Кризова ситуація із постачанням природного газу, яка останнім тижнем в Україні змусила зупинити навчальний процес у школах, дитячих садочках та вищих навчальних закладах, довела, що об’єкти соціальної сфери, збудовані у 60-80-роки є «пожирачами» теплової енергії, більшість якої викидається у атмосферу. Саме, зменшення температури для опалення цих об’єктів, до такої, щоб втримати від руйнування огороджуючих конструкцій (стін та дахів), дозволило заощадження до 20 % природного газу, який закуповує Україна.

Скільки вартує країні енергозбереження?

Колосальну суму – 150 млрд гривень Україна може заощадити, зробивши власну економіку та громадські споруди енергоефективними. Із об’єктів, що потребують тепломодернізації 48 відсотків становлять будівлі соціальної сфери (ті самі школи, дитячі садочки, школи тощо), житлова забудова – 36 %.

Сьогодні в країні близько 100 тисяч будівель бюджетних установ побудовано ще за старими радянськими стандартами і потребують комплексної термомодернізації. Це, у свою чергу, вимагає чималих капіталовкладень у розмірі від 4,2 до 8,5 млрд доларів. Місцевим бюджетам це не під силу. Тому оптимальним рішенням є використання ЕСКО-механізму – залучення інвестицій енергосервісних компаній в енергомодернізацію бюджетних установ: утеплення фасадів, підвалів, горищ, заміну вікон, модернізацію освітлення, встановлення лічильників, індивідуальних теплових пунктів тощо.

Що таке ЕСКО?

Суть енергосервісу (або, як він ще називається, ЕСКО, від англ. ESCO, energy service company, «енергосервісна компанія») полягає в тому, що приватний інвестор виконує термомодернізацію, профінансувавши її з власних коштів, і може отримувати прибуток за рахунок досягнутої економії на комунальних платежах.

Читайте:

Почему жильцы новостроек платят за отопление в разы меньше и как спасти хрущевку

Іншими словами, ОСББ чи дитячий садок практично не витрачає коштів на проведення робіт з теплової модернізації. Втім, після проведення всіх робіт, продовжує сплачувати «зекономлену» частину комунальних платежів – але вже не ЖЕКу, а ЕСКО-компанії. Так триває до закінчення укладеного з компанією ЕСКО-договору. Після закінчення дії договору співвласники будинку, якщо це ОСББ, отримують його в гарному стані і вже самостійно користуються зекономленими грошима. Важливо, що логіка ЕСКО-фінансування заохочує інвестора максимально ефективно проводити роботи з термомодернізації для досягнення більшої економії, а отже прибутку.

ЕСКО-механізм

ЕСКО-механізм – відносно новий інструмент для фінансування проектів з термомодернізації у багатоквартирні будинки від енергосервісних компаній.

ЕСКО-контракт передбачає, що інвестор реалізує заходи з енергозбереження в багатоквартирному будинку за власні кошти, які повертає з отриманої економії витрат на оплату спожитих ресурсів, а потім за рахунок цієї ж економії отримує прибуток протягом обумовленого в договорі періоду часу.

Як правило, однією з умов ЕСКО-контракту є обов’язкове проведення енергетичного аудиту будинку. Оскільки інвестор бере на себе ризики отримання економії за рахунок упровадженого проекту, то він прямо зацікавлений у попередніх розрахунках потенційної економії. На основі даних, отриманих під час енергетичного аудиту, оцінюється окупність інвестиційного проекту й розраховується строк ЕСКО-контракту.

У чому різниця між кредитом та ESCO?

Співвласники багатоквартирних будинків часто запитують: а в чому ж різниця між кредитом й енергосервісом (ESCO) для впровадження енергоефективних заходів у багатоквартирному будинку?

Читайте:

Одесская область первой в стране разработала Региональный энергетический план

Головною відмінністю, як ми вже мовили, є – хто виступає інвестором: співвласники будинку (внутрішній інвестор) чи ЕСКО-компанія (зовнішній інвестор). Відповідно, хто інвестує, той і отримує грошову економію від різниці споживання енергоресурсів «до та після» упровадження проекту.

Інакше кажучи, оформивши кредит, співвласники самостійно несуть витрати, пов’язані з реалізацією проекту, але вони відразу ж отримують економію від упровадження енергоефективних заходів. Заощаджені кошти вони можуть витрачати на власний розсуд, числі зокрема й скеровувати їх на погашення кредиту. Під час укладання ЕСКО-контракту співвласники не несуть витрат на впровадження заходів з енергоефективності, їх платежі лишаються постійними протягом усього строку дії договору, а економію від скорочення споживання енергоресурсів вони відчують на своїх гаманцях лише після закінчення договору енергосервісу.

Таким чином, приймаючи рішення стосовно способу фінансування проекту з енергоефективної модернізації свого будинку, співвласникам варто ретельно оцінити всі «за» і «проти» того чи іншого способу та порадитися з відповідними фахівцями.

Енергосервіс сьогодні

Незважаючи на те, що перші енергосервісні компанії з’явилися в Україні ще наприкінці 1990-х, повноцінно енергосервіс для ОСББ досі не запрацював. На сьогодні відомі лише два випадки утеплення ОСББ через механізм енергосервісу. Причини – недосконалість законодавства, що несе високі ризики для інвестора у формі можливої судової тяганини з власниками після проведення робіт, тривала окупність робіт, ризики вибору некомпетентного виконавця (наприклад, монтажників), брак фінансових та страхових продуктів для діяльності ЕСКО-компаній тощо.

Зазвичай процедура підвищення енергоефективності багатоквартирного будинку передбачає проведення 10-12 заходів: заміну вікон, утеплення фасаду, покрівлі, цоколю, модернізацію інженерних систем тощо. У нинішній ситуації українські ESCO-компанії пропонують «легкі» пакети послуг, що можуть включати, наприклад, реконструкцію системи опалення, гарячого водопостачання, вентиляції, освітлення. Такі заходи здатні окупитися протягом 2-4 років. Однак, ЕСКО-механізм для фінансування ОСББ ще потребує ґрунтовного допрацювання. Очікується, що для об’єктів бюджетної сфери (лікарень, шкіл, дитячих садочків) він повноцінно запрацює вже в найближчий час.

Проведення закупівель енергосервісу передбачено виключно через систему «PROZORRO». В Україні налічується близько 100 тисяч бюджетних установ, що потребують комплексної теплової модернізації. Якби держава фінансувала це самостійно, знадобилося б близько 200 мільярдів гривень і більше 10 років, тому державно-приватне партнерство у формі ЕСКО-механізмів має тут величезні переваги.

Читайте:

Один день с энергоаудитором: как проводятся обследования домов

ЕСКО у цифрах

Також, вперше завдяки підготовці необхідного законодавства запрацював ЕСКО-механізм для підвищення енергоефективності бюджетних установ. У результаті у 2016 р. укладено 20 ЕСКО-договорів на суму 18 млн грн, а у 2017 р. – 21 ЕСКО-договір на суму 24 млн гривень.

Наприклад, у місті Славутичі, що на Київщині, між Управлінням освіти та компанією «КиївЕско» підписано ЕСКО-договори щодо впровадження енергоефективних заходів у п’яти дитячих садочках міста. Ще місяць тому міська рада затверджувала істотні умови для цих договорів, а вже сьогодні контракти підписано і незабаром розпочнуться роботи.

Темпи залучення ЕСКО-інвесторів у модернізацію бюджетної сфери вражають. За кілька місяців 2018 р. маємо 330 оголошених тендерів, більшу половину яких вже завершено. Це означає, що найближчим часом у близько 160 бюджетних закладах в різних регіонах України очікується реалізація енергоефективних заходів за кошти інвесторів.

За умовами договорів у дитячих садках буде встановлено ІТП із системою автоматичного погодного регулювання, а також проведено деякі роботи з утеплення будівель. Договори підписано строком на 5,5 років. Економія теплової енергії в дитячих закладах щороку складатиме 25 %.

ЕСКО-інвестор повертатиме вкладені в енергоефективні заходи інвестиції завдяки досягнутій економії енергоресурсів.

Окрім заощадження витрат на комунальні послуги, у дитячих садках покращаться умови перебування діток та вихователів.

Активне впровадження енергосервісу в Україні дозволить забути нам щодо коливань тиску у ГТС, а отримувачам соціальних послуг, як то навчання чи лікування, перебувати у теплих модернізованих будівлях. 

Джерело: Еcotown

Станіслав Ігнатьєв, виконавчий директор «Інституту сталого розвитку», засновник Харківського енергетичного кластеру