Старт нової реформи містобудування: основні положення та можливі ризики

Оновлена реформа містобудування

Наприкінці минулого року перший заступник Мінрегіону Василь Лозинський презентував нову концепцію архітектурно-будівельного контролю та нагляду. А вже напередодні нового року було опубліковано 2 постанови КМУ №1339 і №1340.

Постановою №1339 відновлюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 “Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю”. 

Згідно з постановою №1340 ліквідовуються Державна інспекція містобудування (ДІМ) та Державна сервісна служба містобудування (ДССМ) та створюється Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ).

Відповідно до концепції ДІАМ не здійснюватиме дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, які й далі буде виконувати ДАБІ, що знаходиться в процесі ліквідації, до прийняття законодавчих змін (у перехідний період).

Читайте:

Ключові законодавчі новели 2020 року на ринку нерухомості

Початок будівництва - легкий старт

Держава стикнулася з тим, що не може адекватно регулювати ринок, тож на часі перезавантаження та передача повноважень в інші руки.

Передбачається, що органи архбудконтролю, як і загальна модель його здійснення, мають зазнати істотних змін. Питання, пов’язані з видачею дозвільних документів на будівництво в перехідний період вирішуватимуться за алгоритмом, що існує зараз.

А після реалізації реформи – основою для початку будівельних робіт буде реєстрація, яку проводитимуть через електронний реєстр (ЄДЕССБ), або здіснюватимуть органи місцевого самоврядування, або нотаріуси.

Введеня в експлуатацію - складність будівництва має значення

При прийнятті в експлутацію будуть різні варіанти, в залежності від категорії складності будівництва.
Для СС1 – через електронний реєстр, для СС2 - через акредитованих приватних юросіб, для СС3 – також через акредитованих юросіб. І тільки в невеликому сегменті об’єктів підвищеної небезпеки у справу вступатиме новостворена державна інституція - ДІАМ.

Читайте:

Итоги года и перспективы строительной отрасли в 2021: инсайды и прогнозы от первых лиц отрасли

Такі процедури потенційно знижують корупційні ризики на етапі старту та введення в експлуатацію. Тобто, концептуально, це однозначно краще ніж те, що існувало з березня минулого року. Це - продуманий крок вперед, спроба знайти адекватний механізм.

А що з контролем та наглядом?

Функції у перехідний період повертаються до ДАБІ. Враховуючи, що перевірки не проводилися з березня-2020, ринок сприймає це неоднозначно, але безконтрольний статус-кво тривалістю майже у рік продовжуватись не може.

Згідно з концепцією реформи – у полі контролю держави (ДІАМ) лишаються об’єкти СС3 підвищеної небезпеки та такі, що становлять держтаємницю. Самочинне будівництво – на контролі у органів місцевого самоврядування (ОМС), а всі ініші СС1, СС2, СС3 – на контролі у акредитованих юросіб.

Нагляд за ДІАМ та акредитованими юрособами виконуватиме Мінрегіон, який, до речі, і займатиметься акредитацією вищезгаданих юросіб.

Це цілком логічна ситуація, ми вітаємо таке рішення. Адже контроль не може бути всепоглинаючим. Запропонована ідеологія – крок вперед, тому що передбачає більш адекватне відношення до потреб ринку та реформування системи з урахуванням інтересів держави. Це, однозначно, більш збалансоване і виважене рішення, порівняно як із тим невдалим експериментом, що тривав з березня 2020 року (ДІМ та ДССМ), так і з суцільною передачею повноважень держави виключно у приватні руки.

Які ж ризики? 

Успіх нової концепції реформи залежатиме, в першу чергу, від того наскільки інституційно-сильним буде ДІАМ.

ДІАМ має бути побудовано на сильних інституційних засадах з нульовою толерантністю до корупції. Якщо повноваження нового органу будуть збалансовані відповідно до справжніх потреб ринку та інтересів держави, правила і процедури контролю та нагляду будуть належним чином визначені та закріплені законодавчими документами, добір керівництва та кадрів здійснюватиметься за фаховим критерієм та новий орган матиме ресурси ефективно нейтралізувати внутрішні та зовнішні корупційні ризики, лише тоді реформа буде успішною.

Чому виникли проблеми з ДІМ та ДССМ? Не в першу, але і не в останню чергу тому, що законодавче регулювання їх діяльності належним чином створене не було. Фактично, вони існували у сірому законодавчому полі, про що чимало разів дорікали експерти.

Врешті, концепція реформи планує розробку законопроєкту, який має врегулювати основні новації. Це надає певного стриманого оптимізму. З самого початку, має бути закладена така законодавча основа, яка дозволить побудувати сильний та ефективний ДІАМ..

Якщо ж реформа знову продукуватиме непродумані механізми, втілюючи їх без належної законодавчої регламентації – це неминуче генеруватиме корупційні ризики, отже … треба буде працювати далі.

В будь-якому випадку, це не панацея.

Завжди є побоювання щодо приватного елемента - нотаріусів та акредитованих юросіб.

Впевнений, якщо ринок виробить відповідні стимули - нотаріуси будуть готові, тому що на сьогоднішній день – це одні з найінтелектуальніших, найбільш спроможних та сильних елементів публічної адміністрації, що здатен підтримати слабкий державний апарат і, водночас, на достатньому рівні опиратися проявам корупції. Приклад вдалого залучення нотаріусів до виконання функцій держави є – це повноваження із реєстрації прав на нерухоме майно.

Найбільші побоювання викликає те, як працюватимуть акредитовані юрособи.

По-перше, ми не знаємо умов акредитації, по-друге немає чітко визначених правил здійснення акредитованими юрособами наданих їм повноважень.

Мається на увазі контрольований вхід на ринок, система контролю та адекватного реагування на дії цього приватного суб’єкта з боку держави, система зворотнього зв’язку, система виводу з ринку тощо.

Якщо все вищенаведене буде реалізовано на належному рівні, лише тоді цей приватний елемент буде вирішувати завдання реформи.

Якщо ж Мінрегіон здійснюватиме акредитацію за методом безконтрольного допуску «направо і наліво», або не буде побудовано належної системи контролю і реагування на неправомірні дії акредитованих юросіб із негайним виведенням з ринку недобросовісних суб’єктів і притягнення до відповідальності – можна з впевненістю прогнозувати, що нас очікуватиме черговий «фейл».

Є перестороги, також, стосовно органів місцевого самоврядування. Тут має бути напрацьована система заходів, що дозволить оперативно реагувати з боку держави на незаконні дії або бездіяльність місцевих органів. Так, провідну роль у цьому мають відігравати суди, але як правило, це дуже тривалий процес. Держава, може і повинна дати учасникам ринку механізм захисту їх законних прав від неправомірних дій місцевих органів. Одним з варіантів вирішення ситуації могло би бути створення системи досудового оскарження рішень ОМС або створення альтернативи для замовника будівництва із вибором, до якого саме органу він може звернутися.

Отже, споглядаючи на чергову спробу реформувати систему архітектурно-будівельного контролю, є можливість поділитися обережним оптимізмом. Втім, перетворення цього оптимізму в радість від успіху реформи, залежатиме як від досконалого законодавчого втілення задуму, так і від наявності незламної політичної волі у його реалізації. Побажаємо нам усім у Новому 2021 році наочно пересвідчитись в поєднанні цих двох необхідних елементів.

Узнайте больше об обновлении ГАСИ, читайте спецтему Build Portal "Перезагрузка ГАСИ".   

Интересно о ремонтах: ранее мы писали о том, как выбрать светильник и на что следует обратить внимание

Владислав Кисіль