Збереження культурної спадщини: нардеп розповіла, як взаємодіятимуть ЄДЕССБ та Держреєстр нерухомих пам’яток

Збереження культурної
спадщини

Реєстр взаємодіятиме з Єдиною державною е-системою у будівництві (ЄДЕССБ), що забезпечить обмін інформацією про надання погоджень щодо робіт на пам’ятках; погоджених проектів будівництва, які впливають на пам’ятки; інформації про рішення органів охорони культурної спадщини щодо робіт на пам’ятках тощо.

Інструменти задля збереження культурних пам’яток в Україні обговорили представники парламенту, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, Міністерства культури та інформаційної політики, проєкту USAID/UK Aid Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS, департаменту охорони культурної спадщини КМДА та експертного середовища під час круглого столу, який організував Комітет ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Як зазначила очільниця партії «Слуга Народу», голова комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, взаємодія між реєстром держпам’яток та Єдиною державною е-системою у будівництві (ЄДЕССБ), забезпечить обмін інформацією про надання погоджень щодо робіт на пам’ятках; погоджених проектів будівництва, які впливають на пам’ятки; інформації про рішення органів охорони культурної спадщини щодо робіт на пам’ятках тощо. А ще дозволить ділитися даними про зареєстровані документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт щодо об’єктів, які є пам’ятками культурної спадщини.

Читайте:

Агентство відновлення розповіло про головні проєкти відбудови

Такі нововведення забезпечать більш прозорий механізм прийняття рішень, які стосуються пам’яток, тобто зменшить корупційну складову. А в результаті – забезпечить реальний захист пам’яток, бо вся інформація буде публічною і приховати статус об’єкта вже ніхто не зможе.

Своєю чергою, заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Наталія Козловська наголосила під час заходу на важливості упорядкування адміністративних послуг у сфері будівництва, які, з метою збереження пам’яток культурної спадщини, їхніх територій та зон охорони, надаються органами охорони культурної спадщини.

«Важливо, щоб це не був Реєстр заради реєстру, а щоб це була платформа з певною інформацією, яка дозволить верифікувати наступні дані стосовно того чи іншого об’єкта», – зазначила вона.

Так, у категорії обліку об’єктів культурної спадщини – об’єкт всесвітньої спадщини, пам’ятка національного значення, пам’ятка місцевого значення, щойно виявлений об’єкт культурної спадщини.

За її словами, наразі регуляція стосовно документів на об’єкт сформована так, що «ми не забезпечуємо збереження об’єкта свідомо чи несвідомо. Саме тому підходи до розробки облікової документації та процедури стосовно об’єктів, зокрема, укладання  охоронних договорів потрібно змінювати.

Читайте:

Перша серед інших регіонів: Київщина запустила інтерактивну мапу відновлення області

Наразі в е-системі налічується 165 наданих дозволів щодо проведення робіт на пам`ятках, 851 погодження науково-проєктної та проєктної документації.

Створення інформаційно-комунікаційної системи обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини України «Державний реєстр нерухомих пам’яток України» стане інструментом для збереження спадщини, важливого елементу національної ідентичності, переконаний присутній на круглому столі директор Департаменту підтримки та координації інформаційних технологій МКІП Євген Тонкопрядов.

Він повідомив, що загальна кількість об’єктів культурної спадщини в Україні, взятих на облік станом на 31 грудня 2022 року становила 144 643 об’єкти. Наразі в нашу систему вже введено дані про 105 532 об’єкти культурної спадщини: архітектури, археології, історії, монументального мистецтва, науки і техніки, ландшафту та садово-паркового мистецтва.

На сьогодні серед стратегічних напрямків захисту об’єктів архітектурної культурної спадщини – створення  ГІС реєстрів архітектурної та мистецької спадщини, створення освітніх та просвітницьких програм, створення секторальних реставраційних майстерень, розробка нової методології облікової документації, розповів представник архітектурної спільноти, журналіст, видавець, головний редактор Pragmatika.Media  Костянтин Ковшевацький.
 

Цікаво про будівництво і ремонти: Сила краси: надміцні поліровані підлоги із Peneseal

Читайте більше новин про відбудову України у спецтемі на Build Portal