До річниці реконструкції найстарішого кінотеатру столиці пропонуємо іще раз згадати славетну історію Мекки українських поціновувачів кінематографа
Сучасний кінотеатр «Жовтень», відновлений за проектом талановитих молодих архітекторів, кожен день приймає сотні глядачів та пропонує вибагливій столичній публіці витончене та інтелектуальне мистецтво для кіногурманів. До річниці реконструкції найстарішого кінотеатру столиці пропонуємо іще раз згадати славетну історію Мекки українських поціновувачів кінематографа.
Архітектура кінотеатру повністю відповідала вимогам часу створення – строгий за формами та лаконічний за оздобленням конструктивізм панував у 1920–1930 рр. минулого століття. Будівництво розпочалося у 1929 році за типовим проектом Ноя Троцького. Згодом для проектного виконання цього завдання обрали відомого архітектора Валеріана Рикова, серед доробку якого вже значилася Київська кіностудія (нині – імені Довженка).
Саме він створив унікальний вигляд першого кінотеатру у Києві. Для мешканців міста відкриття «Жовтня» (тоді він називався «Дев'яте Держкіно») стало справжньою подією. На той час це був єдиний кінотеатр, що мав окрему будівлю та свою земельну ділянку, об'єм кінотеатру становив 10,217 м³, а вартість побудови – 312 600 карбованців. Зала вміщала 680 глядачів.
Перед кіносеансами глядачі в одному фойє могли скористатися бібліотекою, в іншому – насолодитися настільними іграми (шахами, шашками, доміно). У підвалі розміщувався стрілецький тир.
Технічне обладнання кінотеатру своєчасно оновлювалось. Якщо першим фільмом у ньому було німе кіно (стрічка «Гегемон»), то зовсім скоро «Жовтень» відзначився звуковими фільмами, пізніше став широкоекранним, а згодом і широкоформатним кінотеатром.
Кінотеатр «Жовтень» неодноразово було реконструйовано. Зі зміною архітектурних епох, радянська влада намагалася «оновити» зовнішній вигляд публічних закладів, згідно із тогочасними тенденціями в мистецтві.
При реконструкції 1945–1952 років будівлю, що постраждала під час війни, дещо перебудували. З'явилися елементи сталінського ампіру: колони, розвинені карнизи.
Наступну реконструкцію кінотеатр пережив у кінці 1980-х – на той час вже сталінський ампір був у немилості, і будівлі повернули первісний конструктивістський вигляд.
Напередодні проголошення Акту про незалежність України, у кінотеатрі був завершений капітальний ремонт, проведено заміну меблів та обладнання. Втім, в 90-і кіно в «Жовтні» не було зовсім. Повернулися кіномани у перший київський палац кінематографа лише у 2000-му.
Однак, 29 жовтня 2014 року посеред сеансу в рамках міжнародного кінофестивалю «Молодість» сталася пожежа, яка охопила понад 300 м² площі. Внаслідок хуліганських дій двох молодиків, була пошкоджена покрівля та перекриття даху будівлі, суттєво постраждали також технічні приміщення кінотеатру і кінотехнологічне обладнання.
Пожежні сирени іще звучали на Подолі, у той час як активісти вже зорганізувалися у громадський рух, метою якого стало відновлення улюбленого кінотеатру.
Саме тоді, архітектори Анна Іскіердо та Максим Мятко долучилися до руху «Врятуй «Жовтень», запропонувавши свою передпроектну пропозицію реконструкції. Після низки дискусій і обговорень, їх пропозицію визнали усі сторони, як таку, що відповідає духу та філософії «першого київського храму кіно».
І стартувала кропітка робота з відновлення «Жовтня». Після того, як будівельники розчистили стіни, виявилося, що більшість конструкцій перебувають у жахливому технічному стані, а фундамент кінотеатру потрібно укріплювати заново. Паралельно із будівельним роботами, протягом року проходили акції та концерти, метою яких було зібрати кошти на відновлення кінотеатру.
За новим проектом у кінотеатрі розміщувалися два великих кінозали на 414 і на 198 місць, і чотири відеозали на 22, 33, 45 і 49 місць. Саме таке зонування давало змогу демонструвати сучасні фільми на великих екранах, проте і для конкурсних чи авторських кінострічок залишалися окремі приміщення. Зберегти шарм кінотеатру було чи не головним завданням для архітекторів, які і самі були затятими відвідувачами «Жовтня».
У відремонтованому приміщенні обладнаний конференц-зал, кафе і гардероб. Під час ремонту в будівлі оновили два фойє, адміністративні, інженерні приміщення, а також приміщення охорони. Попри постійні форс-мажорні ситуації та брак часу і коштів, команді, що відновлювала кінотеатр на чолі із архітекторами, вдалося майже неможливе – «Жовтень» відкрив свої двері для глядачів рівно за рік після пожежі.
Архітектори зуміли повернути первинний стиль екстер’єру будівлі, однак зробили його сучасним і модним. На противагу стриманим за кольором фасадам, у приміщеннях фойє глядач потрапляє у казковий за експресією світ кіно – тут і стіна із кіно- та відео-артефактами й величезна кінострічка із світлинами улюблених акторів і персонажами сучасних фільмів.
Кінозали отримали нове сучасне обладнання, тож якість перегляду найвибагливішим глядачам забезпечена. Розділити емоції у колі друзів під філіжанку запашної кави зможе кожен, відвідавши кафе кінотеатру, інтер’єри якого, також розроблялися у комплексі із проектом реконструкції.
Рівно за рік можна констатувати, що кінотеатр «Жовтень» не лише зумів зберегти свій особливий статус серед поціновувачів вишуканого кіно, а й продовжує привертати до лав своїх прихильників все більше і більше киян та гостей столиці.
Джерело: Конфедерація будівельників України
Автор: Ярослав Кучеренко
3617 
.JPG)
