Антикорупційний ефект від цифровізації держпослуг вимірюється десятками мільярдів гривень

Цифровізація та боротьба з корупцією

Економічний та антикорупційний ефект від цифровізації вже перевищив 60 млрд грн. Зокрема, майже 7 млрд грн зекономлено завдяки електронним держзакупівлям. Крім цього, понад 3 тис. українських сіл уперше отримали доступ до швидкісного інтернету, а 40% громадян уже мають базові цифрові навички. Ба більше, Україна входить у ТОП-5 країн за рівнем розвитку цифрових державних послуг. 

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, посилаючись на результати цифрової трансформації в Україні за останні п’ять років згідно з дослідженням «Радар реформ», яке підготували Vox Ukraine та Global Government Technology Centre in Kyiv.

Читайте:

План мораторію на перевірки бізнесу затверджено Кабміном: що зміниться з 24 липня

Вона наголосила - у випадку України наразі йдеться не просто про «державу в смартфоні», а про реальну інфраструктуру довіри, яка робить державу швидкою, прозорою та підзвітною, особливо в критично важливих сферах: будівництві, відбудові та житловій політиці.

Ба більше, акцентувала Олена Шуляк, за рейтингом Online services Index, міжнародного дослідження E-Government Development Index, що оцінює 193 країни світу та розробляється ООН, Україна посідає 5 місце за рівнем розвитку цифрових державних послуг при тому, що кілька років тому посідала 102 місце. 

Водночас Шуляк зауважила, що стрімка цифровізація розпочалася в Україні ще до війни, але російське вторгнення підсилило необхідність цього процесу, оскільки виникла потреба у великій кількості послуг, які можна було б отримати онлайн. 

«Цифрова революція - це не лише про зручність або сервіс. Це фундаментальна зміна відносин між державою та громадянином. Ми довели, що держава може працювати без кабінетів, черг і довідок. Прозоро. Автоматизовано. Люди відчули цю зміну буквально у власних руках - через смартфони», – наголосила Шуляк.

Згідно з дослідженням, вказала вона, загальний економічний та антикорупційний ефект цифровізації вже перевищив 66 млрд грн, зокрема 6,9 млрд грн заощаджено завдяки електронним держзакупівлям. Уперше більше ніж 3 тис. українських сіл отримало доступ до широкосмугового інтернету, а 40% громадян уже мають базові цифрові навички. Також створено Індекс цифрової трансформації регіонів, який містить 8 субіндексів і 76 показників, - удвічі більше, ніж показники європейського DESI.

За словами парламентарки, окремий акцент слід зробити на цифровізації сфери будівництва, житлової політики та відбудови. Саме ці напрями, додала Олена Шуляк, є для неї пріоритетними як для парламентарки. Зокрема, за 5 років роботи Єдиної державної електронної системи в сфері будівництва (ЄДЕССБ) кількість її користувачів досягла 140 тисяч, збільшившись за останній рік на третину. А кількість виданих містобудівних умов і обмежень - одного з базових документів для початку будь-якого будівництва - за 5 років роботи е-системи склала понад 80 тис., що на чверть більше, ніж рік тому. 

«Сьогодні завдяки ЄДЕССБ автоматизовано 13 ключових послуг у Дії, тисячі користувачів працюють із цифровими дозволами, реєстрами та техінвентаризацією. А головне - громади отримали відкриті дашборди для контролю кожного об’єкта. Від старту - до завершення», – пояснила вона.

Шуляк також наголосила, що цифровізація не лише пришвидшує процеси, а й мінімізує корупційні ризики. Йдеться про усунення чиновників від тих процесів, які наразі вже можуть бути автоматичними - від ліцензій у будівництві до електронних дозволів для бізнесу. 

«Коли ми поєднуємо цифрові інструменти з інструментами відновлення, отримуємо синергію - і на рівні громад, і на рівні держави. Приклад - програма єВідновлення, яка дозволяє подати заяву на компенсацію за зруйноване житло в кілька кліків. Без фізичної присутності, без суб’єктивного втручання, без зайвих барʼєрів. Це і є справжня «держава у смартфоні», коли сервіс працює не на папері, а в житті», – переконана Олена Шуляк. 

Водночас, попри досягнення, в урядовій та нормативній системі все ще залишаються «білі плями», які гальмують темпи. Однією з головних проблем досі залишається відсутність рамкового закону «Про основні засади відновлення», а також розбіжності в термінах між нормативними актами, що створює плутанину при реалізації проєктів. Як наслідок - дані, які генерує цифрова екосистема, не завжди інтегруються в планування відбудови.

«Щоб ця екосистема працювала на повну потужність, їй потрібне законодавче підживлення. Саме тому ми вже готуємо пакет правок до житлового й будівельного законодавства, а також рамковий закон про відновлення. Я наполягаю, щоб показники GovTech Reform Index були обовʼязковими в щорічних урядових звітах», – повідомила Шуляк.

За її словами, цифрова держава - не технологічна прикраса, а основа довіри. Якщо держава забезпечує цифрові процеси прозоро, зрозуміло та швидко, вона може робити так самойі з фізичними обʼєктами: школами, лікарнями, житлом, дорогами.

«Я вірю, що ми зможемо не тільки побудувати найшвидший Wi-Fi у Європі. Ми зробимо Україну лідером не за гаслами, а за реальними рішеннями. І вже скоро не ми будемо їхати в Кремнієву долину, а Google сам захоче відкрити в нас свій R&D-центр», – резюмувала Олена Шуляк.

 Прихована небезпека під дахом: чому важлива якісна мембрана