Банк | Покупка | Продажа | НБУ |
USD | 39.800 | 40.300 | 41.289 |
EUR | 40.000 | 41.000 | 44.968 |
USD | 41.070 | 41.490 | 41.289 |
EUR | 44.750 | 45.430 | 44.968 |
Право на спадщину входить до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не здійснив державну реєстрацію права. Таке рішення прийняв Верховний Суд.
Суть справи: після смерті сина мати повинна була успадкувати половину його квартири. Однак не встигнувши оформити документи на право власності на квартиру вона також померла. При цьому мати залишила заповіт, відповідно до якого належну їй частку у квартирі заповіла іншому сину.
Цей син звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва на право на спадщину на частку у квартирі, вказавши на відсутність документів у померлої матері про державну реєстрацію права власності на частку у квартирі. Син звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності у порядку спадкування.
Суди перших двох інстанцій відмовили у задоволенні позову.
Однак колегія суддів Цивільного суду ВС, задовольнивши касаційну скаргу, відправила справу на новий розгляд у місцевому суді.
Про це свідчить постанову по справі № 523/3522/16-ц.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Колегія суддів зазначила, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.
Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права.
Заборонено і буде заблоковано:
- реклама
- спам та шахрайство
- образи, дискримінаційні висловлювання
Редакція не модерує коментарі, відповідальність за зміст коментарів несе автор коментаря. Редакція Build Portal залишає за собою право не погоджуватись з думкою автора коментаря, проте надає свободу слова відповідно до ст. 21, 24 та ст. 34 Конституції України.
Шановні читачі, читайте коментарі вдумливо, пам'ятайте, що автором коментарів можуть бути різні джерела.