Як римські інженери збудували храм на вулкані, який простояв майже 2 тисячі років
Храм Храм Венери у Байї, що розташований у вулканічній зоні Флегрейські поля на півдні Італії, вражає археологів своєю непохитністю - попри майже двотисячолітню історію, численні вулканічні виверження та нестабільний ґрунт, споруда збереглася майже неушкодженою. Нове дослідження, опубліковане в науковому журналі Geoheritage, проливає світло на секрети її довговічності.
Група дослідників узяла зразки з колишнього великого басейну термального комплексу - з’ясовано, що римляни використовували не лише прості матеріали, а підбирали їх з великою точністю. Аналіз охопив вапняні розчини, цеглу, натуральний камінь, туф, вулканічну шлаку, лаву, а також нашарування висолів (солей).
З’ясовано, що основу будівельних робіт складав вапняний розчин, змішаний з уламками вулканічних порід - передусім з неаполітанського жовтого туфу. При контакті з водою така суміш перетворювалася на гідравлічний розчин, здатний тверднути навіть у вологих умовах. З плином часу матеріал не лише не втрачав - а навпаки, здобував міцності. Під мікроскопом видно, що конструкція ставала лише стійкішою, навіть якщо в її середині залишалися порожнини з нерозчиненим вапном.
Цегла, яку застосовували у будівництві, теж містила вулканічні домішки - кварц, слюду, оксиди заліза та гематит - завдяки чому отримувала характерний червонуватий відтінок. Для її виготовлення римляни використовували помірну температуру випалу.
Найважливішим, на думку дослідників, виявилася легка вулканічна шлака. Її доставляли навіть із підніжжя вулкана Везувій, і використовували у верхніх частинах храму. Завдяки їй конструкція значно легшала, що зменшувало навантаження на нижні рівні і підвищувало стабільність будівлі.
Також було проаналізовано висоли на стінах - це звичайна кухонна сіль. При підйомі рівня вологості вона розчиняється, що дає змогу фахівцям зрозуміти, як поверхня реагує на зміну умов, і планувати реставраційні роботи з урахуванням цих властивостей.
Загалом, римські інженери не шукали легких шляхів - вони навмисно підбирали матеріали, часто доставляли їх із віддалених територій, комбінували розчини з вулканічними компонентами й у такий спосіб зводили споруди «на віки». Сьогодні ці стародавні технології викликають подив і повагу: вони демонструють глибоке розуміння природних матеріалів і прагнення до довговічності.
Енергоефективність має стати стратегічною метою
_1.jpg)
Заборонено і буде заблоковано:
- реклама
- спам та шахрайство
- образи, дискримінаційні висловлювання
Редакція не модерує коментарі, відповідальність за зміст коментарів несе автор коментаря. Редакція Build Portal залишає за собою право не погоджуватись з думкою автора коментаря, проте надає свободу слова відповідно до ст. 21, 24 та ст. 34 Конституції України.
Шановні читачі, читайте коментарі вдумливо, пам'ятайте, що автором коментарів можуть бути різні джерела.