Відбудова Ковентрі: початок з чистого аркуша

Відбудова Ковентрі

Продовжуємо нашу рубрику як відновлюють про відбудову міст і країн після воєн та катастроф. Цього разу досліджуємо британське місто Ковентрі, яке після страшного бомбардування змогло вистояти і відбудуватися за власним планом з чистого аркуша. Що ж трапилося з британським містом і до чого тут німецький код Enigma - розповідаємо далі.

Операція "Місячне сяйво"

За роки Другої світової війни на британське місто Ковентрі було здійснено близько 40 авіаударів. Але наймасштабнішим і найстрашнішим був авіаналіт у листопаді 1940 року. Тоді протягом 11 годин місто безперервно атакували 500 німецьких літаків. Вони скинули на Ковентрі 500 тонн бомб і понад 30 тисяч запалювальних снарядів. За згадками німецьких пілотів, запах і тепло палаючого міста сягав кабін літаків на висоті майже 2 кілометри. Головний нацистський пропагандист  Йозеф Геббельс назвав атаку на Ковентрі початком падіння Британії. Навіть з’явився термін “ковентрувати” (to coventrate) - «знищити, перетворити на руїни». Німці назвали цю операцію “Місячне сяйво” через сприятливу нічну погоду для бомбардування.

«Я тішився, що Ковентрі обрали ціллю, оскільки це був важливий військовий обʼєкт. Ніч була ясна, літати було напрочуд легко, а промахнутися повз цілі було майже неможливо», - згадував генерал німецької авіації Альберт Кессельрінг.

Місто Ковентрі до війни було центром промислового виробництва Британії. Тут виготовляли автомобілі, мотоцикли, велосипеди, авіаційні двигуни. Коли почалася війна, виробництво перейшло на воєнні рейки з виробництвом літаків, артилерійських установок і боєприпасів. На думку істориків, німці обрали Ковентрі для знищення саме через велику кількість промислових об’єктів. За іншою версією - нібито Гітлер розпочав атаку як помсту за бомбардування Мюнхена Королівськими повітряними силами напередодні.

Але які б не були причини атаки, місто після авіанальоту перетворилося на руїни. Не було ні води, ні газу, ні світла. Загинуло понад 500 людей, тисячі отримали поранення. Понад 4000 будинків було пошкоджено або зруйновано, більшість промислових заводів знищено. Від визначної пам’ятки XIV століття, собору Святого Михайла, залишився лише корпус і шпиль.  При цьому під час атаки німці втратили лише один свій літак із 500.
Британці не були готові до нальоту - військове командування було впевнене, що німці атакуватимуть Лондон, і увесь захист сконцентрували там. За іншою версією, прем’єр Вінстон Черчилль знав про цю операцію, але приховав, щоб захистити важливу таємницю: злом німецького коду Enigma.

Відбудова: від середньовіччя до модернізму

Британці почали відбудовувати місто, не чекаючи закінчення війни. Вже за три тижні після страшної ночі було засновано Комітет із негайної реконструкції. Його очолив архітектор Дональд Гібсон, який ще до війни працював над проєктом реконструкції й оновлення середньовічного міста Ковентрі. Тож тепер перед ним постав виклик спроєктувати місто з чистого аркуша.
 

Оскільки Гібсон був модерністом, його план відбудови передбачав знищення всієї історичної спадщини, навіть вцілілої, і відмову від псевдоісторичного відтворення зруйнованих старовинних будівель. Така ідея не дуже сподобалась містянам, які не готові були розлучитися з історією. Тож за компромісом вирішили ідеї архітектора впровадити лише у передмісті. А в центрі руїни архітектурних пам’яток запропонували консервувати, а поруч зводити нові. Наприклад, рештки собору Святого Михайла залишили як меморіал. А поруч пізніше побудували новий храм.

Щодо інфраструктури, то ідея Дональда Гібсона полягала в тому, щоб центр міста оточити кільцевою дорогою з розв’язками до передмість. А сам центр зробити виключно пішохідним. Так з’явився перший в Європі міський пішохідний даунтаун. Центральну площу, що до війни була серед перехрестя і хаотичної забудови, зробили зеленим парком, оточеним модерністськими будівлями - готелями і торговими центрами. Житло для містян будували переважно з бетону в стислий термін. У будинках з’явилися централізоване опалення, гаряча вода, окремі ванні кімнати й кухні, чого не було раніше. Так Ковентрі став столицею нової архітектури - бруталізму.

Економічну стійкість міста забезпечила відбудова промислових підприємств. Було створено спеціальні державні програми для модернізації заводів, зруйнованих під час війни, зокрема автомобільних, авіаційних та підприємств з виготовлення електроніки. Зокрема, автомобільні компанії Jaguar та Rover модернізували свої технології та стали одними з найбільших роботодавців у регіоні. 

Ковентрі став прикладом міста, яке не просто відновилося після війни, а перетворило руйнування на можливості для інновацій. Після завершення відбудови місто пережило економічний бум у 1960-х роках. Сьогодні в Ковентрі проживає 306 тисяч жителів (порівняно з 250 тис. до війни). 

Однак, на думку дослідників історії Ковентрі, архітектори все-таки зробили помилки. Головною проблемою міста стали автомобілецентричність, засилля торгових центрів та велика кількість неякісних бетонних сірих будинків, руйнування історичної схеми вулиць. Ці помилки визнавали і виправляли вже наприкінці ХХ століття. Повоєнна відбудова Ковентрі тривала 20 років і стала об’єктом активних дискусій серед влади та ЗМІ.