Необхідність імпорту 80% дорогої електроенергії може призвести до зупинки української промисловості

Високі квоти на імпорт електроенергії може призвести до зупинки промисловості

З кінця березня РФ завдала безліч великомасштабних ракетно-дронових ударів по українських енергооб’єктах – практично по всіх генеруючих маневрових потужностях ТЕС і ГЕС, а також по багатьох підстанціях. Ці атаки призвели до втрати приблизно 9 ГВт генерації і, як наслідок, дефіциту електроенергії, боротися з яким стали за допомогою відключень та імпорту із суміжних країн.

На кінець червня – початок липня рішення Кабміну про рівень споживання імпортної електроенергії, ухвалене без обговорення з бізнесом і оцінки впливу на промисловість, загрожує зупинкою металургійних і гірничодобувних підприємств України.

“Імпортний” сюрприз

Для боротьби з дефіцитом електроенергії вдалися до вже апробованого взимку 2022/2023 інструменту – планових (стабілізаційних) та аварійних відключень. Гарантії невідключення мають тільки держоргани, об’єкти охорони здоров’я та критичної інфраструктури, підприємства ОПК тощо.

Ще одним рішенням для скорочення дефіциту стало різке збільшення імпорту електроенергії. Якщо в травні Україна імпортувала 448 тис. МВт-год, то в червні – вже 858,3 тис. МВт-год. Імпорт здійснюється з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Молдови.

Читайте:

Укрзалізниця планує підвищити тариф на вантажні перевезення

Восени минулого року уряд затвердив (постанова № 1127 від 27.10.2023 р.) «Положення про особливості імпорту електричної енергії в умовах воєнного стану в Україні», згідно з яким підприємствам гарантується стабільність енергопостачань, якщо обсяг імпорту електроенергії в структурі споживання складає щонайменше 30% із травня до вересня та 50% із жовтня до квітня. Однак уже наприкінці травня поточного року Кабмін переграв умови (постанова №611 від 30.05.2024 р.) і встановив мінімальну квоту імпорту на рівні не менше 80%.

Таке рішення український бізнес зустрів із неприємним здивуванням, оскільки його ухвалили без будь-якого обговорення. Рішення Кабміну про збільшення частки імпорту електроенергії до 80% стало абсолютно несподіваним, тоді як біізнес намагається планувати свою роботу на тривалий період.

Наслідки рішення

Таке рішення Кабміну вже призводить до великої кількості додаткових проблем, які ускладнюють і так важку в умовах війни діяльність українських промислових компаній, що не пов’язані з критичною інфраструктурою та ОПК. Особливо сильно це б’є по енергоємних виробництвах.

Можна відзначити такі ключові проблеми, до яких у найближчій перспективі може призвести підвищення квоти імпорту електроенергії до 80%.

1. Завищені ціни

Вартість електроенергії для промислових споживачів в Україні є найвищою в Європі. За даними дослідження GMK Center, червнева ціна на ринку на добу вперед в Україні склала €112,3/МВт-год, тоді як у Польщі та Німеччині – €105/МВт-год та €72,6/МВт-год відповідно.

Підвищення квоти змушує промисловість збільшувати обсяги імпорту електроенергії, що стимулює штучне збільшення попиту на аукціонах з розподілу міждержавних перетинів і є передумовою для спекулятивного зростання цін.

«На практиці це може призвести до штучного, навіть спекулятивного зростання попиту на імпортну електроенергію, ціна на яку може зрости до будь-якого рівня. Але задля невідключення її зможуть та будуть сплачувати лише ті підприємства, які мають мінімальні витрати на електрику в структурі собівартості своєї продукції», – відзначають в «Інтерпайпі».

2. Зниження рівня виробництва та конкурентоспроможності

Подорожчання поставок електроенергії неминуче призводить до зниження конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках і, як наслідок, вимушеного скорочення рівня виробництва.

«В таких умовах подальше виробництво стає суттєво збитковим і завод не може бути конкурентоспроможними на світовому ринку металургійної продукції. Підприємство буде вимушене значно скорочувати виробництво та відправити у простій орієнтовно 1200 співробітників», – йдеться в листі, який «АрселорМіттал Кривий Ріг» направив органам влади.

Читайте:

Бізнес негативно оцінив поточні результати своєї діяльності – НБУ (ІНФОГРАФІКА)

Також під час імпорту електроенергії необхідно витрачати додаткові кошти на її транспортування, сплачувати мита та акцизний збір.

«Це призводить до втрати конкуренції наших енергоємних підприємств. Так, наприклад ціна імпортної електроенергії для «Арселор Міттал Кривий Ріг» з урахуванням витрат на доставку більш ніж у два рази перевищує ціну електроенергії в порівнянні з ціною е/е, яку платять їхні конкуренти в цій галузі в країнах західної Європи», – підкреслює Ольга Буславець, експертка з енергетики, міністерка енергетики України (2020 р.).

3. Неможливість планування виробництва

Нестабільність постачання електроенергії створює перешкоди для планування виробництва, що негативно впливає на промисловість і суміжні галузі, а також сферу логістики.

4. Зниження виробництва та експорту може негативно вплинути на надходження до держбюджету

За оцінками «АрселорМіттал Кривий Ріг», дія 80% квоти призведе до таких негативних наслідків :

• зниження податкових виплат з ПДФО та ЄСВ до 30 млн грн на місяць;
• зниження плати за надра та екологічних платежів близько 60 млн грн в місяць;
• зниження ПДВ на імпорт сировинних ресурсів близько 120 млн грн в місяць;
• зниження валютних надходжень орієнтовно на $90 млн або 3,6 млрд грн на місяць за рахунок скорочення експорту готової продукції.

5. Негативні соціальні наслідки

«Збільшення вартості електроенергії веде до зниження конкурентоспроможності на світовому ринку та ставить компанію на межу виживання. Цей факт особливо трагічно може відчуватися у прифронтовому Нікополі, який перебуває під щоденним обстрілом російських агресорів. На цьому заводі працює близько 3000 осіб, що становить 30% співробітників «Інтерпайпу». Нам боляче усвідомлювати, що і так важка та ризикована робота наших людей у ​​місті на лінії фронту перебуває під загрозою через одне рішення щодо імпорту електроенергії», – підкреслює представник компанії.

Читайте:

Працюють лише 10 мільйонів осіб, тоді як пенсіонерів вже 11 мільйонів

Крім того, ще одним проблемним моментом у найближчій перспективі може стати можливе приведення до одного рівня тарифів на розподіл для 1-го і 2-го класу споживачів електроенергії, що зараз перебуває на обговоренні в профільних відомствах. Це може сильно вдарити по промислових споживачах, які будуть змушені оплачувати інфраструктуру, якою вони не користуються.

Вплив на ГМК

Вплив 80%-ї квоти на імпорт електроенергії найсильнішим чином може вплинути на багато сегментів ГМК. За словами головного аналітика GMK Center, серед найбільш постраждалих галузей буде гірничодобувна, оскільки частка електроенергії в собівартості окатків становить 32%, а залізорудного концентрату – навіть до 60%.

Зростання витрат на електроенергію призводить до різкого зростання собівартості, що робить продовження випуску продукції економічно нерентабельним. Так, Інгулецький ГЗК у листі до прем’єр-міністра і низки голів парламентських комітетів попередив, що придбання імпортної електроенергії в розмірі 80 % від власного споживання може призвести до повної зупинки комбінату.

«Додатковий негативний вплив на гірничодобувний бізнес чинить падіння цін на залізорудну продукцію на світових ринках», – додає директор одного з заводів.

За оцінками GMK Center, зниження експорту ЗРС у другому півріччі може становити 15% або 2,7 млн т, що означає втрату $250 млн експортної виручки.

У металургії можуть постраждати енергоємні електросталеплавильні виробництва. Наприклад, вартість електроенергії становить близько 25% у собівартості сталевої заготовки, яка надалі використовується для виробництва основної продукції компанії “Інтерпайп” – труб і залізничних коліс.

Таким чином обмеження поставок електроенергії може призвести до істотного зниження виробництва та експорту. Для порівняння: очікуваний випуск сталі у ІІ кварталі 2024 року становить 2,1 млн т, а в IV кварталі 2022 року, під час першої хвилі масових відключень, був лише 0,7 млн т. Відповідно випуск ЗРС очікується на рівні 12 млн т проти 4 млн т у IV кварталі 2022 року.

Крім того, стабільне постачання електроенергії важливе для забезпечення безпеки та запобігання аварійним ситуаціям на металургійному виробництві.

Варіанти розв’язання

У таких умовах необхідно вживати заходів для недопущення обвалу виробництва і скорочення надходжень до держбюджету. Серед варіантів вирішення проблем бізнес пропонує розглядати такі:

1. Зниження частки мінімального обсягу імпорту електроенергії до 50%.

«Збільшення собівартості продукції після підвищення квоти імпорту до 80% ставить під сумнів економічну доцільність нашої компанії. Ми просимо Міненерго знизити цей показник хоч би до 50%», – каже керівник металургійного заводу.

2. Збільшення дозволеної потужності міждержавного перетину.

Вимога імпортувати 80% споживаної електроенергії обмежена існуючою потужністю 1,7 ГВт перетину енергоресурсів з ЄС. Тому є необхідність збільшити ліміт імпорту до 2,2 ГВт, до якого Україна технічно готова, але європейські компанії повинні модернізувати свої потужності прикордонної потужності. Поки що європейці не дуже схильні збільшувати ліміт, але з цього питання до кінця липня може бути якесь позитивне рішення.

3. Відновлення проведення довгострокових аукціонів (на місяць, квартал, рік) на міждержавний перетин.

Це дозволить компаніям отримувати більш дешеву електроенергію, порівняно з дорогою на спотовому ринку.

«Нам би хотілося мати надійніший процес планування виробництва. Тому варіант із викупом перетину на тривалий період нам дуже цікавий», – наголошує представник галузі.

4. Зважений та обґрунтований розподіл обов’язкових обсягів закупівель імпортної електроенергії між групами споживачів.

5. Пошук способів фінансової підтримки – субсидії на імпорт електроенергії, аналогічні до фінансування, що виділяється для європейської промисловості в подібних ситуаціях.

Для розв’язання проблеми нам потрібна активна участь Міністерства економіки, Міністерства фінансів та інших відповідних державних органів. Оскільки негативні наслідки зупинки підприємств у вигляді податкових відрахувань матимуть сильний вплив на економіку держави та соціально-економічну ситуацію. Однак наразі уряд публічно не запропонував жодних варіантів діалогу з бізнесом та розв’язання проблеми.

Перспективи перегляду 80% рішення про квоту залишаються невизначеними. За словами першого заступника голови Міненерго Юрія Власенка, перегляд зараз неможливий через значний дефіцит потужності в енергосистемі. При цьому складність прогнозування ситуації в нинішніх умовах унеможливлює говорити про можливість пом’якшення цієї норми після літньої ремонтної кампанії на кількох блоках АЕС.

Справедливо сказати, що Кабмін розглядає можливість гарантування поставок енергоносіїв для частини прифронтових територій і для підприємств, які встановлять власну генерацію, що забезпечить 80% їх енергоспоживання. Однак ці заходи можуть допомогти невеликій частині промислових підприємств, а в другому – зажадати великих інвестицій з терміном реалізації не менше одного року, тобто не підходять для розв’язання поточних проблем. 

 Цікаво про будівництво: THERMOWOOL VENT - професійна лінійка теплоізоляційних матеріалів для навісних фасадних систем