Чи готова будівельна галузь до роботи з державною електронною системою

Новий закон вже прийнято Верховною Радою

Верховна Рада 17 жовтня 2019 року ухвалила створення єдиної державної електронної системи в сфері будівництва, прийнявши відповідний законопроєкт №1081, яким передбачено подання документів у е-формі для отримання всіх адміністративних та інших послуг у цій сфері, а також отримання таких послуг виключно в електронній формі 24 години сім днів на тиждень. Як працюватиме нова система і чи готова до неї будівельна галузь, розповів Mind адвокат, старший юрист юридичної фірми TOTUM Сергій Радченко.

Усі ми пам’ятаємо задекларований новою президентською командою принцип «держава в смартфоні». Впроваджуючи його в життя, Верховна Рада України прийняла в другому читанні законопроєкт №1081 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», який визначено президентом України як невідкладний.

Про Єдину державну е-систему у будівництві

Ця законодавча ініціатива, за задумом розробників, спрямована в першу чергу на якісне надання адміністративних послуг у сфері будівництва та зниження корупційних ризиків при їх наданні, забезпечення публічності надання таких послуг.

Основною новелою закону є впровадження відкритої Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва як єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи у складі містобудівного кадастру. Це має спростити створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік, та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг у сфері будівництва.

Передбачається, що е-система складатиметься з трьох підсистем, які охоплять все коло взаємовідносин між суб’єктами будівельної діяльності.

• Ядром системи стане Реєстр будівельної діяльності, в якому планується створення, збирання, накопичення, обробка, захист, облік інформації та документів у сфері будівництва та створення відповідних е-документів. Простою мовою, саме в цьому реєстрі здійснюватиметься ведення всієї документації щодо будівництва.
• Для доступу суб’єктів будівельної діяльності до е-системи та отримання послуг від державних органів, органів місцевого самоврядування, центрів надання адміністративних послуг, пропонується використання електронного кабінету користувача е-системи.
• Для доступу до відомостей та документів Реєстру будівельної діяльності в режимі реального часу будь-яких фізичних та юридичних осіб, передбачається створення порталу електронної системи.

Планується, що е-система, на відміну від баз містобудівного кадастру, знаходитиметься в державній власності, а адмініструванням займеться визначене окремо Кабінетом Міністрів України державне унітарне підприємство, віднесене до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, е-урядування, формування і використання національних е-інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства.

За задумом авторів, е-система повинна бути створена з використанням програмного забезпечення (ПЗ), яке передбачає електронну інформаційну взаємодію в режимі реального часу з іншими електронними інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави, зокрема із:

• Державним земельним кадастром,
• Державним реєстром прав на нерухоме майно,
• Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань,
• Єдиним реєстром з оцінки впливу на довкілля,
• Єдиним державним реєстром судових рішень,
• Єдиним державним реєстром виконавчих документів,
• Державним реєстром нерухомих пам'яток України,
• Державним реєстром загальнообов’язкового державного соціального страхування, інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду (контролю).

Про інші аспекти, врегульовані законом

• Подання документів в електронній формі для отримання всіх адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, а також отримання таких послуг в електронній формі в режимі 24 години на добу та 7 днів на тиждень.
• Скорочення переліку документів, що подаються для отримання адміністративних послуг у сфері будівництва.
• Запровадження е-взаємодії між державними електронними інформаційними ресурсами, суб’єктами надання адміністративних послуг у сфері будівництва для отримання адміністративних послуг за принципом «єдиного вікна».
• Запровадження отримання результатів надання адміністративних послуг в е-формі, отримання паперового примірника лише за бажанням.
• Оплата адміністративних послуг у сфері будівництва, штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за допомогою е-системи.
• Запровадження ідентифікатора об’єкта будівництва та завершеного будівництвом об’єкта, який буде незмінним протягом життєвого циклу об’єкта.
• Включення до е-системи контрольних примірників будівельних норм, обов’язкових для виконання національних стандартів, інших нормативних документів технічного характеру, які є обов’язковими для виконання відповідно до закону.
• Запровадження відкритого доступу до інформації, яка міститься в е-системі (крім персональних даних), через відповідний е-портал.
• Запровадження єдиного порядку присвоєння та зміни адрес об’єктам нерухомого майна.

У разі підписання президентом України закону, в чому ми навіть не сумніваємось, він набере чинності з 1 грудня 2019 року, окрім низки його положень, застосування яких почнеться в діапазоні трьох наступних років.

Чи працюватимуть нововведення на практиці

Беззаперечно, прийняття закону відкриває «нову еру» у взаємовідносинах між державою – суб’єктами будівництва – третіми особами в сфері будівництва. Впровадження е-взаємодії між забудовниками та суб’єктами надання адміністративних послуг є позитивним та довгоочікуваним кроком, а врегулювання багатьох «болючих» питань, як-то введення відповідальності за безпідставні відмови у суб’єктів дозвільної діяльності, обмеження реклами об’єктів будівництва, у визначених випадках, введення інституту інженерів-консультантів, необхідність врахування обмежень, пов’язаних із існуванням біляаеродромних територій у містобудівній документації, та інших є актуальними та своєчасними.

Основна проблема цього закону – наявність «людського фактора», тобто неготовність суб’єктів будівельної галузі до виконання багатьох аспектів.

Так, наприклад, можливі складнощі з відкритим веденням Реєстру будівельної діяльності, який передбачає здійснення в ньому навіть таких вузькоспеціалізованих дій, як ведення журналів авторського та технічного нагляду.

Також є суто технічні проблеми, на кшталт того, що заявлена Єдина державна електронна система у сфері будівництва повинна бути інтегрована із існуючими міськими базами містобудівного кадастру, які, як відомо, здебільшого по країні органами місцевого самоврядування взагалі не створені…

Виходячи з цього, можливо передбачити наступні наслідки впровадження закону. В довгостроковій перспективі це, звісно, дуже позитивний крок, але в короткотерміновій – впровадження новел закону може привести до «колапсу» в будівельній сфері.

Читайте також про те, що вступає у дію новий закон про публічні закупівлі: що змінюється.