«Маємо тисячі охочих, але не маємо маршрутів до професії» — Сергій Савицький про кадрову кризу у будівництві

Сергій Савицький, керівник проєкту KSE ProfTech

Відбудова України — не справа майбутнього. Вона вже триває. Масштаби цієї трансформації безпрецедентні: мільйони квадратних метрів житла, інфраструктура для внутрішньо переміщених осіб, логістичні хаби, енергоефективні школи, захищені укриття. Усе це — гігантський запит на інженерну компетентність, на швидкість, якість і системність. Але найбільший виклик навіть не в бетоні, не у фінансах і не в регуляції. Найгостріша проблема — у людях.  Про це заявив Сергій Савицький, керівник проєкту KSE ProfTech у коментарі для Build Portal.

Будівельна галузь України стикається з критичним дефіцитом кваліфікованих кадрів — найбільшим за всю сучасну історію. Якщо не почати системну роботу з людським ресурсом вже зараз, ми отримаємо сповільнення реалізації інфраструктурних проєктів, зрив графіків, зростання вартості будівництва.

Невидима криза. Чому ми залишилися без фахівців

Перші причини очевидні: війна, мобілізація, трудова міграція. Але проблема глибша. Десятиліттями система підготовки технічних фахівців в Україні була в занепаді. Професійно-технічна освіта недофінансувалась, ринок не формував запит, а держава — не створювала умов для розвитку дуальної моделі навчання. 

Сьогодні маємо парадокс: десятки тисяч людей із вищою або загальною освітою не можуть знайти роботу за фахом і хочуть перекваліфікуватися, але не знають як. Інформація про можливості навчання, короткі програми для дорослих, підтримку з боку держави чи роботодавців — фрагментарна, розпорошена або взагалі відсутня.

Ті, хто готові працювати, змушені шукати себе у сфері підсобних робіт, прибирання чи базового сервісу — не тому, що це їхній вибір, а тому що вони не бачать простого, швидкого і реального маршруту до фахової зайнятості. Бо ні система, ні ринок не запропонували їм «навчального мосту» між бажанням і можливістю.

Цифри говорять самі за себе

Команда KSE ProfTech — Центру професійно-технічної підготовки при Київській школі економіки проаналізували статистику Державної служби зайнятості за перше півріччя 2025 року. І цифри чітко показують масштаб проблеми:

• Електромонтажники — 775 вакансій, 192 шукачі
• Зварювальники — 2 181 вакансія, 653 шукачі
• Слюсарі-ремонтники — 1 726 вакансій, 522 шукачі
• Покрівельники — 66 вакансій, 16 шукачів
• Монтажники-складальники конструкцій — 38 вакансій, 12 шукачів

Для порівняння:

• Підсобні робітники — 2 455 вакансій, 6 550 зареєстрованих шукачів

На одну вакансію підсобника — майже троє претендентів, а на будівельні технічні спеціальності — з точністю до навпаки.

Це — класичний приклад структурної розбалансованості. У країні є трудовий ресурс, але він не трансформований у фаховий потенціал. Бо відсутня системна робота з перекваліфікацією, професійною орієнтацією і навчанням дорослих.

Що з цим робити: спільна відповідальність галузі

Щоб подолати кадровий дефіцит у будівництві, потрібні не абстрактні стратегії, а дії тут і зараз. Найперше — слід дати людям доступ до інформації: де і як здобути нову професію, скільки часу це займе, що їм це дасть. Брак фахівців — не лише наслідок війни, а й результат того, що десятки тисяч українців не бачать шляху до перекваліфікації.

Будівельна галузь має долучатися до змін у підготовці кадрів. Це означає:

• підтримувати короткі практичні програми;
• надавати майданчики для стажування;
• гарантувати працевлаштування тим, хто пройшов навчання;
• вкладати в освіту не «на майбутнє», а вже зараз — бо без цього майбутнього проєкти просто не відбудуться.

Також важливо змінювати ставлення до робітничих професій. Сьогодні будівельник — це не «нижчий щабель», а фахівець, без якого не буде відновлення. І цей меседж мають транслювати і держава, і бізнес.

Що пропонує KSE ProfTech: короткі програми — швидкий результат

Ми в KSE ProfTech вже зараз готуємо фахівців для галузі, що потерпає від дефіциту кадрів. Наша відповідь — короткострокові програми тривалістю 2–3 місяці, які:

• орієнтовані на реальні потреби ринку — насамперед будівельного;
• максимально практичні;
• передбачають гарантоване працевлаштування через партнерства з бізнесом.

Серед наших студентів — дорослі, ВПО, жінки, молодь без вищої освіти. Але показово, що понад 77 % становлять люди з дипломами, які не змогли реалізувати себе у вибраній професії й тепер шукають нову. Решта 23 % — це також дипломовані випускники, здебільшого професійно-технічних  навчальних закладів.

Це — реальний резерв для будівельної індустрії. Якщо активізувати цей потенціал — економіка отримає новий імпульс, а галузь — фахівців, які зможуть працювати вже цього сезону.

Якщо ми хочемо встигнути за темпом відбудови, потрібно діяти зараз. Бізнесу — залучатися до програм навчання, допомагати формувати запит і брати участь у підготовці фахівців. Державі — підтримувати перекваліфікацію дорослих і популяризувати технічні професії. 

Ми у KSE ProfTech відкриті до партнерств — з девелоперами, підрядниками, асоціаціями, фондами. Разом ми можемо не просто знайти людей для будівництва. Ми можемо повернути людям перспективу, а країні — робочу силу, без якої відбудова буде лише на папері.

Інформацію опубліковано на правах реклами