Містобудівний кодекс: на якому етапі розроблення і що планується (ІНФОГРАФІКА)

Розроблення
Містобудівного кодексу 

Завдання робочої групи - зробити Кодекс максимально прозорим та зрозумілим кожному. Журналісти звернулися до архітекторки, народної депутатки та кураторки розроблення Кодексу Ганни Бондар із проханням зробити невелике резюме та підбити проміжні підсумки роботи.

Це не перша спроба створити всеосяжний закон, який би регулював процес міського планування та будівництва. У 2007 році концепція Містобудівного кодексу була схвалена Кабміном, у 2010 році документ навіть ухвалили в Раді в першому читанні, втім, далі справа так і не пішла.

На початку 2023-го у Верховній Раді створили робочу групу з розроблення Містобудівного кодексу України, який був би максимально близьким до європейського законодавства та відповідав актуальній ситуації. Крім того, Кодекс повинен збалансувати права й обов’язки різних суб’єктів містобудівного процесу з урахуванням реформи децентралізації та слугувати головним орієнтиром для будівництва сталих, комфортних та економічно стійких міст у майбутньому.

Обговорення положень Містобудівного кодексу у колі учасників робочої групи та запрошених експертів

Робота зі створення документа триватиме щонайменше два роки. Розроблення концепції відбувається в максимально прозорому режимі - за новинами можна стежити на сторінці у Facebook, а до публічних онлайн-зустрічей у Zoom зможе долучитися будь-який українець. Процес доручили очолити й курувати депутатці Ганні Бондар, яка є професійним архітектором.

Читайте:

Розробка Містобудівного кодексу: як за два роки хочуть змінити правила гри в будівельній галузі

P. M.: На якому зараз етапі робота над Містобудівним кодексом? Раніше ви говорили про те, що на підготовку потрібно близько двох років. Що показує практика, йдете за графіком чи відстаєте?

Ганна Бондар: Ми маємо орієнтовний план, який складається з трьох частин, трьох великих етапів. Перший - розроблення концепції Містобудівного кодексу. Другий - написання тексту законопроєкту. Третій - проходження законопроєкту через Верховну Раду. Ми розпочали роботу з робочою групою на початку червня і зараз, за моєю оцінкою, перебуваємо ближче до середини етапу розроблення концепції. За ці місяці ми провели десять заходів.

Етапи розробки Містобудівного кодексу. Слайд із презентації Ганни Бондар

У першому блоці - обговорення, присвячені кваліфікації містобудівного законодавства та вихідним даним: урбанізація України, виклики війни, демографічні прогнози. Нам важливо визначитися, для кого ми будуємо. Важливими є й питання ментальності України, тієї ціннісної бази, яку ми маємо вкласти до Кодексу. Обговорили вимоги Європейського Союзу до гармонізації нашого законодавства з європейськими директивами, що стосуються сфери містобудування.

Другий блок був присвячений нагальній проблематиці. Чотири заходи ми присвятили плануванню територій, проєктуванню, будівництву та експлуатації об’єктів нерухомості.

Читайте:

На E-construction talks презентовано оновлення ЄДЕССБ (ФОТО)

Сьогодні у нас майже готова структура концепції Містобудівного кодексу - з рубриками та заголовками, але поки що без тексту, який належить написати. Цю структуру ми скинемо членам робочої групи на розгляд і підготовку пропозицій. У такий спосіб позначимо, хто і з якої теми готовий підготувати тези.


P.M.: Що має бути восени? Цього року уряд, як і вся країна, працював без канікул, але все-таки 1 вересня ми, як і раніше, сприймаємо як новий етап.

Г. Б.: У вересні ми починаємо міжнародний блок. Ми готуємо близько десяти лекцій, які прочитають експерти з різних країн - США, Великої Британії, Німеччини, Польщі, Литви, Чехії, Швеції, Данії. Вони розкажуть нам про структуру містобудівної діяльності у їхніх країнах. Можливо, будуть також лекції, присвячені окремим темам, наприклад охороні культурної спадщини, громадській участі. І, можливо, - це ще в процесі переговорів, - до нас приєднаються судді німецького адміністративного суду, які спеціалізуються на темі міського планування та будівництва.

Візуалізація процесу обговорення. Слайд із презентації Наталії Кондель-Пермінової

У процесі цього міжнародного блоку ми зможемо побачити, чим відрізняються підходи і що в них спільного. Стане очевидно, що є мейнстримом, якому ми точно повинні слідувати. Відмінності дозволять нам зрозуміти, в яких питаннях ми маємо певний люфт під нашу національну специфіку. І після цього ми почнемо збирати пропозиції щодо вирішення проблематики, про яку ми говорили у другому блоці. Я дуже сподіваюся, що ми розробимо концепцію взимку 2023–2024 років та зможемо винести її на обговорення в комітетах.

Читайте:

Що заважає створювати нові міста в Україні

P.M.: Наскільки ефективна робота в такому великому та різноманітному складі учасників? Які теми були особливо дискусійними?

Г. Б.: Переказати все, що викликало дискусії, просто нереально, оскільки обсяг інформації надто великий. Одна з найбільших проблем у плануванні територій - у тому, що на державному та регіональному рівні у нас банально не вистачає містобудівної документації. Немає генеральних схем розвитку, незрозуміло, що робити на регіональному рівні, на рівні районів. На місцевому рівні відсутні комплексні плани, більшість генпланів міст фатально застаріла. Величезна кількість питань: чи здатні органи місцевого самоврядування в принципі самостійно зробити цю містобудівну та землевпорядну документацію з огляду на складність та дорожнечу її розроблення? Проблема дуже серйозна, тому що очевидно - без наявності якісної планувальної документації всі інші процедури вже йдуть шкереберть.

Говорили про відсутність експертизи щодо детальних планів територій. З’ясувалося, що нечітко розділені завдання авторського та інженерного нагляду. Обговорювали недостатню суб’єктність громадян з участю у громадських слуханнях і обговореннях - відсутність громадської участі під час погодження проєктів будівництва значних споруд, будівництва у громадських зонах чи зонах, що охороняються. Також у нас немає і професійного обговорення. Багато йшлося про авторське право, про те, що архітектори не захищені.

Склад учасників робочої групи. Слайд із презентації Ганни Бондар

Девелопери заявляли про те, що сьогодні у нас відсутнє узгодження проєктної документації. Але це нонсенс, оскільки воно є: неможливо будувати в місті, не погодивши свої наміри, закон сьогодні це забороняє. Представники експертизи злилися на те, що сьогодні надто багато кишенькових експертів, які насправді не є фахівцями, а державний нагляд за експертизою не є ефективним.

Найбільшу увагу викликало обговорення контролю за будівництвом. Система контролю сьогодні практично не працює, бо ніхто цей контроль не здійснює. У нас уже є низка пропозицій, як виправити цю ситуацію, але поки що про них рано говорити.

Обговорювалося також питання надходження будівельних матеріалів на ринок - сьогодні немає жодних підзаконних актів і немає нагляду за якістю будматеріалів.

P.M.: Виникали вже між учасниками обговорень непереборні протиріччя чи поки що вдається досягати консенсусу?

Г. Б.: На рівні обговорення проблем таких протиріч не виникало. Усі сторони відчувають, що система катастрофічно хвора, перекошена, немає балансу прав і відповідальності. Радикальне втручання необхідне. Але я думаю, що на етапі подачі та обговорення пропозицій на нас чекають дуже гарячі баталії та суперечки.

Обговорення положень Містобудівного кодексу у колі учасників робочої групи та запрошених експертів

P.M.: Якою є роль представників Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури у робочому обговоренні? У чому вони практично проявили себе і свою позицію?

Г. Б.: Представник профільного міністерства приходить до нас на події особисто, і це важливий момент. Поки що жодних пропозицій від них не надходило. Але вже найближчим часом ми готуємося надсилати запити на пропозиції щодо структури концепції та проблематики. Ми хочемо, щоб кожна інституція висловила свою думку в письмовій формі.

P.M.: Процес розроблення закону тривалий, і паралельно до вашої роботи, напевно, відбуваються зміни в українському законодавстві. Ви встигаєте реагувати?

Г. Б.: Так, зовсім недавно відбулися важливі зміни. Цього року було ухвалено Закон про адміністративну процедуру, який набуде чинності 15 грудня 2023 року. Він запроваджує зовсім нові підходи у взаєминах органів влади та суб’єктів, яким потрібні послуги: дозволи, витяги тощо. Закон уже підписаний президентом, і ми обов’язково будемо використовувати його принципи та інструменти, щоб урівноважити інтереси всіх суб’єктів містобудівної сфери.

Читайте:

Повоєнна відбудова: як досвід Боснії і Герцеговини та Великої Британії може бути корисний Україні (ІНФОГРАФІКА)

25 серпня ВР ухвалила у другому читанні Закон про законодавчу діяльність. Це важливо тому, що нарешті в українському законодавстві з’явилося офіційне тлумачення терміна «кодекс». Цього тлумачення не існувало, і кожна людина розуміла його якось по-своєму. Юристи знали, що кодекс - це масштабний закон, що регулює цілу сферу. Але ні формат кодексу, ні його склад не були зафіксовані в законодавстві. Закон проголосований, направлений на підпис голові ВР. І коли він набуде чинності, ми теж орієнтуватимемося на нього. Що цікаво, цей закон говорить про те, що для первинного законодавства та кодексів обов’язково розробляти концепцію - чим ми власне й займаємося! Тож ми рухаємося правильним курсом.

Обговорення положень Містобудівного кодексу у колі учасників робочої групи та запрошених експертів

P.M.: До речі, про термінологію, раніше ви писали, що саме одним із факторів хаосу та безжального знищення культурної спадщини є відсутність офіційного формулювання терміна «реконструкція». Як так вийшло?

Г. Б.: Ще на одному з обговорень у 2020 році я подавала виправлення - визначити термін «реконструкція». Це дозволило б унеможливити поширену ситуацію, коли під грифом «реконструкція» забудовник зносить будівлю. Де-юре він нічого не порушує, але фактично це є обманом органів влади, які видають дозволи. Тому я пропонувала визначитися із цим терміном. Але позиція міністерства була - це зайве. Народні депутати мене також не підтримали. Мовляв, якщо вже визначатися з терміном «реконструкція», то давайте визначатися з усіма термінами: «нове будівництво», «реконструкція», «реставрація», «капітальний ремонт». Добре, згодна. На наступному підкомітеті я запропонувала редакцію всіх чотирьох термінів, але, на жаль, практично без обговорення всі ці пропозиції були відхилені.

Досі ці тлумачення в законах відсутні. ДБН, які визначали реконструкцію як «зміну геометричних параметрів і техніко-економічних показників зі збереженням наявної конструктивної схеми будівлі», в редакції від 2011 року «втратили» останні слова про збереження конструктивної схеми. Ці слова було видалено. І така діра в законі і дозволяє нині здійснювати махінації щодо об’єктів спадщини.

P.M.: Чи зможете ви усунути цю та подібні прогалини в тексті Кодексу?

Г. Б.: Безперечно, історія з Містобудівним кодексом лише починається. І я впевнена, що більшість фахівців наполягатиме на тому, щоб нарешті визначитися з усіма чотирма термінами. Яким буде їхнє визначення - з’ясується на обговореннях у 2024 році. Але я певна, потребу визначитися розуміють усі. Нам також доведеться визначитися з поняттями висотності забудови, щільності - з безліччю різних термінів. Кожному розділові Кодексу передуватиме глосарій. Ми плануємо усунути величезну кількість білих плям в українському містобудівному законодавстві.

Цікаво про будівництво: як перетворити скляні фасади будинків на витвір мистецтва

Читайте більше новин про відбудову України у спецтемі на Build Portal

Автор: ІРИНА ІСАЧЕНКО