Стокгольмські "хрущівки": як житло для бідних перетворилось на найбажаніші квартири (ФОТО)

Умови нового доступного житла, хоч і спартанські, разюче відрізнялися у кращий бік від тих помешкань, в яких бідні родини тіснилися раніше
3533 06.04.2021 в 12:26



Доступне житло Стокгольма


У столиці Швеції щобільшої популярності набувають квартири у житловій забудові 1930-х, подібної до радянських хрущівок за простотою, малою площею та історією створення.

Модель барнрікехуус (Barnrikehus), що можна перекласти як «дім, повний дітей», виникла на хвилі економічної, житлової й передусім – демографічної кризи. У першій половині ХХ століття рівень народжуваності у Швеції був найнижчим у Європі. Не в останню чергу люди не хотіли заводити дітей через брак гідного й доступного житла. Біднота тіснилася посеред кам’яниць і цегляних будинків старого центру Стокгольма. Престижні зараз помешкання на той час виглядали як бараки – підвали або прибудови, в яких бракувало світла й простору. Навіть там сім’ям із дітьми нерідко відмовляли, бо ті створюють проблеми для орендодавців.

Ґрунт для змін, які згодом оформилися у так званий шведський варіант соціалізму, готувала Альва Мюрдаль, майбутня лавреатка Нобелівської премії миру. У своїй впливовій книзі 1934 року «Криза у демографічному питанні» вона обстоювала безкоштовну медицину, допомогу на дітей, доступність дитсадків і ясел, перерозподіл хатньої роботи, що дозволило б жінкам працювати, а також – доступне житло.

 

Не в останню чергу під впливом ідей Мюрдаль шведські муніципалітети почали будувати нове доступне житло на околицях міст. Барнрікехууси наслідували принципи архітектурного функціоналізму, презентовані на Стокгольмській виставці 1930 року. Це були прості три-п’ятиповерхові будинки без зайвого оздоблення – фактично коробки з відкритою цегляною кладкою або поштукатуреними фасадами.

Квартири рідко коли мали більш як дві спальні, частіше – лише дві кімнати, спальню і вітальню. Типове помешкання у барнрікехуусі мало загальну площу 40 метрів квадратних. Видання називає цю площу «шокуюче малою за сучасними стандартами».

Житло мало центральне опалення, каналізацію та гарячу воду. У будинку часто облаштовували спільні пральні приміщення. Часто інфраструктура включала і ясла для дітей матерів, які працюють. Навколо були просторі озеленені подвір’я, що контрастувало з вузькими вуличками центрального Стокгольма.

Незалежно від того, чи житло будувало місто, чи приватна компанія, оренду субсидував муніципалітет. При цьому ставка залежала від кількості дітей у родині таким чином, що чим більшою була сім’я, тим менше доводилося платити.

 

Як і в київські хрущівки, у барнрікехууси часом набивалося повно народу: в моделі такої квартири, презентованої у місцевому музеї, жило шестеро людей. Двоє дітей спали на дивані у вітальні, ще двоє на розкладному ліжку у кухні. Та навіть такі спартанські умови разюче відрізнялися від тих помешкань, в яких тіснилися бідні родини раніше.

У Нідерландах збудують «урбаністичний ліс». Як виглядатиме унікальний житловий квартал (ВІЗУАЛІЗАЦІЯ)

Менше з тим, на той час барнрікехууси вважалися непрестижним житлом, діти соромилися зізнаватися одноліткам, де живуть. Ця стигма спонукала шведський соціал-демократичний уряд рухатися від забезпечення житлом бідних родин до створення системи доступного житла для всіх, яка передбачала регулювання орендної ставки державою. Почалося активне будівництво житла муніципальними будівельними компаніями.

З часом шведський ринок житла видозмінився і з’явилися певні проблеми. Так, кожен житель Швеції теоретично може претендувати на постійне проживання у квартирі з регульованою орендою. Однак в останні десятиліття попит на житло, принаймні у кращих районах Стокгольма, значно зріс. Тому деякі люди можуть чекати у черзі на житло по 20 років. Поки не надійшла черга, вони вдаються до короткострокової оренди, на один-два роки, а іноді – звертаються на чорний ринок субаренди. Багатші люди купують житло або частку в кооперативному приміщенні. В останньому варіанті поширене кумівство, коли такі частки продають по знайомству.

 

В Украине стремительно растет количество аварийного и ветхого жилья: рейтинг областей

Бідніші люди й мігранти зазвичай орендують соціальне житло на околицях міста, з гіршою інфраструктурою та з довшим маршрутом до роботи. Зрештою, таке житло дуже відносно можна вважати «поганим», особливо якщо порівняти співвідношення ціни та якості десь у Лондоні або Нью-Йорку, однак у Стокгольмі зберігається класова та расова сегрегація і реалії таки дещо відмінні від початкової ідеї доступного для всіх житла.

 

Составлен рейтинг лучших городов мира для создания и проживания семей (РЕЙТИНГ)

За цих обставин барнрікехууси, яких соромилися їхні мешканці середині століття, потрапили у перелік найбажанішого житла у Стокгольмі. Значна частина цієї забудови вже перестала бути околицею міста. Будинки утримує в гарному стані місто, яке є власником. У цих малих квартирах більше не живуть багатодітні родини, а нові мешканці роблять ремонти, що є взірцем скандинавського стилю в інтер’єрі.

 

«Шведська модель оренди житла означає, що у нас багато дуже класних квартир у центрі Стокгольма з дуже низькою ставкою оренди, які перебувають у муніципальній власності. Вони неймовірно привабливі й користуються великим попитом. Жити в такому – мрія кожної сім’ї середнього класу. Це значить, що барнрікехууси, принаймні у Стокгольмі, втратили свою початкову функцію. Якщо поглянете у списки черг на оренду, побачите, як їх важко дістати», – пояснює Мартін Грандер, дослідник житла з Університету Мальме.

 

Бари і ресторани в Брюсселі зможуть встановлювати тераси замість парковок

Читайте також: в якому випадку без дренажу не обійтись і як зробити утеплення стрічкового фундаменту
Источник: hmarochos
 
Интересные новости:
30.03.2021
658
Особенности и основные форматы комплексной застройки города...
26.03.2021
493
Как архитектура влияет на формирование микроклимата городской среды...
26.03.2021
7263
За умов пандемії більшість країн реалізують різноманітні програми для стимулювання будівництва,...
08.04.2021
4642
Через пандемію минулого року людям довелось кардинально переосмислити те, як вони працюють. Які ріше...