Визначено найбільш корупційні складові будівельного проєкту

Корупція у будівництві

Окрім розроблення містобудівної документації, яке традиційно займає найвищі сходинки у топі корупційних проявів у будівництві, з викликами корупції стикаються і на інших етапах будівельного процесу – починаючи від отримання прав на землю, закінчуючи прийняттям обʼєктів в експлуатацію і їх підключення до інженерних мереж.

Про це за підсумками вебінару, організованому Конфедерацією будівельників України (КБУ) та юридичною компанією SEMPRA LAW, повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, розробка містобудівної документації – детальні плани території та отримання містобудівних умов і обмежень, традиційно вважаються найбільш корумпованими етапами будівництва. Однак, на решті процесів будівельного проєкту вимагання хабарів відбувається не в менших масштабах. Так, згідно з статистикою КБУ, про хабарі йдеться і у випадку отримання прав на землю, і при прийнятті обʼєкту в експлуатацію, і при погодженні його висотності тощо.

Читайте:

Корупція у містобудуванні у топі корупційних проявів в Україні. Чи можна її викорінити?

Шуляк навела такі дані з останнього опитування КБУ:

• Корупнійні прояви при розробка містобудівної документації – 35,8%;
• При громадському обговоренні містобудівної документації – 23,5%;
• При затвердження містобудівної документації – 41,2%;
• При погодженні висотності об’єктів будівництва – 17,6%;
• При розробці, експертизі та погодженні проектної документації на будівництво – 29,4%;
• При отриманні права на виконання підготовчих і будівельних робіт – 23,5%;
• При прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта – 41,2%;
• При здійсненні державного контролю/нагляду за господарською діяльністю суб’єктів господарювання – 11,8%;
• При отриманні прав на землю – 41,2%;
• При професійній атестації виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури – 23,5%;
• При підключенні об’єктів до зовнішніх інженерних мереж – 47,1%;
• При погодженні проектної документації та/або погодження будівництва органами охорони культурної спадщини – 11,8%.

«Ці документи і процеси вже давно перетворилися з офіційної формальності на товар, який має чітку тіньову ціну. Так, вартість отримання дозвільної документації – від 5% до 15% вартості проєкту. Але місцеві корупціонери, констатувала нардепка, встановили власні «цінники»: зміна цільового призначення ділянки чи її приєднання до меж населеного пункту коштує від 3 000 до 50 000 доларів», – підкреслила Шуляк.

Вона наголосила, що мінімізація корупційних проявів у будівельній сфері задача комплексна. По-перше, необхідно розробити і затвердити нові  генеральні  плани – не лише Києва, а і всіх великих міст. Наприклад, Київ досі живе за документацією, яка розроблялася ще в 1997 році, що є неприпустимо.

Читайте:

Ошукав інвесторів 42 новобудов Києва. Забудовника Анатолія Войцеховського екстрадували в Україну з Іспанії

Парламентарка також зазначила, що наступним кроком має стати усунення чиновників від процесів прийняття рішень у сфері видачі містобудівних умов та обмежень. За словами Шуляк, вже 4 роки в Україні працює Єдина електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), завдяки якій більшість дозвільних процедур перейшли у автоматизовану площину, завдяки чому рішення приймає не чиновник, якому можна дати хабар, або який його вимагатиме, а система. І за цей час антикорупційний ефект її діяльності вже перевищує 10 млрд гривень.

«Тому у напрямку цифровізації будівельної сфери нам потрібно рухатися і надалі. Зокрема, видача містобудівних умов та обмежень має відбуватися виключно автоматично – в ЄДЕССБ, а не чиновником», – зауважила нардепка.

Вона додала, що для усунення корупційних ризиків як явища потрібні як законодавчі так і інституційні зміни. Йдеться про:

• Удосконалення законодавства у сфері містобудування (прийняття нових законів, внесення змін до існуючих);
• Підвищення прозорості та відкритості процедур прийняття рішень;
• Посилення контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування;
• Роль громадськості у боротьбі з корупцією в містобудуванні.

«Не можна нехтували роллю громадськості у боротьбі з корупцією в містобудуванні, тож у цьому контексті дуже важливим є активна участь у громадських слуханнях та обговорення містобудівної документації, здійснення громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування, а також повідомлення про факти корупції правоохоронним органам», – резюмувала Олена Шуляк.

 Будівельні технології майбутнього