни в бюджеті - болючі для сотень, але незмінні для мільйонів.

ЧИТАЙТЕ ГЛАВНЫЕ НОВОСТИ О КОРОНАВИРУСЕ, ПРОГНОЗЫ И СОВЕТЫ ДЛЯ СТРОИТЕЛЕЙ, переходите в спецтему "Короновирус и строителство - прогнозы и советы"