«Зелена» енергетика та державна політика – криза взаємовідносин

«Надто дорого «зелена» енергія обходиться суспільству»

Здавалося б, сотні мегават «чистої» вітрової та сонячної генерації вводяться в експлуатацію щомісяця. Але асоціації виробників відновлюваної енергії та інші бізнес-об’єднання наразі терміново скликають «круглі столи» і продукують різкі заяви, профільний комітет Верховної Ради проводить засідання, стрімінг з яких жадібно дивляться всі учасники ринку, а юридичні компанії зачаїлися в передчутті великих справ.

«Ретроспективне зменшення «зеленого тарифу», зміна гарантованих інвестиційних умов, обмеження «зеленої» генерації без компенсації втрат! Обман, зрада!»

Що ж трапилося, чому держава, яка стимулювала інвестиції у відновлювану енергетику, раптом натиснула на гальма й дала «задній хід» - розповідає Ігор Петрик, директор з розвитку ринків Wartsila Energy.

«Надто дорого «зелена» енергія обходиться суспільству» - ось яку ваду приписали ще донедавна улюбленій «дочці» великої галузі. Насправді нічого нового тут немає. Розмови про непропорційно високу частку вартості енергії ВДЕ (відновлюваних джерел енергії) ведуться вже давно.

За умови досягнення встановленої потужності ВДЕ рівня 7,5 ГВт, близько 20% від загальних витрат енергосистеми становитимуть платежі за «зеленими тарифами» (див. рис. 1). Тепер уже зрозуміло, що цього рівня можна досягнути навіть до кінця 2020 р., а не за п’ять років, як очікувалося. Лише перехід на аукціонну систему відбору проєктів ВДЕ міг би уповільнити зростання тарифного навантаження на споживачів.

Рис. 1. Частка «зеленого тарифу» в загальній собівартості електроенергії в ОЕС України. Припущення: за «зеленим тарифом» буде побудовано 7,5 ГВт встановленої потужності ВДЕ* , після цього запрацює аукціонна система.

А утім, закон про аукціони було ухвалено, інвестори сприйняли його зі стриманим оптимізмом, і з нового року вони б уже могли брати участь у конкурсному відборі нових проєктів. Але не схоже, що оптимізм залишився.

«Забагато «зеленої» енергії» - це друга велика «вада» української відновлюваної енергетики. Виробництво ВДЕ треба обмежувати.

Енергосистема не в змозі компенсувати коливання генерації ВДЕ, що залежать від погоди, якщо ця енергосистема не була спроєктована з урахуванням такого фактору.

«Я відповідаю за фізику, - говорить головний диспетчер Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС). - Усе просто: ВДЕ вище прогнозу, а споживання - нижче, тому диспетчер бореться з надлишком виробництва».

Він прогнозує, що навесні розпочнуться суттєві обмеження виробництва ВДЕ через нездатність енергосистеми прийняти обсяг сонячної та вітрової енергії, який швидко зростає.

Фізично «надлишкова» енергія буде обмежена, але фінансово - ні. Згідно з умовами «зеленого» тарифу, навіть невикористана енергія має бути оплачена за принципом take or pay. А це чималі суми. У випадку згаданого вище сценарію зі встановленою потужністю ВДЕ на рівні 7,5 ГВт, енергосистема не зможе прийняти 31% від виробленої «зеленої» енергії. Як наслідок - споживачі заплатять більш як півмільярда євро за те, чим не скористаються (див. рис. 2).

Рис. 2. Обмеження виробництва вітрової та сонячної енергії через системні вимоги залежно від встановленої потужності ВДЕ

Не дивно, що з’явився законопроєкт, який передбачає обмеження ВДЕ без компенсації втрат інвесторам (у випадку великих станцій). Таке порушення зобов’язань держави перед інвесторами підриває довіру до неї. Але є інший вихід.

Те ж саме моделювання навантажень ОЕС України з високою точністю (звіт тут) продемонструвало можливість суттєво зменшити обмеження ВДЕ. Нездатність енергосистеми інтегрувати великі обсяги мінливої потужності відновлюваних джерел є наслідком «вбудованої» негнучкості системи, насамперед, через домінування атомної генерації.

Отже, системі потрібно додати гнучкості. А це означає комбінацію систем накопичення й маневреної генерації. Згідно з розрахунками, найбільш нагальним та економічно виправданим має бути будівництво 2 ГВт високоманеврених газопоршневих станцій.

Таке рішення більш як утричі зменшить обсяг обмеження ВДЕ. Окрім того, на 4,2 млрд кВт/год на рік скоротиться виробництво енергії вугільними ТЕС і на 0,4 млрд кВт/год збільшиться обсяг дешевої атомної генерації. Додатково зменшиться кількість викидів СО2 на 7 млн тонн на рік.

Економічний ефект лише від скорочення обсягів спалюваного вугілля становитиме 300 млн євро на рік — і це той фактор, що безпосередньо впливає на вартість електроенергії в платіжках.

Існують перевірені технічні рішення, здатні вирішити сьогоднішню проблему ВДЕ, забезпечити подальший розвиток енергосистеми в напрямку переходу до «чистої» енергії й окупитися за 4-5 років. Для цього потрібна політична воля керівників галузі й законодавців.

Немає механізму

Закон про ринок електричної енергії передбачає спосіб залучення інвестицій у таку нову генеруючу потужність, якої не вистачає в системі. Але закон не встановлює чіткого механізму повернення інвестицій.

Наразі зацікавлені інвестори не мають відповіді від держави, як саме можна створити комерційно привабливий проєкт. Марними є сподівання й на ринкові механізми в умовах жорстких обмежень цін у такому коридорі, що наперед не покриває вкладень у нові потужності. Отже, найближчими роками передові технології не будуть втілені.

На мою думку, Україні необхідно перейняти поширену в усьому світі модель створення «Незалежних виробників електроенергії» (англійською – «Independent Power Projects, IPP»), яка вже десятиліттями використовується на регульованих і недостатньо конкурентних ринках електроенергії. Така модель є способом залучення конкуренції приватного сектору до тих ринків, де державне регулювання обмежує вільне ціноутворення. Фактично це угода зі взаємними зобов’язаннями між державою та приватним інвестором, націлена на вирішення дуже важливих для суспільства проблем коштом приватного капіталу й за прозорими правилами.

Оскільки обмеження ВДЕ з усіма негативними наслідками почнеться вже навесні, для впровадження моделі ІРР можна скористатися вже затвердженим Кабміном «Порядком проведення конкурсів на спорудження нової генеруючої потужності та виконання заходів з управління попитом», але необхідно наповнити його відповідним змістом. Насамперед - умовами, які створять інвестиційно привабливі проєкти.

Від цього виграють і споживачі, й інвестиційне середовище, і стратегічний курс на перехід до чистої й доступної енергії.

Контекст

Президент Володимир Зеленський вважає, що надані спеціальним законом «зелені» тарифи — дуже високі. Він розраховує вирішити цю проблему завдяки «спілкуванню» з компаніями, які їх отримали.

Комітет з енергетики та житлово-комунального господарства розглядає п'ять варіантів зміни «зеленого тарифу». Також він враховує і ті об'єкти альтернативної генерації, які вже діють.

Комітет розглядає: урізання цього тарифу; введення нового податку на наявні станції або впровадження податку на такі станції в місцеві бюджети; введення обмеження термінів Pre-PPA (по ним «зелений тариф» буде використовуватися з наступного року); зміна цього тарифу з 2020 року для нових станцій.

Читайте про те, що у пустелі Сахара з'явилася найбільша сонячна електростанція у світі. А також про те, що найбільше сонячна електростанція на воді у Європі запрацювала у Франції.