Недобудови в Україні: як не потрапити на шахраїв?

Визначити надійність забудовника українці можуть тільки на око

Недобудови та інші будинки, які так і не введені в експлуатацію, стали для України проблемою. За два місяці в Міністерстві розвитку громад і територій накопичилася майже сотня звернень від ошуканих інвесторів зі всієї України. Найбільше ризикованих об'єктів виявилося в Києві і Одесі.

Визначити надійність забудовника українці можуть тільки на око. Але така ситуація – далеко не у всіх країнах. Наприклад, у Великій Британії у вільному доступі працює реєстр добросовісних забудовників, а в Ізраїлі компанія не може отримати новий дозвіл на будівництво, поки не завершений попередній проект. У Польщі діє урядова програма для придбання першого житла. При цьому державі не вигідно витрачати гроші даремно, тому воно контролює забудовників. А в Україні тим часом продовжують продавати квартири навіть в недобудовах, які стоять роками - розповідає Сьогодні.

У 2015 році Наталія Мелешко з чоловіком вирішили купити в передмісті Києва – Ірпені – однокімнатну квартиру для дочки. Умови були прекрасні, а ціна – приваблива. Але саме приваблива ціна і повинна насторожити потенційного інвестора, каже засновниця і глава українського клубу нерухомості Ольга Соловей.

"Люди не розуміють, що квадратний метр не може коштувати дешевше 10 тис. гривень. Це дуже великий ризик втратити гроші", – говорить Соловей.

Але, як розповідає Мелешко, крім низької ціни, біля житлового комплексу в Ірпені був ще один плюс – протекція від місцевого мера. Але і це не спрацювало. Комплекс із семи висоток повинні були ввести в експлуатацію в 2016 році, але будівництво заморозили. Один будинок готовий на 80%.

"В кінці 2016 року стали гальмувати роботи. Нам все говорили, мовляв, зима, не можна будувати, не можна робити оздоблення... А в 2017 році взагалі нічого не будувалося. Говорили, що це все тимчасово, що вже закупили вікна. І нас цим годували довго-довго, поки не закрили офіс і не пішли звідси", – розповідає Наталя Мелешко.

Незабаром разом із грошима інвесторів зник і сам забудовник. А мер, який запевняв у надійності проекту, тепер всю провину перекладає на постраждалих власників квадратних метрів і підкреслює, що ніхто не несе відповідальності за "господарські взаємини" інвестора і забудовника. Вишнякова, екс-секретаря Ірпінської ради, оголосили в розшук. Його звинувачують у шахрайстві в особливо великих розмірах за попередньою змовою. Кажуть, що зараз Вишняков знаходиться в Іспанії.

В кінці липня – перед оголошенням підозри у вчиненні кримінального правопорушення, зловживання владою при виділенні землі – вже колишній мер Ірпеня Володимир Карплюк тікає в Іспанію. Туди ж, куди рвонув скандальний забудовник Вишняков.

"Зараз в Україні близько 150 проблемних об'єктів, які з року в рік переходять. Це почалося приблизно з 2007-2008 років, коли почалася криза", – говорить президент Конфедерації будівельників України, колишній заступник міністра регіонального розвитку Лев Парцхаладзе.

І, незважаючи на зменшення кількості проблемних забудов, права інвесторів досі не захищені.

"За весь час в Україні понад 200 тисяч інвесторів, які не отримали своє житло. І це проблема, яка тягнеться з початку незалежності України", – каже Ольга Соловей.

Люди в Ірпені залишилися без квартир, грошей і підтримки міської влади, яка повинна була відстоювати їхні інтереси. Ошукані інвестори вирішили створити ОСББ і доплатити ще по тисячі з квадратного метра, щоб ввести будинок в експлуатацію. Але тут виявилося, що пан Піший, який був другом Вишнякова, "викупив землю" під цим будинком і тепер вважає, що є власником будівництва. Доступ до об'єкту він перекрив. Його син запропонував жителям доплатити ще по 5 тисяч гривень, щоб ввести будинок в експлуатацію.

Але знову ж таки не дає ніяких гарантій. Піший-молодший намагається вдруге продати те, за що люди вже заплатили.

"Мене теж не цікавлять ваші майнові права", – прямо каже Піший, а потім і зовсім переходить на хамство і ображає інвесторів матом.

Зіткнутися з проблемами при покупці новобудови або ще не збудованого будинку може кожен, запевняє Ольга Соловей. На те є кілька причин.

"Жодна новобудова не може бути застрахована від того, що стане довгобудом. Тому що в Україні немає механізмів фінансування новобудов. Більшість із них фінансуються приватними інвесторами, у нас не дуже хороше законодавство в цьому питанні. І у нас погана судова практика з цього приводу. Не можна гарантувати, що будинки будуть введені в експлуатацію", – зазначає Соловей.

Виправити ситуацію мав закон, який гарантував права інвесторів, впевнений екс-заступник містра регіонального розвитку Лев Парцхаладзе.

"Драфт законопроекту є, зараз він знаходиться в Мінрегіонбуді, і я бачив, що вже новий склад Верховної Ради ініціює це питання", – говорить фахівець.

Людмила – інвестор ще однієї новобудови. Але їй, на відміну від історії з Ірпенем, вирішити проблему по-максимуму допомагала місцева влада. У Броварах обдурили 180 вкладників, які заплатили за житло. На сьогодні вони з допомогою місцевої влади і з новим забудовником почали добудову споруд.

Для цього провели інвестиційний конкурс. Умова проста: такий забудовник отримує нову ділянку для будівництва, де повинен побудувати дитсадок і теплиці. Але спочатку він зобов'язаний навести лад у проблемному житловому комплексі.

"Ми пообіцяли в договорах, які підписані за результатами конкурсу, що дві секції ми плануємо ввести в експлуатацію в третьому кварталі наступного року. А секцію, де є тільки котлован, ми взяли на себе зобов'язання ввести в експлуатацію в 2021 році", – розповідає гендиректор компанії-забудовника Володимир Бондаренко.

Люди кажуть, що абсолютно довіряють новому забудовнику, тому що стали більше розбиратися в юридичних нюансах. Але нарікають: Україні все ж потрібен закон про захист прав інвесторів.

Тим часом потерпіла в Ірпені Наталія Мелешко вже вивчає досвід Броварів і розраховує на нове законодавство, яке захистить її права.

"Ні покарання, ні відповідальності – і все. Як буде законодавство, і буде працювати – тоді буде щось", – впевнена жінка.

Нагадаємо, що у Верховній Раді пообіцяли розробити законопроект про захист прав інвесторів житлового будівництва. Читайте також про те, які пропозиції щодо боротьби з довгобудами в Україні висунула Конфедерація будівельників.