Мабуть, новина про те, що новий вид транспорту, який вигадав американський мільярдер Ілон Маск, Гіперлуп, будуватимуть в Україні, дісталась усіх вух. Як над нею лишень не потішались у мережі, навіть жартівливу новину про Гіперлуп Львів – Жовква написали. Втім, список учасників меморандуму змушує замислитись над тим, що це все ж не зовсім прикол.

Delo.ua поговорили з генеральним директором Директорату державної політики у сфері цифрової інфраструктури на транспорті та послуг поштового зв'язку, керівником проекту HypeUA Олександром Озераном про шанси, буде в Україні Гіперлуп все ж чи ні, які кроки передбачає проект, і хто може стати інвестором у новий вид транспорту в нашій країні.

Давайте уточнимо. Про побудову Гіперлупу наразі не йдеться, це просто декларація?

Можна сказати так – на 90 % це оголошення про наміри. А втім ми вже пройшли певний шлях і знайшли 10 партнерів, які вже долучилися до проекту. Ми знаходимося у пошуку і відкриті до всіх, хто може принести якусь користь – технологічну, фінансову, управлінську чи іншу. Там буде стільки роботи, що ми вдесятеро не впораємось.

Ініціатива сама по собі має три глобальні компоненти. Перший, де ми лідерство віддали Національній академії наук України, нашим закордонним радникам та деяким українським експертам, зокрема Octagonal Corporation і Українському інституту майбутнього. Це обґрунтування наукової та економічної доцільності побудови Гіперлупу в Україні. Наші інженери та економісти, зокрема ті, хто займається залізною дорогою, підрахували, що інфраструктура Гіперлупу коштуватиме вполовину дешевше, ніж швидкісної залізниці. Тому якщо стоїть питання чисто в грошах – це кращий варіант.

Чому така різниця?

Дуже багато земляних робіт при будівництві залізниці. Сам насип потребує багато коштів. У випадку Гіперлупу більшість чомусь вважає, що це риття метро. Насправді коли Ілон Маск вигадав цю технологію, в ній не було нічого екстраординарного. Вже зараз подібні потяги успішно використовуються у Японії та Китаї. Вони розташовані на естакадах.

Читайте:

«Укроборонпром» примет участие в создании Hyperloop

Що таке Гіперлуп? Це потяг на естакаді, тільки в трубі, з якої викачане повітря, відповідно, мале тертя і він може їхати швидше. Завдяки цьому завдається значно менша шкода людині, інфраструктурі і довкіллю, зокрема, труба ізолює від шумового забруднення. І швидкості можуть бути значно більшими – до 1200 кілометрів на годину.

Я б сказав, що з точки зору сталості – це найкращий вид транспорту. Якщо ж говорити про рентабельність, звичайно, не має сенсу будувати Гіперлуп на короткі відстані, наприклад, сто кілометрів. Бо тільки-но вдасться розігнати цю капсулу без шкоди для пасажирів, і доведеться її вже гальмувати. Чим більша відстань – тим більша максимальна швидкість, і тим нижча вартість. Фактично Гіперлуп в першу чергу є конкурентом не залізниці, а авіасполученню всередині країни.

Раніше звучала інформація, що квиток на Гіперлуп Київ – Одеса коштуватиме трохи більше, ніж 19 доларів.

Так, але ця сума вірна тільки якщо ми покриваємо експлуатаційні витрати лінії. Якщо покривати витрати на будівництво інфраструктури протягом 30 років, сума складе близько 4,5 тис. грн в один бік. Але, коли ми будуємо дороги чи залізницю, ми ж зазвичай не задумуємося про повернення інвестицій? Тому що це інвестиція в економіку. Насамперед, ми повинні задумуватися над мультиплікативним ефектом, який дасть таке будівництво. Під нього підтягується дуже багато бізнесів, які на цьому заробляють та створюють нові робочі місця – будівельні, інжинірингові компанії тощо. Також при створенні нових ліній перевезення вантажів та людей змінюється і бізнес ландшафт. Уявіть: якщо дивитись виключно на вартість квитка з боку окупності, люди, які можуть дозволити собі щодня витрачати на квиток туди і назад 800 гривень, могли би працювати в Києві, а жити на морі. Зміниться парадигма способу життя серед забезпечених людей.

Наразі запланований контингент, за умови повної окупності інфраструктури, – це бізнесмени, які цінують свій час. Зараз найшвидший спосіб – це літак, але все одно це 3 години. А Гіперлуп – це півгодини часу подорожі та 2,5 години економії. Година роботи менеджерів великого бізнесу коштує більше, ніж квиток на літак.

Обґрунтування є, що далі? 

Другий компонент – створення тестового майданчику у Дніпрі. Там вже є створений індустріальний парк на базі аерокосмічного та оборонного кластеру, в якому є багато високотехнологічних компаній. Наприклад, ВО «Південмаш», «Інтерпайп», «Ноосфера», у котрій роблять супутники та навіть співпрацюють зі SpaceX. В нас є всі кадри та технології, щоб ми могли створити технологічний майданчик, як Ілон Маск створив у Неваді, а ми зробимо в Дніпрі, де побудуємо тестову трубу – буквально 400-500 метрів. 

Це не замало?

Ні – для тої мети, яку ми переслідуємо. Ми плануємо створити акселератор Гіперлуп-стартапів, які би пропрацьовували питання інфраструктурного будівництва та займалися розробкою технологій та компонентів, які би підтримували функціонування цієї труби – новітні механізми викачування повітря, наприклад, а також компоненти рухомого складу (капсул): повітряні підшипники, магнітні двигуни, системи життєзабезпечення тощо. Це ж капсула у майже вакуумі або дуже розрідженому повітрі, це майже космос. Усе це – величезний ринок для талановитих інженерів, які можуть запропонувати своє рішення та капіталізувати його, залучити фонди та створити компанії. 

Наша мета на цьому етапі – включити Україну в ланцюжок виробництва інфраструктурних рішень та елементів для рухомого складу Гіперлупу. Зробити її міжнародним гравцем.

Звідки виникла така вкрай амбітна мета? Торік же було обрано на конкурсі 10 міст, де буде впроваджуватись Гіперлуп. Де тоді була Україна?

Україна навіть не брала участі у конкурсі.

Власне. Тоді чому раптом виникла тема?

Цей майданчик має залучити не лише «Гіперлупівців», а створити в цілому інноваційне середовище для транспортних та інженерних стартапів, які варитимуться в цьому котлі. Можливо, це будуть розробники мініатюрних інверторів, чи зарядних станцій для електрокарів, чи систем підтримки сонячних панелей на криші труби. Тим паче, ми маємо намір замкнути це середовище на міжнародні фонди, яким буде з чого вибирати та з ким працювати.

До речі, важлива для нас тема – електрокари і розробка законодавства для їх здешевлення і розвитку інфраструктури. Ми довго напрацьовували ідеї, і вже рік намагаємося їх впровадити, наприклад, знизити на 40 % вартість електрокарів, створити стимули для виробників електрокарів, компонентів та літієвих батарей, а також видобутку літію в Україні, бо в нас одне з найбільших родовищ в Європі. По факту це приймається шматочками, але ми сподіваємося весною запровадити все повністю. 

Чому така назва – HypeUA? 

По-перше, щоб «хайпанути» на цьому (сміється), по-друге, потрібний дозвіл на використання назви Гіперлуп.

Від кого?

Це питання ще треба ретельно пропрацювати, тому від гріха подалі вирішили не називатися Гіперлупом, щоб випадково не втрапити в халепу. Є три компанії, які опікуються цими технологіями – Hyperloop Transportation Technologies, Virgin Hyperloop One і The Boring Company Ілона Маска, котра єдина працює над варіантом Гіперлупу під землею. У Маска всі цілі дальновидні, тому це фактично тест технологій буріння та побудови підземних магістралей, які можна застосувати на Марсі, адже через підвищену радіацію ґрунт слугуватиме додатковим захистом. На Марсі треба буде перевозити вантажі та людей між поселеннями або ракетою, або пересуватись у Гіперлупі. І щоб не «хапнути» більше радіації, ніж треба, є резон будувати Гіперлуп під землею.

Читайте:

Чудо-поезд: насколько реален запуск Hyperloop в Украине

Чому ви не розглядаєте варіант підземного будівництва?

Це дуже дорого. Копати – дорого. Ми будуємо не так багато тунелів в Україні, і ви тільки гляньте на терміни такого будівництва і вартість, і все буде очевидно. Копати тунель в Одесу – та нас люди засміють. Тому буде естакадний варіант.

Це буде фінансуватися державою?

Ні, ми категорично проти державного фінансування другого етапу. Це буде виключно приватне фінансування, скоріш за все варіант з концесією. Ідея в тому, що Україна настільки багата на таланти, і нам очевидно, що буде запит на ідентифікацію цих талантів зарубіжними інвесторами у вигляді стартапів.

Але ми б дуже хотіли запобігти експорту мізків. Ми повинні розвивати країну, а як це робити без мізків? Було би класно, якби ці всі компанії залишалися в Україні – і виробничі потужності, і конструкторські та дизайнерські бюро. Я думаю, що шлях, яким ми можемо це досягнути – паралельно із пропрацюванням аспектів доцільності будівництва та стартом впровадження другого етапу, ми повинні розробити таку систему стимулів, щоб інвестори залишали ці стартапи тут в Україні. Можливо, це буде податкове стимулювання, чи доплати – ми ще не визначилися.

В якій формі існуватиме HypeUA? 

Наразі це однозначно не буде якась юридична особа. Тим паче, що міністерство не може бути учасником юридичної особи. Можливо, наші приватні партнери вирішать створити одну спільну юридичну особу на всіх. Поки що загального розуміння немає. 

Ми категорично проти державного фінансування

Яким буде третій етап? 

Ми хочемо обрати 2-3 напрямки, зробити попереднє техніко-економічне обґрунтування на цих маршрутах, зрозуміти, який буде найбільш прийнятним, провести остаточні обрахунки і залучити інвестиції. До того часу, як ми до цього дійдемо, Гіперлуп вже не буде чимось екстравагантним і будуватиметься по всьому світові. Тим паче, що ми вже підведемо під це наукову та технологічну базу. 

А як щодо мексиканських партнерів, про яких говорилось на конференції? 

Octagon Corporation буде допомагати з нашим проектом в Україні. Вони співпрацюють із мексиканським проектом і зможуть впровадити тут свій досвід і порадити нам, які помилки варто обійти стороною.

Наскільки довго збирали свою коаліцію для меморандуму?

Чесно? 2 дні. 

Серйозно?

Так. Три дні до зустрічі партнерів та спільної прес-конференції я фактично ночував на роботі для того, щоб вона сталася. Дякую партнерам за їх готовність обговорювати деталі проекту навіть вночі. 

Ви заявили потужну команду. Для багатьох компаній, очевидно, це буде виклик. Кого ще плануєте залучати? Кого вам бракує?

Фінансових радників, міжнародних партнерів, КБ «Південне», «Ноосферу», ще ряду видатних українських компаній. Я думаю, вони будуть долучатися з часом. Ми зараз взяли собі такий період, щоб чітко визначитись із тим, що ми робимо і як швидко, і визначитись із остаточним переліком учасників. На утрясання проекту у нас є не більше 6 місяців – потім буде вже пізно, ми втратимо перевагу в часі перед іншими країнами.

Не переживаєте, що частина компаній за цей час може зіскочити?

Ні. Бо вони всі релевантні. Наприклад «Інтерпайп» – це труби. Гіперлуп в тому варіанті, який заявив Маск, це – сталеві труби.

Ну так, чи не половина всього кошту йде на труби.

Так. Але давайте подумаємо, якщо це будуть не сталеві, а, наприклад, скляні, полікарбонатні, пластикові труби чи труби із якихось легких та твердих сплавів. Це виклик для «Інтерпайпу», виклик відійти від їх звичного бізнесу і провести наукові дослідження, щось розробити і впровадити нове. Розробити новий продукт і вийти на нові ринки.

Це не просто шанс стати на сходинку вище, просто за рахунок іміджу участі в такому проекті. Це шанс для партнерів повністю переформатувати свої бізнеси на бізнеси 22 століття, зробити справжній прорив. Всі погодились. Фактично, коли ми вдвох з міністром продзвонювали учасників, нам вистачало в середньому 7 хвилин, щоб переконати їх доєднатись до того, ще деякі зараз називають авантюрою, а ми – квитком України в майюутнє.

З трубами зрозуміло, а як щодо інших учасників?

Агентство розвитку Дніпра – зараз фактично флагман регіону для всіх інноваційних речей. Було обговорено участь цього агентства з мером Дніпра Борисом Філатовим... 

А чому тоді Філатов написав у себе в Фейсбуці, що він вперше почув про цю ініціативу на прес-конференції?

Можливо він мав на увазі будівництво гілки Київ – Дніпро, бо деякі ЗМІ саме так все і зрозуміли. Перед прес-конференцією в нас була закрита зустріч партнерів, де керівник агентства передав від нього привітання і сказав, що Філатов повністю підтримує цей проект. Дніпро ж у будь-якому випадку виграє.

В Українському інституті майбутнього робили вже попереднє дослідження, у них хороша команда експертів та аналітиків. Крім того, я не бачу причини не залучати їх до проекту, адже це технології майбутнього.

Каховський завод електрозварювального устаткування – це світовий лідер в електрозварюванні, який працює здебільшого на експорт. Вони працюють із 150 країнами, але в Україні про них майже не знають. Їх єдиний світовий конкурент – це Caterpillar. Я вважаю, це високий рівень.

Unit.City – це фабрика проектів. Ми ще поки глибоко не спілкувалися з їх стартапами, тому наразі рано говорити про те, щоб вони долучили до проекту конкретних резидентів. Але ми бачимо їх повну підтримку та бажання включити свою венчурну екосистему на благо проекту. 

Читайте:

В Дубае представили пассажирскую капсулу Hyperloop (фото)

«Укроборонпром» – величезний концерн, в якого є купа класних технологій, які просто треба зняти із полички, здути пилюку, модернізувати та використовувати. Хоч це й оборонні технології, але, зрештою, Інтернет теж колись був нею. Платформа розвитку інновацій – сателітна організація, яка допомагає їм запускати новітні проекти, поки не буде створена так звана ГАРДА – Government Advanced Research & Development Agency, на кшталт DARPA, тільки на український манер. 

ВО «Південмаш» – джерело технологій, у них є купа напрацювань по різним сплавам та космічним технологіям. 

Академія наук забезпечить наукову підтримку.

Чому Національна академія наук? До неї двояке ставлення, зокрема, там купа людей, які вже перетнули пенсійний вік.

Ми з ними почали розмову трохи раніше, ніж з усіма. Це було пов'язане із фінансуванням науки – в них воно розподіляється всередині на основі конкурсу на наукові проекти. Щороку вони з нами консультуються в розрізі – які транспортні наукові проекти нам було би цікаво підтримати, щоб робились якісь релевантні дослідження для нашої економіки. Цього року міністр їх попросив зробити щось інноваційне, наприклад, Гіперлуп. І вони цим загорілися. Якщо витрачати гроші на науку, то тільки на таку.

Тобто це була ідея безпосередньо міністра? 

Так.

На прес-конференції було озвучено, що вже проводились якісь перемовини із Ілоном Маском. Чи це так? 

Він мав бути на прес-конференції, але, на жаль, він запізнився, тому ми почали без нього (сміється). Ми не зустрічались, це точно. Мабуть, ВО «Південмаш» переписується зі SpaceX, напевно тому що багато напрацювань останньої перегукуються з нашими розробками, проте я не впевнений.

Який наступний крок? Ви перед запуском технології напишете комусь із трьох компаній, хто впроваджує Гіперлуп? 

Я думаю, що наші дії та погодження будуть паралельними. Ми контактуватимемо із кимось з тих, хто є більш лояльним до України.

Хто це, ймовірно, буде?

Наскільки мені відомо, Річард Бренсон із Virgin Hyperloop One непогано ставиться до України. Він навіть приїздив сюди. Тому, напевно, вони, але остаточно ми вирішимо пізніше.

А не плануєте привезти Маска в Україну?

І що ми йому покажемо? Привести його сюди – це відірвати його на три дні від глобальних проектів, які штовхають людство вперед. Це не дасть Україні того економічного ефекту, який буде, якщо не рухати його і дати працювати над своїми задачами. 

Як щодо заміни «Укрзалізниці» Гіперлупом? На великих відстанях.

Точно ні, вони існуватимуть паралельно. Як мінімум тому, що від Києва до Одеси людям потрібно буде вийти щонайменше у Вінниці. Але якщо вони приймуть рішення долучитись до проекту – чому ні?

Як регулюватиметься Гіперлуп? Яка буде законодавча база, що на нього розповсюджуватиметься?

Власне, це один із найбільших викликів для міністерства, компонент першого етапу – розібратися з регуляторною стороною, правилами безпеки, адже такого транспорту у нас не існувало й у помині. 

Як здійснюватиметься землевідвід? 

Насправді це складне питання, яке потребує ретельного опрацювання. Там не так багато землі потрібно буде під магістраль – по суті, це ряд стовпів, які на декількох метрів розгалужуватиметься. Побачимо. Це явно не питання сьогодення. 

Хто буде тестувати перший Гіперлуп? 

Поки ми не відпрацюємо цю технологію та відповідні стандарти безпеки, я не впевнений, що нам дадуть волю самим обирати тестерів. Наразі я не впевнений, як це працюватиме.

Ми щиро хочемо побудувати Гіперлуп.

Що стосується вантажів. Гіперлуп же буває двох типів – пасажирський та вантажний. Який оберете ви?

Це те, що буде дуже ретельно вивчатись на першому етапі. Насправді, ми не бачимо суттєвої різниці в тому, щоб запустити обидва типи, навіть в одній трубі. За задумкою Маска, це труба, у якій через кожні 30 секунд летить капсула. В Дубай/Абу-Дабі планується наразі чи не єдиний вантажний Гіперлуп, решта проектів здебільшого орієнтовані на пасажирів.

Я вважаю, що вантажний повинен бути 100 відсотків, оскільки саме на ньому найшвидше відіб'ються інвестиції. Навіть в «Укрзалізниці» вантажна частина прибуткова, а пасажирська збиткова, і вони виходять у плюс за рахунок перекривання. Я вважаю, що в Гіперлупі обидва сегменти мають бути прибутковими, але вантажний – надприбутковим, щоб дозволити акумулювати кошти на реінвестування.

Кого може зацікавити така надшвидка доставка?

Тих компаній, у яких простоювання вантажів коштує шалених коштів. Такі є.

А «Укрпошта»?

Запропоную обов'язково, тим паче що у поштарів є досвід з пневмопоштою (сміється). Але треба щонайперше оновити автопарк для «останньої милі», що вони успішно роблять (в неділю на Хрещатику в Києві було представлено новий автопарк). Наразі я особисто агітую керівництво «Укрпошти» за електромобілі.

Читайте:

Через Украину может пройти несколько веток hyperloop (схема)

Гаразд, а як щодо термінів впровадження?

Перший етап ми точно хочемо провести цього року, другий – розпочати цьогоріч. Ми розуміємо, що це масштабний проект. Я на постійному зв'язку із радниками Філатова, і ми всі розуміємо, що це не буде дуже швидко – потрібно під це відвести землю у рамках кластеру, зробити всі обрахунки. Дуже хочеться хоча б почати роботи цього року. І, враховуючи як ми швидко рухаємося із цим проектом по міністерству, я думаю, це цілком реально. І розуміння по техніко-економічному обґрунтуванню третього етапу хочеться мати до середини наступного року.

Чи не надто швидко?

А куди нам не поспішати? Реально, нам потрібно якось вибиратися із скрутного становища. Чому не робити це за рахунок стрибка в найновіше? 

Якщо буде Hyperloop Challenge, Україна подасться?

Добре питання. Власне, це змагання проводиться для того, щоб отримати дозвіл. Ми в будь-якому разі братимемо в ньому участь, бо ми щиро хочемо побудувати Гіперлуп. Але для того, щоб відразу розуміти, що ми матимемо бодай якийсь шанс його виграти, нам потрібно серйозно попрацювати.

Уявімо, ми не виграли конкурс і не отримали право називатись Гіперлупом. Які кроки далі?

Зробимо як китайці – вигадаємо якийсь додатковий потрібний гвинтик і запатентуємо так. І назвемось інакше. Я шуткую, але, не виключено, що доведеться щось переінакшити і зробити щось своє. Але ми такий донор мізків у світі, що я не маю сумніву в успіху.

Заяву про Гіперлуп сприйняли досить скептично і навіть як жарт, бо було вже багато різних гучних заяв, які нічим в результаті не закінчувались. Де гарантії, що це – не те саме?

Ми щиро пораділи з жартів українців. Але підкреслюю – проект серйозний, ми налаштовані на його успіх. Але гарантій реалізації поки ніяких. Як і з будь-якою новою технологією. Як я вам прогарантую, що це буде? Ну гаразд, зуб даю (сміється). 

Багато хто закидає вам, що назва проекту співпадає із інтернет-магазином. Що робитимете?

Назву ми вигадували швидко, тому так співпало. Втім, я не бачу в цьому жодної великої проблеми. Якщо завдяки нашому проекту магазин отримає додатковий прибуток – це буде той мультиплікативний ефект, якого ми хочемо в результаті досягнути (сміється). Без жартів – якщо вони мають такий домен, то вони мають зареєстровану торгову марку на назву Hype. Але не HypeUA. Або, можливо, вони державі подарують цей домен. Або продадуть. Подивимось. Я не надто переймаюсь цим, адже не назва головне, а суть.

А чим ви переймаєтесь?

Тим, що нас не зрозуміють із цією ідеєю. Хоча, ці переживання вже минають, бо я бачу підтримку людей. Хоча нерозуміння є. Але якщо ми тупцюватимемо на одному місці, то де ми будемо?

Є якесь зацікавлення з закордону?

Проектом активно цікавляться закордонні ЗМІ. З компаній – наразі наші компанії з-за кордону, які пропонують такі чи інші технології. Ми поки що збираємо усі ідеї.

Чому перший напрямок Київ – Одеса?

Ми ще не визначилися з напрямком, але такий має перевагу – море. Насправді, є резон пов'язати столицю з усіма містами-мільйонниками. Зростатиме між ними потік – буде більше коштів, які дозволять будувати інші лінії між меншими містами. Такий собі ланцюжок. Але, насамперед, ми рахуватимемо пасажиропотік між містами і будуватимемо Гіперлуп там, де він найбільший. При чому це стосується не лише залізниці, а й автобусів, авто та літаків.

Враховуючи, що Гіперлуп все-таки є більше суперником не залізниці, а авіасполучення, чи не побоюєтесь протидії з боку Ігоря Коломойського, чия авіакомпанія буде вашим конкурентом №1?

Тепер в мене ще один привід для переймань – ми перейшли дорогу олігарху (сміється). Він людина розумна, не виключено, що може навіть зайти інвестором.

А потім будуть казати, що Гіперлуп – проект Коломойського.

Ну вже можна сказати, що це проект Віктора Пінчука, бо там «Інтерпайп», але ж це не так. Те ж стосується і цього питання. Зрештою, ми вже і так проект Коломойського, бо це Дніпро (сміється).

Чи не плануєте залучати меценатів до фінансування проекту?

Наразі не думали над цим. В будь-якому разі потрібно буде створити наглядову раду для цього проекту, куди залучити науковців, інженерів, меценатів тощо, аби вони своїм іменем підтримали його. Дві чи три людини вже навіть писали нам про те, що можуть встановити контакт з інвесторами Ілона Маска, і, якщо це вдасться, це буде чудово. Але до них треба йти вже з готовим проектом. 

У більшості нерозуміння – а що ви там анонсували, ще ж нічого нема. Але якщо все робити за закритими дверима, то звинуватять або в корупції, або скажуть, що це дурня.

Але якщо робити так, як це зробили ви, вас можуть звинуватити у залученні лижних інструкторів. Якщо не вже.

Маєте рацію, вже. Але знову ж таки, у нас поки що просто меморандум про наміри. Але, якщо у проекті будуть люди або компанії, які не зможуть прогарантувати всім учасникам відсутність репутаційних втрат, ми точно будемо із ними прощатися. Бо ми хочемо зробити проект, а не стати на лижі. 

Наступний організаційний етап – визначитись із остаточним переліком партнерів. Ми хочемо підписати багатосторонній меморандум, і на цьому етапі міністерство відійде на другий план, виконуючи роль певного координатора, а бізнес більшою мірою вже сам варитиметься у цьому, тому що проект цікавий з точки зору технологій та їх капіталізації. В ідеалі в майбутньому ми зможемо експортувати цю технологію та наші послуги з управління, інжинірингу чи будівництва в інші країни.

Джерело: Delo.ua