Програма дій Міністерства розвитку громад та територій складається з 7 пунктів
Кабінет міністрів схвалив, оприлюднив та подав на розгляд Верховної Ради Програму дій Уряду, яка визначає цілі та пріоритети діяльності протягом наступних п’яти років.
Кожне з міністерств в рамках Програми озвучило свої основні цілі та пріоритети.
Програма дій Міністерства розвитку громад та територій складається з 7 пунктів. Серед кроків, за допомогою яких міністерство планує достягти задекларованих цілей реновація застарілого житла, подальша децентралізація, продовження територіальної реформи, збільшення енергоефективності житлового фонду, розробка нової Генеральної схеми планування території України, створення Містобудівного кадастру, забезпечення прозорості та ефективності системи державного архітектурно-будівельного контролю шляхом створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва тощо.
«Українці мають комфортне та доступне житло»
Для громадян, які проживають у багатоквартирних будинках, міністерство обіцяє вдосконалити механізми управління, що максимально продовжить строк їх експлуатації, зокрема встановити порядок передачі безоплатно у власність співвласникам багатоквартирних житлових будинків земельних ділянок, на яких вони розташовані, а також унормувати на законодавчому рівні спірні питання управління спільним майном у багатоквартирному будинку.
«Ми переконані, що механізм ефективного управління дасть змогу запровадити вкрай необхідну модернізацію існуючого житлового фонду через спільне співфінансування капітальних ремонтів співвласниками, органами місцевого самоврядування та державою. Для цього ми передбачимо необхідні стимули», - йдеться в документі.
Стосовно житла, яке вже не підлягає модернізації, міністерство планує запропонувати «дієвий механізм комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» та забезпечити таким чином щорічне зменшення кількості об’єктів аварійного житла принаймні на 2%.
«Українці отримують якісні комунальні послуги»
У міністерстві пропонують передати права регулювання діяльності надавачів комунальних послуг на місцевий рівень із збереженням на національному рівні функцій контролю або таких, що не можуть бути ефективно здійснені в межах однієї громади.
Для безперебійного отримання споживачами якісних комунальних послуг планується створити умови для розвитку підприємств житлово-комунального господарства (допомога у підвищення спроможності, доступ до фінансових ресурсів тощо) та надати їм можливість приймати рішення в межах укладених ними договорів.
Для вирушення проблеми відсутності централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в усіх населених пунктах планується проанализувати проекти впровадження централізованого питного водопостачання у населених пунктах, що забезпечуються привізною водою, та централізованого водовідведення в населених пунктах з кількістю населення (популяційним еквівалентом) більше 2 тис. жителів.
«Все це в сукупності зробить життя значної частини людей більш комфортним», - говориться у Програмі.
«Українці зменшать втрати при споживанні тепла, гарячого водопостачання та інших енергетичних ресурсів в будинках»
«В Україні значна частка витрат іде на оплату централізованого опалення, електричної енергії, газу: в структурі сукупних витрат домогосподарств – 7,3% загального обсягу або 109,7 млрд. грн. у 2018 році, що вдвічі перевищує витрати домогосподарств на охорону здоров’я; при цьому на власну оцінку бідності домогосподарствами у 2017 році найбільше вплинуло погіршення можливостей домогосподарств мати житло у нормальному стані та своєчасно та в повному обсязі оплатити житлово-комунальні рахунки. Тому вкрай важливо зменшити енерговитрати у багатоквартирних житлових будинках та громадських будівлях», - заявлено у Программі дій міністерства.
Для вирішення проблеми Мінгромади планує стимулювати споживачів інвестувати в зменшення енерговитрат за допомогою інструментів фінансової, організаційної та експертної підтримки з боку держави (зокрема, з використанням Фонду енергоефективності).
Для цього планується розробити та впровадити довгострокову стратегію з термомодернізації житлових будівель, реалізувати заходи Національного плану дій з енергоефективності до 2030 року, Стратегії термомодернізації будівель в частині як громадських, так і житлових будівель, Національного плану збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії.
Міністерство також анонсувало створення єдиної системи моніторингу споживання енергії споруд і будівель органів державної та місцевої влади шляхом запуску бази даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель.
«Українці відповідально поводяться з побутовими відходами та не засмічують навколишній життєвий простір»
«Ми змінимо домінуючий спосіб поводження з побутовими відходами, яким досі залишається їх вивезення та захоронення на полігонах та сміттєзвалищах. Як результат, збільшиться частка вторинної переробки побутових відходів – за 2018 рік це лише 6,2%, із них 2% спалено, 4,2% потрапило на заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні заводи, 0,003% (2 000 куб. метрів) компостовано. Для зменшення потреби у будівництві нових полігонів та зменшення навантаження на існуючі плануємо збільшення кількості потужностей для перероблення побутових відходів», - зазначаєься у документі.
У міністерстві збираються збільшити фінансування сфери поводження з побутовими відходами за рахунок запровадження в Україні “розширеної відповідальності виробника” та залучення інвестицій.
Планується забезпечити державний рівень контролю та функціонування належної системи поводження з побутовими відходами: за офіційними даними, щороку утворюється понад 26 тис. несанкціонованих сміттєзвалищ.
«Українці живуть у комфортних містах та селах»
«За рейтингом найкомфортніших і найпривабливіших для життя міст світу дослідницького центру видання The Economist (2019) Україну представляє лише місто Київ (117 місце з 140). Одним із основних чинників недостатнього рівня привабливості українських міст є низька якість середовища життєдіяльності людини.
Для зміни негативної ситуації ми реалізуємо ряд кроків у сферах містобудування, архітектури, будівництва та благоустрою», - заявлено у Програмі дій.
Серед цих заявлених кроків – розробка нової Генеральної схеми планування території України та визначення на законодавчому рівні вимоги щодо необхідності розроблення та актуалізації іншої містобудівної документації для прогнозування розвитку територій, визначення і раціонального взаємного розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об’єктів.
Ще анонсований крок - створення Містобудівного кадастру та інтеграція його з іншими реєстрами для забезпечення відкритого та дистанційного доступу громадян, суб’єктів господарювання та потенційних інвесторів до актуальної містобудівної документації та іншої інформації у суміжних сферах, на які може впливати будівельна діяльність.
Міністерство також обіцяє забезпечити прозорість та ефективність системи державного архітектурно-будівельного контролю шляхом створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (включаючи електронний кабінет забудовника).
Окрім того - запровадити параметричний метод нормування у будівництві, імплементувати Регламент ЄС 305/2011 щодо визначення вимог до будівельних виробів та їх технічної апробації для того, щоб нові будівельні норми відповідали міжнародно визнаним принципам нормування у будівництві.
«Українці мають реальну можливість впливати на організацію свого життєвого простору як мешканці спроможних громад»
«Українець має право впливати на те, як організовано його життєвий простір. Важливим інструментом для цього є територіальна громада, в межах якої він живе. Для того, щоб громада реально могла вирішувати локальні проблеми та задачі організації життєвого простору громадянина, вона має бути спроможною (мати достатні ресурси та організаційні спроможності надавати публічні послуги)», - задекларовано у Програмі дій міністерства.
Для реалізації цього планується продовжувати політику створення спроможних громад, передаючи на місця ресурси, повноваження та відповідальність за їх реалізацію. Натомість, для того, щоб громадянин гарантовано отримував мінімально необхідний набір публічних послуг та сервісів, будемо стимулювати громади нарощувати спроможності та відповідально ставитися до виконання своїх обов’язків.
«Українці, що мешкають в “депресивних регіонах”, мають достатні можливості для розвитку»
«Україна – велика країна, і її регіони дуже різні. Історично склалося, що одні з них розвивались швидше, а інші повільніше. Як наслідок, маємо міжрегіональну диференціацію за основними соціально-економічними показниками та дисбаланси. Тому ми будемо вживати заходів, щоб зменшити міжрегіональні диспропорції за основними показниками у сфері людського розвитку (довготривале та здорове життя, доступ до знань та гідний рівень життя).
Для цього ми створимо інтегровану систему моніторингу регіонального розвитку та оцінки якості діяльності держави в регіоні та допоможемо кожному регіону знайти стратегію для стрімкого розвитку в рамках країни. В тому числі шляхом смарт-спеціалізації та створення знакових проектів “магнітів” (зокрема, за допомогою ДФРР та Фонду розвитку інновацій), що ставали б осередками нових екосистем та каталізаторами розвитку», - йдеться у документі.
Більш детально з Програмою дій Уряду можна ознайомитись ТУТ.
2816 
.JPG)
