До Ради внесено законопроект про створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва

Вже деякий час ведеться робота над розробкою Єдиної державної електронної системи у сфері будівнцитва, одними з компонентів якої мають стати Реєстр будівельної діяльності та Електронний кабінет користувача електронної системи - на заміну існуючій електронній системі здійснення декларативних процедур у будівництві, яка з 04.07.2019 року вже не функціонує, та на заміну «Прозора ДАБІ».

29 серпня у Верховній Раді було зареєстрвовано проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (№1081 від 29.08.2019 року). А вже 29.08.2019 року він був визначений як невідкладний. На цьому або наступному тижні він має бути винесений на голосування в Раді – повідомляє Build Portal із посиланням на консалтингову компанію DREAMDIM.

Законопроектом пропонується:

• створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва у складі містобудівного кадастру;
• подання документів в електронній формі для отримання всіх адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, а також отримання таких послуг в електронній формі 24 години на добу 7 днів на тиждень;
• скорочення переліку документів, що подаються для отримання адміністративних послуг у сфері будівництва;
• запровадження електронної взаємодії між державними електронними інформаційних ресурсами, суб’єктами надання адміністративних послуг у сфері будівництва для отримання адміністративних послуг за принципом «єдиного вікна»;
• запровадження отримання результатів надання адміністративних послуг в електронній формі, отримання паперового примірника лише за бажанням;
• оплата адміністративних послуг у сфері будівництва, штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за допомогою електронної системи;
• запровадження ідентифікатора об’єкта будівництва та завершеного будівництвом об’єкта, який буде незмінними протягом життєвого циклу об’єкта;
• включення до електронної системи контрольних примірників будівельних норм, обов’язкових для виконання національних стандартів, інших нормативних документів технічного характеру, які є обов’язковими для виконання відповідно до закону;
• запровадження відкритого доступу до інформації, яка міститься в електронній системі (крім персональних даних), через портал електронної системи; запровадження єдиного порядку присвоєння та зміни адрес об’єктам нерухомого майна

Єдина державна електронна система у сфері будівництва (далі – електронна система) – єдина інформаційно-телекомунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік, та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, з метою отримання визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діялності" послуг у сфері будівництва.

Електронна система складається з:

• Реєстру будівельної діяльності;
• Електронного кабінету користувача електронної системи (далі – електронний кабінет);
• Порталу електронної системи.

Законопроект покликаний вирішити наступні проблеми у будівельній сфері:

• обмежений вибір способу подачі документів для отримання низки адміністративних та інших визначених законом послуг (неможливість подання документів в електронній формі для отримання містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорту забудови земельної ділянки, документів дозвільного характеру, припинення дії ліцензії на виконання будівельних робіт, проведення атестації відповідальних виконавців робіт, проведення технічної інвентаризації та ін.);
• незручні часи прийому документів для отримання адміністративних послуг (наприклад, прийом документів для отримання документів дозвільного характеру здійснюється Держархбудінспекцією чотири рази на тиждень, а їх видача – лише два рази на тиждень, неможливість подачі документів у вечірній час та у вихідні дні, неможливість подачі документів для отримання адміністративних послуг від Держархбудінспекції через центри надання адміністративних послуг та ін.);
• неможливість подання за територіальним принципом документів для отримання дозволу на виконання будівельних робіт та сертифікатів про прийняття об’єктів експлуатацію щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів (подання документів лише в м. Києві та лише в паперовій формі);
• витрачання значного часу та матеріальних ресурсів на збирання документів, необхідних для отримання адміністративних послуг у сфері будівництва через відсутність електронної взаємодії між суб’єктами надання адміністративних послуг у сфері будівництва;
• відсутність єдиного електронного ресурсу для отримання послуг у сфері будівництва в електронній формі;
• відсутність консолідованої та систематизованої інформації про учасників будівництва, стан будівництва, життєвий цикл об’єктів будівництва, закінчених будівництвом об’єктів (починаючи з видачі містобудівних умов та обмежень та закінчуючи знесенням об’єкта).