Дві третини грошей, виділених на відновлення інфраструктури так і не були використані: названо причини

Не використано дві третини коштів, виділених на відновлення соціальної та критичної інфраструктури

З загального обсягу субвенції на відновлення об’єктів соціальної та критичної інфраструктури, знищених внаслідок російської агресії, що була виділена в 2023 році (9,3 мільярда гривень), не було використано більшість коштів, а саме 63,1%, або 5,9 мільярда гривень.

Про це за результатами аудиту повідомили в Рахунковій палаті. Більш того, у там виявили, що в першому півріччі 2024 року рівень освоєння таких коштів становив лише 16,8%. Загалом під час аудиту виявлено порушень і недоліків на загальну суму 3,2 мільярда гривень.

У відомстві нагадують, що минулоріч з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії на відновлення інфраструктури територіальних громад гроші виділили на 336 проєктів відбудови впродовж 2023-2025 років.

Читайте:

Строки по обовʼязковості для громад планів просторового розвитку, планують перенести

Ці проєкти здебільшого стосуються відновлення водопостачання та водовідведення, зруйнованих багатоквартирних будинків, об’єктів соціальної та критичної інфраструктури, закладів загальної середньої освіти, дитячих садочків тощо. З них 172 планувалося завершити вже 2023 року, але реально було завершено лише 73.

В свою чергу, 2024 року уряд на продовження реалізації 199 проєктів, розпочатих у 2023 році, виділив з цього фонду ще 7,7 мільярда гривень. На момент проведення аудиту планувалося завершити 130 проєктів з їх числа, однак до липня було фіналізовано лише 10. Ще 69 планувалося завершити у 2025 році, втім станом на 1 липня джерел їх фінансування не було визначено.

Що заважає освоєнню субвенції на відновлення

Аудитори виявили низку проблем, що перешкоджали повному освоєнню коштів субвенції та належній реалізації проєктів. Серед них називається недосконалість процесів відбору проєктів відновлення та розподілу коштів на їх реалізацію, однак це питання досліджувалося в рамках окремого аудиту.

Труднощі спричинила і недосконалість проєктно-кошторисної документації проєктів. Як вказують у РП, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури дозволило заявникам подавати пропозиції щодо проєктів з орієнтовною вартістю, розрахованою на основі неактуальної або неналежної якості документації.

Також затверджені проєкти потребували доопрацювання після запровадження нових державних будівельних норм з 1 листопада 2023 року. Через це у замовників з’явилася можливість розпочати публічні закупівлі або отримати дозвіл на будівництво лише коли бюджетний період уже закінчився. Відповідно, освоїти кошти вони не встигли.

Серед інших проблем названо тривалість реалізації проєктів (більше, ніж тривалість року, на який виділялося фінансування), непрогнозованість обсягів субвенції, ігнорування нормативних строків та неефективні управлінські рішення, недостатні механізми моніторингу та контролю.

Читайте:

Автоматично формуватиме всю інформацію щодо дозволів та ліцензій: для бізнесу запустять нову електронну систему

Безпосередньо в процесі аудиту було перевірено 60 проєктів 16 замовників у 10 регіонах. Виявлено, що з виділених у 2023 році на ці проєкти 3078,7 мільйона гривень субвенції було використано лише 38%, а з виділених у 2024 році 2858,5 мільйона за перше півріччя використано лише 16,7%.

З цього числа реалізацію 32 проєктів Рахункова палата оцінила як неефективну, а 23 як частково ефективну. Відповідно, лише п'ять реалізованих проєктів були оцінені як ефективні. Причинами поганого освоєння коштів були зокрема:

1. надходження до розпорядників минулорічної субвенції лише у другому півріччі року;

2. тривалість погодження проєктів паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів;

3. неякісна або неактуальна проєктно-кошторисна документація, відсутність на об’єктах електропостачання;

4. брак фахівців з будівництва через мобілізаційні заходи;

5. низька якість виконання робіт;

6. тривалість процесів публічних закупівель;

7. неналежне управління окремими розпорядниками коштами субвенції.

При цьому, як зазначають у Рахунковій палаті, окремими розпорядниками місцевих бюджетів не було забезпечено конкуренції та дотримання принципів відкритості і прозорості під час закупівель.

Встановлено й випадки оплати будівельних матеріалів за цінами, які суттєво перевищують середні ціни в регіоні. Також виявлено неналежну практику приймання та оплати робіт, порушення нормативних документів щодо будівельних норм.

Що з водогонами для Миколаєва

Одним з прикладів називається реконструкція 11 ділянок водогонів у Миколаївській області, на що в 2023 році було виділено 670 мільйонів гривень. Торік розпочалася реконструкція лише шести ділянок водогону, а на пʼяти роботи до кінця року так і не розпочалися. Загалом більшу частину коштів на ці 11 проєктів не було освоєно, їх було повернули у держбюджет.

У 2024 році кошти на пʼять нерозпочатих у попередньому році проєктів вже не виділялися, а плани щодо їх подальшої реалізації, як кажуть в РП, залишаються невідомими. Натомість на розпочаті у 2023 році шість проєктів виділили ще 744,8 мільйона гривень субвенції.

Читайте:

єВідновлення: потреба у фінансуванні програми складає щонайменше 20 млрд гривень на рік. Чи отримають житло українці

Аудитори наголошують, що всі 11 зазначених ділянок водогонів є складовими трьох лінійних об’єктів системи водопостачання Миколаєва, тож окремо ці ділянки функціонувати не можуть.

Таким чином, вони роблять висновок, що ухвалене в 2024 році рішення щодо фінансування та реконструкції лише частини ділянок, а не усього проєкту, створило ризик неефективного використання коштів цьогорічної субвенції.

Що радять у Рахунковій палаті

Рахункова палата вказує, що обмеженість фінансового ресурсу Фонду ліквідації потребує розширення джерел фінансування задля завершення проєктів. Там кажуть, що для вирішення проблеми неефективності використання коштів на відновлення інфраструктури Мінвідновлення має:

1. доопрацювати законопроєкт про засади відновлення України і подати на затвердження уряду;

2. завершити з іншими зацікавленими органами розробку проєкту плану відновлення та розвитку регіонів та подати на розгляд уряду;

3. ініціювати завершення у 2025 році проєктів, які реалізовувалися в попередні роки за рахунок коштів Фонду ліквідації, та вирішити питання їх фінансування, у тому числі за рахунок залишків субвенції на 1 січня 2025 року;

4. змінити кошторисні норми, зокрема в частині аналізу цін на матеріальні ресурси.

 Від невеликого закинутого цегляного заводу до 25% ринку керамоблоку – озвучено історію бізнесу КЕРАТЕРМ