Майже 50% українців не мають ресурсу для відновлення житла - дослідження

Лише незначна частка українців зможе самостійно вирішити житлове питання 

Майже половина українців і українок не мають плану дій у разі втрати житла і не зможуть самостійно забезпечити себе іншим помешканням.

Про це йдеться у дослідженні Cedos “Житло та житлові умови україн_ок: результати опитування”, проведене у вересні 2025 року.

Житловий сектор - один із найбільш постраждалих внаслідок війни. За даними Швидкої оцінки збитків і потреб на відновлення (RDNA5) за 2025 рік, близько 14% житлового фонду України було пошкоджено або зруйновано. Це торкнулося приблизно 3 млн домогосподарств. 

Більшість змушена орендувати

У результаті повномасштабного вторгнення суттєво скоротилася частка людей, які проживають у власному житлі, водночас зросла кількість тих, хто змушений орендувати.

Найбільший вплив зазнали внутрішньо переміщені особи. 68% тих, хто переїхав до інших міст, орендують житло, оскільки не в змозі придбати власне.

Читайте:

Україна очолила антирейтинг країн за темпами втрати населення

Житло як фінансовий тягар

Витрати на житло залишаються значним фінансовим тягарем для багатьох домогосподарств, передусім для орендарів. Станом на вересень 2024 року 42% опитаних повідомляли, що понад 30% своїх доходів витрачають на оплату житла. Ситуація погіршується такими факторами, як інфляція та зростання тарифів на комунальні послуги при майже незмінному рівні заробітних плат.

Читайте:

Ринок оренди житла в Україні потребує нових правил, а не зниження податків – Шуляк

Найбільш вразливі – родини із низькими доходами або ті, що перебувають на межі бідності. Через високі витрати на житло вони змушені обмежувати себе в інших базових потребах.

Зокрема, близько 90% таких домогосподарств економлять саме через житлові витрати – передусім на харчуванні (38%) та одязі (42%).

Основні результати дослідження: 

• Майже половина опитаних – 48% – не мають чіткого плану дій у разі втрати житла. Порівняно з 2024 роком ця частка зросла з 42%, що свідчить про поглиблення житлової невизначеності.
• Дослідження також виявило суттєву різницю між віковими групами. Найбільш вразливі - люди старшого віку: серед тих, кому 60 і більше років, 63% не знають, як діяти у разі втрати житла. У віковій групі 40-59 років цей показник становить 54%, тоді як серед молоді 18-39 років – 31%.
• Можливості самостійно вирішити житлове питання надалі обмежені: лише 17% опитаних змогли б орендувати інше житло, а придбати власне – лише 3%.
• Водночас близько 90% домогосподарств із низькими доходами змушені економити через витрати на житло, зокрема скорочуючи витрати на харчування (38%) та одяг (42%).

Результати дослідження свідчать про необхідність формування комплексної житлової політики, яка забезпечить захист прав орендарів і підтримає домогосподарства у разі втрати житла – незалежно від форми власності. Водночас вони підкреслюють важливість розвитку доступного житла та ефективних механізмів соціальної підтримки для населення.

 Комерційне будівництво: чому бізнес обирає власні об'єкти — і як реалізувати проєкт без ризиків