Чим обернеться рішення суду про припинення розрахунків по "зеленому тарифу"

ТІМУР БОНДАРЄВ
керуючий партнер, партнер-засновник АО Arzinger

Починаючи з 1 липня 2019 року в Україні повністю запрацювала реформа ринку електроенергетики, яка лібералізувала ринок та запровадила абсолютно іншу модель торгівлі електроенергією (двосторонні договори, біржова торгівля тощо).

Однак тільки лінивий не помічає ризиків від дій органів державної влади, які здатні призвести до повного колапсу ринку "зеленої" енергетики в Україні.

Що відбувається?

Все це відбувається внаслідок того, що 27 червня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва призупинив дію постанов НКРЕКП, якими були встановлені тарифи для НЕК "Укренерго" на передачу електроенергії.

Саме за рахунок цих тарифів держава розраховувала покривати затрати на оплату "зеленого тарифу".



Що ж виробники електроенергії за "зеленим тарифом", в тому числі іноземні інвестори, які внесли сотні мільйонів доларів інвестицій в Україну, отримують в результаті?

Відповідь лише одна – багатомільйонні втрати та абсолютну невпевненість у можливості отримати прибутки від своїх інвестицій.

Беручи до уваги нещодавнє звернення президента України до спільноти міжнародних інвесторів із закликами інвестувати в Україну із запевненнями у сприятливому інвестиційному кліматі, ситуація, що виникла, виглядає доволі дивною.

З одного боку, держава гарантує стабільність інвестицій, в результаті чого інвестор має законні очікування щодо отримання стабільного прибутку з власних інвестицій.

Але з іншого боку, такі дії держави фактично сіють паніку серед міжнародних інвесторів та підривають авторитет України на міжнародній арені в цілому.

Досвід минулого

Це вже не перший випадок, коли держава стає на шлях порушення законних очікувань інвесторів.
Так, у 2015-2016 роках український парламент прийняв закон, який ретроспективно зменшив розмір "зеленого тарифу" для виробників електричної енергії з відновлюваних джерел аж на 44%.

При цьому держава не компенсувала збитки виробникам по "зеленому тарифу", яких вони зазнали у зв'язку з такою зміною правового регулювання.

Порушення міжнародного права?

Україна є стороною низки міжнародних договорів, які стосуються енергетичної сфери, а також сфери захисту міжнародних інвестицій.

Зокрема Україна є стороною Договору до Енергетичної Хартії, а також стороною близько 80-ти угод про сприяння та захист іноземних інвестицій з такими країнами, як Канада, США, Ізраїль, Франція, Німеччина, Нідерланди, Іспанія тощо.

Цілком можливо, що ситуація навколо невиплат по "зеленому тарифу" може потенційно тлумачитись як порушення Україною норм міжнародного права.

Мова йде про порушення законних очікувань інвестора щодо легітимності дій держави та її органів та порушення гарантій, наданих державою щодо здійснення виплат інвесторам за "зеленим тарифом".

Порушення міжнародних зобов'язань України щодо захисту іноземних інвестицій безперечно веде до значних репутаційних та фінансових втрат для держави.

Це, перш за все, спричинено можливістю ініціювання міжнародних інвестиційних спорів іноземними інвесторами про стягнення з України суми збитків, яких інвестори зазнали внаслідок порушення режиму захисту іноземних інвестицій.

Такі міжнародні інвестиційні спори можуть розглядатись у Вашингтоні (США), Стокгольмі (Швеція) або Гаазі (Нідерланди).

Читайте:

Перемога: власникам домашніх СЕС повернули "зелений" тариф

У таких випадках, як свідчить практика, держава Україна наймає міжнародних юридичних радників для захисту та представництва своїх інтересів у міжнародних судових інстанціях.

За офіційними даними Міністерства юстиції України, тільки у 2018 році послуги міжнародних юридичних радників обійшлись українському бюджету в 762 млн грн.

Більше того, міжнародна практика інвестиційних арбітражів вказує на велику ймовірність того, що держава все ж таки буде змушена компенсувати інвесторам втрати від невиплат по "зеленому тарифу".

Так, у міжнародних справах проти таких країн, як Іспанія, Італія та Чехія інвестори вже отримали рішення міжнародних арбітражів про компенсацію збитків, що вимірюються мільярдами доларів США.

Така ж сама доля може очікувати й Україну, якщо ситуація із виплатами по "зеленому тарифу" не зміниться.

Варто згадати, що більшість проектів, пов'язаних з відновлюваною енергетикою в Україні, реалізуються за участі проектного (кредитного) фінансування національними і міжнародними банками та фінансовими інституціями.

Затримка виплат по "зеленому тарифу", як наслідок, спричинить неможливість виконання компаніями своїх зобов'язань по виплаті кредитів.

Оскільки більшість кредитів видані на досить значні суми, що вимірюються сотнями мільйонів доларів, дефолт по таких кредитах вдарить по банківській системі та спричинить призупинення програм фінансування альтернативної енергетики в Україні.

Це, у свою чергу, негативно вплине на економіку України, яка тільки почала зводитись на ноги, в результаті чого страждатиме кожен пересічний громадянин нашої держави.

Енергетична незалежність

Тема виконання Україною своїх зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів, є особливо актуальною в період побудови енергетичної незалежності нашої держави.

Міжнародні інвестори досить пильно спостерігають за проведенням реформ енергетичного сектору України та за відповідними реакціями державних органів на ті чи інші проблеми, які виникли в результаті проведених реформ.

Єдиним конструктивним виходом із ситуації, що склалась, є повне виконання зобов'язань по "зеленому тарифу" перед інвесторами та усвідомлення державою того, що кожна дія під час реформи має свій наслідок.

Ураховуючи суттєве збільшення кількості звернень до нас по допомогу у юридичному вирішенні цієї проблеми за останні декілька тижнів, видається, що зараз інвестори є більш проактивними, ніж держава.