Реформа містобудування дозволить припинити «феодалізацію» ринку будівництва, - експерт

Завершення реформи
містобудування

Розвиток будівництва житла не повинен залежати від свавілля регіональних чиновників, й ухвалення законопроєкту № 5655 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності», попри неоднозначну оцінку фахової спільноти, є дуже важливим для завершення містобудівної реформи. Про це розповів девелопер Володимир.

Він звернув увагу на те, що Велика війна суттєво пришвидшила процес реформування будівельної галузі, це стосується зокрема ухваленого закону № 2518 «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», що фактично вивів в юридичну площину поняття «інвестор», зрівнявши в правах і захисті покупців житла на вторинному та первинному ринках, а також були створені механізми захисту інвестицій від банкрутства забудовника.

На його думку, ухвалення законопроєкту № 5655 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності», попри неоднозначну оцінку фахової спільноти, є дуже важливим для завершення містобудівної реформи.

«Якщо відкинути весь інформаційний „супровід“ ухваленого законопроєкту, вочевидь стає зрозумілим, що розвиток будівництва житла не повинен залежати від свавілля регіональних чиновників, від колишніх посадовців зі „зв’язками“, що не маючи жодних законних підстав, але з певним особистим „інтересом“, можуть зупинити будь-яке будівництво, або ж навпаки - штучно стримати розвиток галузі, надаючи пріоритетне право будувати лише обраним компаніям», - розповів Володимир.

Він додав, що з початку війни на первинному ринку спостерігається певна «феодалізація» будівництва, коли чиновники в окремих обласних центрах, розташованих у відносній безпеці від ворожих обстрілів, надають пріоритет певним, «обраним» компаніям, відкидаючи будь-які засади конкуренції. Крім того, незавершеність містобудівної реформи сприяє тому, що дехто з метою шантажу та здирництва намагається чимдуж збурити суспільство з приводу того чи іншого будівництва.

Читайте:

Містобудівна реформа: як зміняться права архітекторів і що відомо про Містобудівну палату

Зокрема фахівець розповів про найрозповсюдженішу здирницьку схему, якою послуговуються шахраї:

1. колишні або ж діючі посадовці через посередників уважно відслідковують отримання дозволів на те чи інше будівництво, заздалегідь намагаючись тиснути на забудовника (мета тиску - витребувати в забудовника певну суму коштів за «безтурботне» будівництво; найчастіше вимагають за це плату в розмірі від 40 тис. $ до 100 тис $),
2. у випадку, коли забудовник ігнорує спроби шантажу і тиску та «зібрав» пакет необхідних документів на будівництво у повній відповідності з чинним законодавством та дозвільними процедурами, на будівельному майданчику раптом з’являються невеликі групи протестувальників, що свідомо провокують будівельників на конфлікт (псують паркан, перешкоджають заїзду техніки на будмайданчик тощо),
3. наступний крок здирників - це викласти в соцмережах та «вірусних» сайтах кілька дописів та відео про «конфлікт» на будмайданчику задля створення маніпулятивного ажіотажу, суспільного резонансу і маніпуляцій громадською думкою,
4. паралельно, використовуючи колишні зв’язки в органах влади, здирники намагаються зупинити будівництво через діючих чиновників і всупереч отриманим дозволам, блокуючи роботу будівельної техніки під прикриттям «вказівок зверху» або ж, наприклад, анулювавши контрольну картку тимчасового порушення благоустрою.

«В кількох великих містах України, зокрема Києві, Львові, Івано-Франківську є випадки, коли абсолютно „чисті“ проєкти, дозволи на зведення яких отримані через Єдину електронну систему будівництва, привертають увагу ласих до чужого шахраїв. І якщо девелопери з абсолютно зрозумілих причин відмовляються платити невідь за що, то здирники відверто використовують адмінресурс, щоб загальмувати або ж скасувати будівництво. Саме тому в Україні варто затвердити прозору „цифровізацію“ ухвалюваних містобудівних рішень», - вважає експерт.

Читайте:

"Всі будуть покарані", - Олена Шуляк про впровадження містобудівної реформи і роботу Містобудівної палати

Для завершення містобудівної реформи, на думку Володимира, важливим також є прийняття Генеральних планів, як важливого елементу розвитку міст і населених пунктів, де будуть враховані інтереси громади та прописані обмеження по всім ділянкам під забудову, що унеможливить будь-які маніпуляції громадською думкою, а також створить прозорі і зрозумілі умови для інвесторів. Таким чином, на думку фахівця, містобудівна реформа має охопити всі важливі ланки: від можливості легально і прозоро отримати право на ділянку з відповідним цільовим призначенням згідно з Генеральним планом і до своєчасного введення об’єкта в експлуатацію.

«Без Генеральних планів, попри решту вдалих і дієвих кроків з реформування будівельної галузі, буде дуже важко залучати нових інвесторів, особливо іноземних, які з певною пересторогою ставляться до інвестування в українську будівельну галузь, розуміючи, що корупційна складова ринку дуже висока», - підкреслив Володимир.

Читайте:

Як в України змінюються стандарти містобудування під час війни

Фахівець наголосив, що створення повністю «прозорого» ринку будівництва житла можливе лише по завершенню війни, коли почнеться активна фаза відновлення України. Проте містобудівна реформа вже суттєво позначається на принципах ведення будівельного бізнесу. Зокрема він виділив кілька основних змін, які вже діють на первинному ринку нерухомості:

1. залучення великих інвесторів до початку реалізації проєктів без розрахунку на швидкі продажі житла (тобто, накопичення капіталу для будівництва в розмірі до 60%, що убезпечує девелоперів від форсмажорних зупинок будівництва),
2. переорієнтація на продаж 2/3 квартир на завершальних стадіях будівництва або ж після введення об’єкта в експлуатацію,
3. розвиток проєктів у різних затребуваних форматах нерухомості (житло у багатоквартирних будинках, сервісні апартаменти, формати таунхаусів, дуплексів, приватних садиб, різноманітні формати комерційної нерухомості, як, наприклад, готельна, логістична тощо),
4. об’єктивні зміни в проєктуванні об’єктів, викликані війною: створення в об’єктах приміщень багатофункціонального призначення, наприклад, підземних паркінгів-бомбосховищ, індивідуальних (квартирних) укриттів з можливістю використання їх як комор, використання енергоощадних технологій та створення автономних систем опалення та енергоживлення,
5. розвиток нових форм для інвестування таких, як фонди інвестування в нерухомість (ФІНи) та впровадження гнучких і вигідних систем з придбання житла, зокрема збільшення ролі державних іпотечних програм, а також банківського кредитування тощо.

«Звісно, що після війни девелопмент нерухомості зазнає суттєвих змін. Але наразі є достатньо підстав вважати, що ці зміни сприятимуть стрімкому розвитку будівельної галузі в країні, а придбання житла стане більш безпечним», - підсумував Володимир.

Цікаво про будівництво: причини Не купувати каркаси з ЛСТК

Читайте більше новин про війну росії проти України у спецтемі на Build Portal