Досвід відбудови: як відновлювали Новий Орлеан після руйнівної повені

Як після повені відновлювали Новий Орлеан 

У новітній історії американські міста майже ніколи не зазнавали руйнувань через військові дії, але територія США постійно під прицілом різноманітних природних катаклізмів, які завдають іноді дуже великих збитків. Ураган «Катріна» у 2005 році став найбільш руйнівним природним катаклізмом в історії США.

Стихійне лихо супроводжувалося евакуацією сотень тисяч осіб, затопленням цілого міста та техногенними аваріями з масштабними розливами нафтопродуктів. Збитки вилилися у фантастичну суму в розмірі $125 млрд.

Наслідки лиха

У понеділок, 29 серпня 2005 року, ураган досяг південно-східного узбережжя США в штатах Луїзіана та Міссісіпі. Крім того, у зону його дії частково потрапили ще такі штати, як Алабама, Джорджія та Флорида. Найсильніший удар «Катріни» припав на Новий Орлеан, що знаходиться в Луїзіані, у гирлі річки Міссісіпі. Під водою опинилося майже 80% міста, де проживало близько 700 тисяч людей.

Що стало безпосередньою причиною трагедії? Ураган приніс сильний вітер зі швидкістю до 280 км/год, рекордну кількість опадів та руйнівні повені. Новий Орлеан з трьох сторін оточений водою, а саме Мексиканською затокою, Міссісіпі та озером Пончартрейн. Оскільки 70% міста лежить нижче рівня моря, воду стримує система захисних дамб. Це робило місто вкрай вразливим до повеней.

Читайте:

Відбудова Ковентрі: початок з чистого аркуша

Внаслідок стихійного липня у серпні 2005-го старі дамби не впоралися з перевищенням розрахункового навантаження – вони були прорвані в 53 місцях. Після цього у багатьох виникли логічні питання до інженерних військ, відповідальних за стан дамб і каналів.

Матеріальні втрати внаслідок масштабного затоплення міста були величезними – було зруйновано сотні тисяч житлових будинків, споруд промислового та інфраструктурного призначення. Затоплені райони міста залишалися під водою близько двох тижнів. Близько 150 тис. будівель було зруйновано або пошкоджено до стану, непридатного для ремонту.

На жаль, були і людські жертви. Хоча у неділю, 28 серпня 2005 року, мер Нового Орлеана оголосив обов'язкову евакуацію, виїхати з міста змогли не всі.

По-перше, це попередження надійшло із запізненням.

По-друге, на дорогах були багатокілометрові корки, до магазинів та АЗС вишикувалися довгі черги.

По-третє, десятки тисяч мешканців міста жили за межею бідності та не мали коштів кудись виїжджати, а дехто просто вважав за краще перечекати стихію вдома.

Читайте:

Cекрет «польського економічного дива» і український фактор

Таким чином у Новому Орлеані залишилось близько 150 тис. осіб, переважно мешканців бідних районів. Багатьох з цих людей потім рятували за допомогою човнів та гелікоптерів. Загалом «Катріна» забрала життя більше 1800 осіб, хоча значна їх частина мешкала не в Новому Орлеані, а у Північній Кароліні, де цілі райони також були знищені ураганом.

Під час повені у місті зі зрозумілих причин виникла гуманітарна криза – гострий дефіцит продовольства, води та медичної допомоги, а також почастішали випадки грабежів, мародерств та насильства. В окремих випадках довелось навіть призупиняти рятувальні роботи, оскільки «потерпілі» стріляли.

Відновлення міста

Відновлення Нью-Орлеана стало одним із наймасштабніших проєктів відновлення після стихійного лиха в історії США. На відновлення постраждалих районів американський Конгрес виділив $110 млрд. Але такі фінансові вливання з боку центральної влади не допомогли уникнути нарікань про її роль в тій ситуації.

Першим етапом стала масштабна робота із відкачування води, відновлення систем водопостачання та каналізації, ремонту доріг та мостів. Потім була проведена величезна робота із будівництва нових будинків та житлових комплексів для постраждалих мешканців.

Читайте:

Участь бізнесу і умови для його розвитку надважливі при створенні програмам комплексного відновлення

Відновлення Нью-Орлеана було непростим, оскільки процес координації зусиль різних рівнів влади та організацій був дуже складним, виділених коштів на відновлення все однак не вистачало для вирішення всіх проблем. Крім того, відновлення міста було сконцентровано на поверненні до стану «до урагану», а не на вирішенні існуючих проблем міста. Але навіть стан «ДО» було важко швидко досягти через економічну стагнацію у регіоні та скорочення чисельності населення – через три роки кількість робочих місць і мешканців скоротилася до 40% і 60% відповідно від того, скільки було до стихійного лиха.

Також відновлення міста було тривалим процесом. Наприклад, через рік після події понад 100 тис. сімей ще мешкали у трейлерах. Загалом відновлення розтягнулося на роки, а проблеми бідності та соціальної нерівності у регіоні так і не були подолані.

Далі буде?

Дуже ймовірно, що історія Нового Орлеана в американському літописі відновлень – не остання. Справа у тому, що суто кліматичною причиною постійних ураганів у США (включно з «Катріною») є те, що шторми збирають більше енергії за рахунок теплих океанських вод, що призводить до збільшення швидкості вітру. Зокрема, у серпні 2021 року Новий Орлеан відчув силу урагану «Іда», який став найсильнішим після «Катріни».

Водночас наслідки «Іди» та кількість жертв були порівняно невеликими. Цьому сприяло те, що після «Катріни» у Новому Орлеані було проведено комплекс заходів щодо зміцнення захисту від повеней для підвищення стійкості міста до майбутніх стихійних лих. У даному випадку все спрацювало!

 Від невеликого закинутого цегляного заводу до 25% ринку керамоблоку – озвучено історію бізнесу КЕРАТЕРМ