Українські самобуди: зносити не можна залишити

Як запобігти незаконним самобудам і що робити зі вже існуючими

З розвитком новітніх технологій та зменшенням місця та природних ресурсів, до головних людських гріхів можна було б дописати ще декілька актуальних. Наприклад, самобуди. Бо коли ти щасливий власник житлової нерухомості, подекуди важко втриматися від спокуси добудувати на балконі чи даху додаткову кімнату. В результаті, ми стаємо свідками тотально абсурдних речей, коли до фасадів доліплюють балкони чи зводять цілу квартиру на даху будинку. То як запобігти незаконним самобудам і що робити з вже існуючими? Про це розмірковує у HB народний депутат, заступник голови Комітету з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

Історія про самобуд на Софіївській 1, який втулили на фасаді одного з найбільш видимих будинків в Україні, стала «вишенькою на торті» в переліку українських незаконних добудов. Вчинок ідейників цього будівництва став викликом для всього законосухняного і здоровомислячого суспільства. Адже порушувати закон у питанні самобудів — це не просто творити несмак і псувати вигляд будинку чи вулиці, це, в першу чергу, наражати себе та інших на небезпеку. Оскільки гарантії того, що приліплений до фасаду балкон одного дня не зірветься на голову тих, хто під ним ходить - немає.

Як же зрозуміти, що з десятків тисяч добудов по Україні самочинне будівництво, а що - ні

Пропоную звернутися до законодавства. Стаття 76 Цивільного Кодексу повідомляє:

«Під самочинним будівництвом розуміється житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил».

Тобто, дах будинку, який вже здався в експлуатацію, не є місцем, на якому можна будувати. І, прогнозовано, недоповерх на вул. Софіїська, 1, який вже встиг наробити шуму — потенційно незаконний. У цьому випадку законність горе-прибудови має визначити Департамент з питань державно архітектурно-будівельного контролю КМДА (власне, який минулого тижня і отримав відповідну вказівку від ДАБІ). Там і з’ясують: хто, коли і за яких обставин збудував це лихо.

Звісно, такі резонансні випадки з незаконними самобудами завжди мають свою розв’язку через прикуту увагу суспільства. Та все ж напрацювати системне вирішення таких питань було б не зле. Мова йде не про розгрібання наслідків, а попередження проблем і моніторинг наявної ситуації. Тому минулого тижня депутати Верховної Ради домовилися спільно зі столичною владою розробити стратегію ефективної боротьби з незаконними забудовами не лише в Києві, а й по всій Україні.

Працювати на випередження

Вирішення проблеми з самочинно збудованими об'єктіми необхідно розглядати комплексно: по-перше, необхідно передбачити в законодавстві запобіжні заходи задля уникнення таких випадків у майбутньому. Адже краще попереджати, ніж усувати наслідки (до того ж, знесення коштує набагато більше); по друге, безпосередньо опрацювати дієвий механізм знесення самочинно збудованих об'єктів.

Що стосується запобіжних заходів, то їх умовно можна поділити на декілька блоків.

Отож, що ми можемо зробити.

Для початку можна внести зміни до законодавства, наприклад, у сфері посилення відповідальності за самочинне будівництво. Адже на сьогодні штраф за виконання будівельних робіт без отримання права на їх виконання складає: від 72 252 грн до 1 млн 806 тис. 300 грн для суб'єктів господарювання і від 8 500 грн до 51 000 грн для фізичних осіб.

А тепер уявіть, що стягнення штрафу відбувається в залежності від кількості днів, протягом яких триває порушення. Тоді б мова йшла про набагато більші суми штрафів. Водночас, нам би не завадило удосконалити притягнення до відповідальності за триваючі правопорушення (наприклад, надати можливість повторного стягувати штрафи за не знесення або не перебудову самочинного об'єкту).

Другим блоком змін до законодавства може стати громадський контроль та контроль архбудінспекції. Для забезпечення цього пункту держава повинна забезпечити прозорість інформації щодо дозвільних документів на проведення будівельних робіт та спростити порядок повідомлення органів архбудінспекції про самочинне будівництво. До речі, перший крок щодо такої прозорості ми зробили минулого тижня, коли 17 жовтня ухвалили Закон №1081. Ним передбачена радикальне реформування ДАБІ і створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. На цьому порталі буде відкритий доступ до всієї інформації про всі дозволи на будівництво. Крім того, через нього можна буде повідомити і про самобуди (сервіси стануть доступними вже з 1 грудня 2020 року).

Нині ж громадський контроль може здійснюватися в рамках діючого законодавства. Відповідно до Закону «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» допоміжні приміщення (горища, підвали тощо) вважаються спільною власністю власників квартир. Відтак, жителі можуть перевірити за даними Держреєстру речових прав на нерухоме майно, чи не вибуло спільне майно (горище, підвали тощо) із сумісної власності. Якщо такі випадки виявлені, необхідно звернутися до суду або до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка діє при Міністерстві юстиції України.

І ще один блок змін, який варто було б внести до законодавства: належний облік пам’яток культурної спадщини та зон їх охорони. За статистичними даними Мінкульту, станом на кінець 2017-го, загальна кількість пам’яток культурної спадщин в Україні складала 129 776 пам’яток. З них лише 8 387 внесені до Держреєстру нерухомих пам’яток, а охоронні зони встановлені лише навколо 12 058 пам’яток та 2 735 комплексів (ансамблів). Крім того, інформація про об'єкти культурної спадщини, що мають статус щойновиявлених, та які захищені законом, взагалі закрита та не оприлюднюється. Все це свідчить про незахищеність об'єктів культурної спадщини і їх вразливість перед незаконними втручаннями. Тому держава повинна впровадити електронний держреєстр для обліку таких об'єктів та налагодити його взаємодію з Єдиною е-системою у сфері будівництва, про яку я писала вище.

Система, що не працює

А доки в Україні налаштовують адекватну систему запобігання зведенню самобудів, розкажу про «механізм знесення» вже існуючих. Чому я написала в лапках? Тому що на сьогодні однозначно дієвого процесу немає і здебільшого рішення суду про знищення певних об'єктів не виконуються.

Існують лише поодинокі успішні приклади як, наприклад, у Львові, чи на Десятинному провулку в Києві. Справа в тому, що відповідно до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого є неможливою, у держархбудконтролі видають припис з вимогою усунути порушення в певні строки. І якщо цього не зробили, держархбудконтроль подає до суду про знесення самобуду. Звісно, справа може розглядатися дуже довго, й не факт, що рішення суду буде позитивним. Саме тому так важливо запобігати проблеми, а не тонути в наслідках. Впевнена, справимося.