Адаптація міст до сучасних реалій. Що робити, аби вони були придатними до життя?

Переродження міст

Дедалі більше людей проживає в містах. Це призводить до втрати центральними районами їхньої ідентичності та нових житлово-комунальних проблем. Вирішення цих негараздів неможливе без участі місцевих стейкхолдерів, наполягає Стефан Зогаль, віцепрезидент консалтингової компанії Jacobs (Детройт, США), у колонці для блогу Всесвітнього економічного форуму. Вашій увазі представлено адаптований переклад тексту про те, якими можуть стати міста і якою є роль громад у цьому процесі.

Світові зміни нашого покоління змінили саму сутність того, як ми використовуємо міста. Це, звичайно ж, турбує муніципальних політиків і лідерів думок, яким кортить розуміти, що з містами буде далі. Мені здається, що відповідь є, і знають її мешканці міст та їхнє оточення.

Прогнози та передбачення смерті міст виявилися перебільшеними. Зникнення працівників, спричинене пандемією, було нетривалим. Усе одно міста наразі прихистили понад 50% населення планети. У 2050 році, за прогнозами ООН, населення міст зросте до 2,2 млрд осіб – 68% населення.

Проте всі зміни останніх років змінили наші міста. Перехід до віддаленої роботи вплинув на центральні райони, вакантність офісів в яких сягнула максимальних показників за останні десятиліття. Відповідно змінилися торгівельні маршрути мешканців, людинопотік вулицями та грошовий обіг в окремих районах. Це, вкупі з дедалі більшою інфляцією та високими ключовими ставками, призвело до значного спустошення комерційних просторів. В одному лише Нью-Йорку зараз площа вільної комерційної нерухомості дорівнює 26 будівлям на кшталт Емпайр-Стейт-Білдінг.

Як розв’язати кризу міст?

Викликаний вказаними факторами брак інвестицій у деякі частини міст призвів до того, що центральні райони переживають кризу. З іншого боку, ця криза може бути часом можливостей: люди, які ухвалюють важливі містобудівні рішення, мають унікальний шанс переосмислити міські центри, поліпшити ситуацію з громадським транспортом і перетворити ці райони на квітучі осередки життя, які здатні принести процвітання, без перебільшень, усьому місту.

Читайте:

Відбудова Ковентрі: початок з чистого аркуша

Щоб так сталося, право голосу має бути надано місцевим мешканцям, суспільним групам, неприбутковим організаціям і локальному бізнесу. Всі ці споживачі міських послуг мають брати участь у процесі напрацювання рішень, а також бути частиною реалізації спланованих дій. Усі мають стати частиною створення громадських місць.

Створення громадського місця, або Placemaking – підхід, який урбаністи використовують для створення нових місць та просторів, і він побудований навколо людей. Це – написання «історії» про те, як спільноти поєднуються із суспільними просторами, створюють зв’язок і сприяють життєздатності міста.

Якщо все зробити правильно, громадські місця сприяють економічному зростанню. Вдосконалення суспільних просторів поліпшує їхню привабливість і якість життя, утворюють популярні райони, що у свою чергу збільшує кількість жителів та їхню відвідуваність. Це впливає на розвиток інновацій і підприємництва, заохочує бізнес, гостей та залучає нові інвестиції. Жваві й цікаві райони стають місцем проживання та тяжіння для талантів, що розкручує маховик економічного зростання. Тож переваги безспірні.

Як залучати стейкхолдерів і яких саме?

На щастя, ми доволі добре знаємо, що треба зробити:

- збільшити зв’язок з природою завдяки зеленим зонам та насадженням;

- поліпшити громадський і мультимодальний транспорт та інтегрувати їх із повсякденними й туристичними маршрутами;

- створювати зручні багатофункціональні нові будівлі;

- розвивати зручні райони з власною культурою, що вплітається у загальний міський простір;

- перепрофілювати наявні офіси, торговельну та комерційну нерухомість під нові потреби;

- забезпечити місце для стартапів і малого бізнесу.

Ці дії здатні підштовхнути центральні райони міст до процвітання. Проте варто розуміти, що не існує єдиного слушного підходу, що пасує кожній ситуації.

Десятиліттями накопичуваний світовий досвід дав розуміння, якими є ключові чинники успіху, що здатні зменшити ризики від цих урбаністичних трансформацій, залишивши довготривалі переваги. Щоб бути вдалим, дизайн громадського простору має живитися потребами місцевих громад та їхніми повсякденними культурою й побутом. Це досягається повним залученням до життя громади, особливо на перших етапах, і ґрунтується на баченні, до створення якого долучена максимальна можлива кількість місцевих.

Читайте:

Cекрет «польського економічного дива» і український фактор

Після узгодження перспективного бачення мають відбутися декілька ітерацій переосмислення того, як наявні будівлі та елементи району стануть його частиною.

Не менш важливим є залучення місцевої експертизи на всіх стадіях розробки й реалізації проєкта. Будь-яке відновлення, створення чи навіть планування обов’язково мають перебачити участь місцевих постачальників послуг і залучення локальних ланцюгів постачання. Це дозволить реалізувати ідеї та проєкти, які матимуть сенс саме в цьому районі, для цих мешканців.

Таке включення локального бізнесу має бути частиною загального процесу закупівель (окремою від головних контрактів), проте воно здатне відобразити цінності й амбіції місцевих у кінцевих результатах.

Як залучати спільноту до цифрового переходу?

Можна для прикладу взяти ініціативу Digital Birmingham з однойменного британського міста. Місцева влада мала на меті створення цілого набору нових (та оновлених) проєктів, тому від самого початку залучила всію місцеву спільноту.

Ідеєю було оновлення історичного міста Бірмінгем (перші відомості про місто сягають XIV століття) відповідно до сучасних реалій: залучення й утримання молоді, розвиток місцевої стартап-екосистеми, залучення малого та середнього бізнесу до районів міста. Ставку було вирішено зробити на «доступність інтернет-підключення для кожного».

На першому етапі була створена «дорожня карта» в рамках фреймворку fit-for-purpose.

Fit For Purpose – фреймворк для визначення та роботи саме з тими показниками й чинниками, що насправді мають значення для клієнтів чи кінцевих споживачів. Цей інструмент дозволяє зрозуміти, як саме вони ухвалюють рішення про використання чи купівлю, і що для них дійсно важливо.

Після цього були сформовані робочі групи. До їхнього складу увійшли представники влади, бізнесу й організації «третього сектору» (благодійні фонди, компанії соціального підприємництва, волонтери та активісти), і вони відкрито та публічно взяли на себе відповідальність за реалізацію цієї «дорожньої карти». Ці робочі групи не лише відповідають за реалізацію погодженого та усталеного стратегічного бачення, а й виявляють нові ініціативи, які виникають «у відповідь» на зміни та нововведення.

Такий підхід дозволив постійно взаємодіяти з усіма зацікавленими сторонами, нагадувати про ініціативу та пересвідчуватися, що всі мешканці, органи влади та інші інститути розуміють, про що взагалі йдеться під час обговорення планів щодо Digital Birmingham.

Зрештою, оновити місто неможливо силами одних лише представників влади чи осіб, які ухвалюють рішення. На кожному кроці цього шляху поряд мають бути місцеві – як окремі мешканці й активісти, так і численні групи, клуби, ініціативи.

Налаштування діалогу та зрозумілої взаємодії привело до успіху – і зараз у Бірмінгемі є ключовий міський проєкт з впровадження покращеного оптоволоконного інтернет-підключення. Для цього було утворене Digital City Partnership, яке очолює запрошений експерт, але всі рішення принципово ухвалюються представниками місцевих структур.

Ілюструючи наведений вище алгоритм взаємодії, Партнерство відповідає за технічну складову. В той же час Університет Бірмінгему разом із об’єднанням провайдерів West Midlands 5G запустили ініціативу з подолання розриву у технічних навичках місцевих мешканців. Це дозволяє покращити ставлення до будь-яких ініціатив в рамках проєкту, оскільки пояснює кожному мешканцю, якими будуть власне його переваги.

Віддавши процеси в управління громаді, міська влада змогла закласти основу для успіху.

 Від невеликого закинутого цегляного заводу до 25% ринку керамоблоку – озвучено історію бізнесу КЕРАТЕРМ