Прогрес антикорупційної програми в містобудівній і земельній сферах – лише 21%

Антикорупційна програма в містобудівній і земельній сферах 

Попри окремі досягнення – створення ІТ-прототипу оцінки земель і незалежну технічну перевірку кадастрової системи – антикорупційна реформа у земельній сфері залишається майже на старті. Станом на сьогодні виконано лише 21,6% заходів, передбачених державною антикорупційною програмою на 2023-2025 роки. Більшість із них реалізуються із запізненням, а відсутність повноцінної цифрової інтеграції кадастрів і реєстрів створює ризики для прозорості управління ресурсами. 

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, посилаючись на результати звіту щодо виконання Державної антикорупційної програми (ДАП) у сфері земельних відносин та містобудування на 2023-2025 роки, підготовленого ГО «Разом проти корупції» за сприяння програми «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні».

За її словами, серед основних досягнень виконання ДАП у сфері земельних відносин та містобудування автори звіту виділяють створення ІТ-прототипу для масової оцінки земель сільгосппризначення, проведення незалежної технічної оцінки Національної кадастрової системи, а також часткове передання повноважень із професійної акредитації саморегульованим організаціям та перезапуск пілотного проєкту, що дозволяє не лише державним кадастровим реєстраторам, але й приватним інженерам-землевпорядникам вносити дані про земельні ділянки до Держземкадастру.

«Однак, автори звіту прямо вказують, що попри певні успіхи, більшість антикор-заходів у сфері земельних відносин виконуються відповідними державними органами та ОМС із запізненням або не виконуються взагалі. Звіт показує, що наразі виконано лише 21,6% від запланованого», – констатувала Шуляк.

Так, жоден із 17 антикорупційних заходів у земельній сфері не виконаний вчасно й повністю, а 6 узагалі залишаються на старті. Серед ключових прогалин – відсутність обов’язкових антикорупційних інструментів під час формування земельних ділянок, відсутність законодавчих вимог щодо обов’язкового використання ринкового підходу для операцій із державною та комунальною землею через електронні аукціони Prozorro. Продажі та затримки цифровізації процесів управління земельними ресурсами.

«Цифровізація напряму впливає на реалізацію тих чи інших реформ в Україні, оскільки сприяє збільшенню прозорості й підзвітності процесів, мінімізуючи корупційні прояви. Зокрема, ще в 2019 році розпочалася цифровізація української сфери будівництва, коли запрацювала державна електронна система в сфері будівництва (ЄДЕССБ) і в яку постійно додаються нові сервіси. Загалом робота ЄДЕССБ у сфері будівництва має антикорупційний ефект у розмірі 1,5 млрд грн на рік. Тому її надважливо продовжувати й в інших супутніх сферах, оскільки вона – один з головних актикорупнійних запобіжників», – наголосила Олена Шуляк.

Додаткові ризики створюють також відкладена реформа безоплатної приватизації, нестача фінансування для підготовки стратегічної й містобудівної документації громад, обмежений запуск цифровізації реєстрів у сферах містобудування та культурної спадщини, а також відсутність відповідних автоматизованих сервісів. Досі не розпочато автоматизацію видачі містобудівних умов та обмежень, бракує ефективної інтеграції відомостей Містобудівного кадастру з даними Державного земельного кадастру, Адресного реєстру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та іншими державними реєстрами. 

«Чиновники й досі можуть вимагати хабарі на більшості етапів проєкту з будівництва. Зокрема, за видачу містобудівних умов і обмежень – документа, без якого не можна почати будівництво і це може «коштувати» мільйони доларів. Ми неодноразово намагалися змінити цей порядок: зробити видачу містобудівних умов і обмежень автоматичним. Звісно, за умови, якщо в забудовника в порядку всі документи і немає причин для відмови. Але через спротив поки ці зміни не вдається рухати», – зауважила парламентарка.

Відповідно до аналізу експертів ГО «Разом проти корупції», слід зосередити увагу на таких напрямах:

• Ухвалити комплекс законів і постанов КМУ, що усунуть прогалини в реєстрації, синхронізації та цифровізації даних та встановлять єдиний обов’язковий цифровий опис усіх публічно-правових обмежень землекористування.
• Завершити цифрову інтеграцію Держземкадастру, Містобудівного кадастру, Адресного реєстру, ДРРП, Державного реєстру нерухомих пам’яток України, забезпечивши їхню інтероперабельність у режимі 24/7, а також забезпечити обов’язкове оцифрування містобудівної документації з відкритим доступом для громадян, електронний документообіг, аудит кібербезпеки й модернізацію відповідно до стандартів ЄС.

«Наразі функціонал Містобудівного кадастру дає можливість посадовим особам уповноважених органів містобудування та архітектури завантажувати графічні та текстові матеріали чинної містобудівної документації. Однак він фактично не наповнений містобудівною документацією. На початок року її частка в Кадастрі становила менше 1%, без можливості її масштабування для детального ознайомлення», – пояснила Олена Шуляк. 

Вона також додала, що наразі триває наповнення однієї з надважливих складових Містобудівного кадастру держрівня – Реєстру адрес, але цей процес йде досить повільно. Верифікація адрес, уточнила народна депутатка, фактично означає проведення інвентаризації об’єктів нерухомості, що дозволить створити більш точну та актуальну базу для податкових цілей. 

Серед інших необхідних кроків, які виділяють експерти ГО «Разом проти корупції», надважливо:

• Продовжити масову оцінку земель, узгодивши методологію з міжнародними стандартами. У разі примусового відчуження – законодавчо закріпити прозору систему компенсацій з єдиним методом розрахунку, розкриттям інформації та можливістю оскарження. Операції з державною й комунальною землею здійснювати лише через Prozorro.Продажі з обмеженням площі ділянок. Для Держзембанку – встановити ліміт на розмір лотів у суборенді та заборонити вилучення земель у закладів освіти й науки без оцінки впливу на громади. Тимчасові акти із землекористування мають діяти не більш як два роки, далі – автоматично втрачати чинність, якщо не переглянуті.
• Оприлюднити інтерактивну карту «коридорів відновлення» з ділянками, проєктами та джерелами фінансування, застосовувати угоди про доброчесність у великих проєктах і узгоджувати бюджети відбудови з містобудівною документацією в Містобудівному кадастрі держрівня. Усі зміни реалізовувати поетапно, із щорічними результатами, проміжною оцінкою у 2028 році та за підтримки ЄС, Світового банку й інших партнерів.
• Усунути регуляторні бар’єри та дискримінаційні привілеї, зокрема скасувати обмеження за громадянством, замінити безстрокові пільги на кшталт безоплатної приватизації земель адресною підтримкою, а також оновити список історичних населених місць України, гармонізувавши законодавство з нормами ЄС.
• Запровадити уніфіковані критерії, чітку систему планувальних документів, забезпечити узгодження бюджетів соціально-економічного розвитку із містобудівною документацією, розробку та оприлюднення історико-архітектурних опорних планів, прибрати дискрецію в повноваженнях органів охорони культурної спадщини.

Наостанок нардепка нагадала, що з 1 січня 2025 року мав набрати чинності Закон №711 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель». Згідно з ним кожна українська територіальна громада повинна приступити до розроблення плану свого просторового розвитку. Громади, які не мають такого плану, не зможуть займатись відведенням земельних ділянок, їхні жителі – змінювати цільове призначення своїх ділянок, а підприємці розширювати бізнес. Але через спротив ОМС деяких громад і регіонів цю зміну відтермінували.

 Як збільшити на 25% кількість якісної висотної забудівлі за доступними цінами