Тариф на опалення: куди і на що йдуть гроші українців

Коли енергоресурси коштували дешево, люди не мали мотивації ні економити тепло, ні детально розбиратися у нарахуваннях. Тим паче – вникати у складний процес формування тарифів. Щоб дізнатися кінцеву суму платежу, потрібно обсяг спожитих послуг, визначених за даними лічильника чи нормативами (на жаль, ще не всі будинки в Україні обладнані приладами обліку тепла), помножити на тариф. Якщо обсяг споживання повністю залежить від нас та наших сусідів (у багатоквартирному будинку), то на розмір тарифів ми можемо впливати досить мало. Тим не менше, знання – це також зброя, і розуміти, куди монополісти використовують зібрані від нас кошти, досить важливо, пише Цензор реформ.

У статті мова піде про централізоване опалення, тобто про теплову енергію.

Тариф на теплову енергію – це грошове вираження, або вартість вироблення, транспортування та постачання одиниці 1 Гкал теплової енергії відповідної якості. Щоб розрахувати вартість 1 Гкал (тариф), потрібно до економічно обґрунтованих планових витрат підприємства з урахуванням витрат на покриття втрат додати планований прибуток та отриману суму розділити на плановий обсяг реалізації теплової енергії.

Але наскільки планові показники відповідають реальним? Чи справді кожна гривня, сплачена за опалення, використовується на попередньо заплановані цілі?

Детально подивитися структуру тарифів (планів витрачання коштів) кожного підприємства можна у відповідних постановах НКРЕКП (для ліцензіатів комісії) про затвердження тарифів. А от знайти інформацію про фактичні дані – справа не з легких. Вони відсутні у публічному доступі, немає також єдиного звіту, з якого можна було би зрозуміти реальні витрати (чисельник) і обсяги реалізації (знаменник) підприємств теплопостачання.

Тим не менше, важливу інформацію щодо обсягів виробництва та реалізації теплової енергії, витрат і, основне, втрат в мережах, можна дізнатися зі звітів 1НКП та 2НКП за 2016 рік. Отримана у відповідь на запит інформація від НКРЕКП стосується ста дев’яти ліцензіатів (повні дані щодо вісімдесяти двох). Тому інфографіка та аналіз підготовлені лише на основі даних про ці підприємства.

Щоб обчислити обсяг реалізації (корисний відпуск теплової енергії), потрібно від обсягу виробленої теплової енергії відняти витрати на власні потреби підприємств теплопостачання та втрати в мережах.

Як бачимо зі звітів, підприємства виробили теплової енергії значно менше, ніж планували. У середньому – на 23%. У деяких підприємств ця різниця вражаюча. Наприклад, КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" виробили лише 673944 (33%) Гкал тепла із 2069941 Гкал запланованих, "Бродитеплоенерго" – 47450 Гкал (37%) із 17788 Гкал, а комунальне підприємство Первомайської міської ради "Тепло" – стало "лідером" – 19654,5 Гкал (19%) із 105620 Гкал. Щоправда, кілька підприємств виконали плани і навіть перевиконали. Зокрема, комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради виробило теплової енергії майже вдвічі більше від плану – 733699 Гкал замість 380268,4 Гкал.

Витрати на власні потреби підприємств – як планові, так і фактичні – становлять близько двох відсотків від обсягу виробленого товару. Звичайно, є окремі винятки, але вони не впливають на загальну картину. Наприклад, фактичні виробничі витрати КП "Вінницяоблтеплоенерго" у півтора рази вищі за заплановані при меншому на 12% обсязі виробництва, витрати ПАТ Товариство "Енергія" при меншому на 22% обсязі виробництва – вищі на третину від плану. Натомість КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго", ДП "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" та КП "Глухівський тепловий район" витратили на власні потреби значно менше тепла, ніж планували.

Таким чином, фактичний відпуск тепла з колекторів у середньому по Україні на 23% менший від того, що закладено в тарифах.

Але не все вироблене тепло за мінусом витрат на виробничі потреби (тобто, відпущене з колекторів) потрапляє до споживача. Є ще втрати в мережах. У тарифах враховано нормативні втрати, визначені на базі наукових методик. А отже, ми за них платимо. В окремих випадках регулятор може дозволити закладати в тарифи вищі втрати (за рішенням органу місцевого самоврядування).

У середньому ці втрати становлять 12% від відпущеної з колекторів теплової енергії. Звісно, є винятки.

Лідери рейтингу з мінімальним відсотком втрат, за які сплачують споживачі через тариф: ТзОВ "Тепловодпостач" – 6%, КП "Новоград-Волинськтеплокомуненерго" – 5%, приватне комунально-побутове підприємство "Теплокомунсервіс" – всього 2%.

Найбільші планові втрати у ТОВ "Сумитеплоенерго" – 16%, ТОВ "НіжинТеплоМережі" – 16%, ПАТ "Київенерго" – 16%, КП теплових мереж "Криворіжтепломережа" – 16%, ДП "Кіровоградтепло" – 17%, ТОВ "Рівнетеплоенерго" – 17%, КП "Славутське житлово-комунальне об’єднання" – 19%.

Насправді в мережах втрачається в середньому понад 15% тепла. Лідерами з марнотратства є КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" – 23%, КП Первомайської міської ради "Тепло" – 24%, ДП "Теплокомуненерго Маяк" ПАТ "Маяк" – 25%, ТзОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" – 29%, КП "Теплоенергетик" – аж 47%.

Найменші фактичні втрати в мережах приватного комунально-побутового підприємства "Теплокомунсервіс" – 2% та КП "Новоград-Волинськтеплокомуненерго" – 5%.
Найбільші розбіжності між запланованими і фактичними втратами у КП "Теплоенергетик" (47% і 9%), КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго", ДП "Теплокомуненерго Маяк" ПАТ "Маяк", КП "Вінницяоблтеплоенерго", КП теплових мереж "Криворіжтепломережа", КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, Концерну "Міські теплові мережі" (Запоріжжя), ТзОВ "Станіславська теплоенергетична компанія", КП Первомайської міської ради "Тепло", ПАТ "Сумське НВО", Дирекції КППВ.

Чи можна вважати коректними дані, зазначені у звітах як "фактичні"? Тверде "так" допустиме лише у випадку, коли облік теплової енергії повністю забезпечується на всіх етапах – від виробництва до кожної батареї в квартирі (хоча б на будинку).



Станом на вересень 2017 року в Україні було обладнано близько 70% будинкових вузлів обліку тепла, протягом 2016 року (який ми аналізуємо) – від 40% до 60%. Порівняно високі показники досягаються завдяки м.Києву – у деяких містах і областях рівень обліку становив 30% і менше.

За відсутності обліку обсяг реалізації споживачам розраховується за нормативами, які в середньому на 20% вищі за реальні (обчислені на підставі лічильників), при цьому ситуація відрізняється в кожному будинку. Відповідно, справжні втрати в мережах можуть бути вищими (експерти називають середню цифру 20%). Тому чим нижчий рівень забезпечення приладами обліку тепла будинків, тим важче визначити реальну кількість тепла, яку спожило населення, і реальні втрати в мережах.

Тим не менше, за результатами звітів, маємо наступні дані про корисний відпуск, чи обсяг реалізації теплової енергії населенню.

У середньому населення спожило тепла на 26% менше, ніж планувалося, а значить, зекономлено енергоресурси. Найменша частка тепла, порівняно із запланованим обсягом, реалізована побутовим споживачам ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" – 43%, "Бродитеплоенерго" – 35% та КП Первомайської міської ради "Тепло" – 16%. Повністю співпали прогнозні та звітні показники обсягів реалізації у КВП "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради, КП "Тепломережа" Вугледарської міської ради, КП "Новоград-Волинськтеплокомуненерго", КП "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради, КП "Харківські теплові мережі", ТОВ "Сміла Енергоінвест", ПАТ "Київенерго".
Перевиконали свої плани КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (162%), ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (144%), КП теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (116%), Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж (116%).

Що ж у підсумку? Загалом підприємства теплопостачання зібрали менше коштів з населення, ніж планували. Але чи меншими були їхні витрати на виробництво, транспортування та постачання послуг? Теоретично – так. І газу (а основна частина витрат на собівартість – це паливна складова) знадобилося значно менше, ніж планувалося.

Але наскільки меншими були загальні витрати – з отриманих звітів дізнатися це неможливо. Тим більше, що фактичні втрати у мережах (витрати, які враховуються в тарифному чисельнику) були більшими за планові. 

Джерело: Цензор реформ