Відміна дозволів на будівництво доріг знизить корупційну складову

Законопроєкт про оптимізацію дорожнього будівництва дасть змогу суттєво знизити корупційну складову при капітальному ремонті та будівництві нових доріг.

Про це заявила народна депутатка України Олена Шуляк. Так зокрема, за її словами, у прийнятому 19 травня документі скасовується необхідність дозволу на виконання будівельних робіт з капітального ремонту доріг в усіх без винятку випадках.

«Логіка документу досить проста: прибрати бюрократичну й корупційну зайвину, натомість в умовах реформування ДАБІ, дати змогу значно пришвидшити динаміку виконання запланованих робіт. Зокрема ми запропонували, як суто технічну правку, прибрати зі ст. 14 Закону України «Про архітектурну діяльність», згідно з якою головний архітектор міста, району мав би погоджувати містобудівне та архітектурне проектне рішення об'єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення», - підкреслила Олена Шуляк.

За її словами, звільнення від будь-яких погоджень проєктів відповідає принципу верховенства права адже робить регулювання передбачуваним. Замовник починає будівництво з отримання планувальних обмежень в складі Містобудівних умов та обмежень та має можливість ефективно витратити кошти на проєктну документацію без необхідності її непередбачуваних доопрацювань.

«Саме передбачуваність попереджає конфлікти, адже органи влади, забудовники, громадяни та громадські активісти знають заздалегідь умови майбутнього будівництва й, що важливо, для всіх ці умови однакові й не передбачають «ручного управління» під конкретних осіб», - зазначила вона.

Більше ніж на 200 об'єктах, в 23 областях, - Укравтодор повідомив про шалені обсяги робіт

«Зайве погодження ще й не обумовлене законодавством, адже ще в 2011 році держава реформувала будівельні відносини та уніфікувала дозвільні процедури в цій сфері. Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про архітектурну діяльність» була встановлена норма про звільнення від будь-яких погоджень проєктів, що розроблені відповідно до вихідних даних (МбУО). А у прикінцевих положеннях Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було встановлено, що закони, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що йому не суперечить. Таким чином, норма 2008 року щодо погодження головним архітектором проектного рішення об'єктів не може застосовуватись, оскільки суперечить вищезазначеним змінам», - вказала Олена Шуляк.

За її переконанням, залишати вже скасовану у 2011 році норму щодо погодження в профільному будівельному законодавстві недоцільно й нелогічно. Такі правові колізії не лише створюють необґрунтовані перепони для розвитку економіки через зарегульованість, а й є потенційним джерелом корупції. Для України дуже болісне питання збереження культурної спадщини й вирішувати його потрібно системно та заради збереження історичного спадку. Для цього необхідно вдосконалити саме законодавство щодо історичної спадщини, встановити єдині для всіх учасників правила, підходи та принципи. Нарешті потрібно змусити всі громади та міста виконувати законодавство та затвердити актуальну містобудівну документацію включно з частиною, яка гарантує збереження культурного спадку народу та держави. Переводити зобов’язання держави в площину регулювання соціально-економічних процесів – це нонсенс та старі українські «граблі».

Надання права бюрократичного одноосібного втручання архітектором за невизначеною процедурою у вже підготовлений за наданими органами влади правилами проєкт лише посилить корупційні ризики, і ніяк не гарантуватиме збереження культурної спадщини. Прикладів цього ми маємо на сьогодні достатньо», - зазначила Олена Шуляк. І підкреслила, що замість відстоювання права на одноосібне втручання в проект, значно ефективніше зосередитися на підготовці єдиних принципів забудови в межах історичних ареалів. А контролювати виконання мусить дієва система архітектурно-будівельного контролю, яка саме зараз і реформується - законність і контроль за тим чи іншим будівництвом ляже на плечі новоствореної Державної інспекції містобудування України (ДІМ).

20 ідей урбаніста: що побудувати замість транспортних розв’язок (ФОТО)

«За моїми підрахунками, прибравши норми, що провокують корупцію, зокрема в будівельній галузі, дасть змогу зекономити в бюджеті щонайменше 20% коштів, що по суті, просто передавалися з економіки в кишені корупціонерів», - підсумувала Олена Шуляк. 

ЧИТАЙТЕ ГЛАВНЫЕ НОВОСТИ О КОРОНАВИРУСЕ, ПРОГНОЗЫ И СОВЕТЫ ДЛЯ СТРОИТЕЛЕЙ, переходите в спецтему "Короновирус и строителство - прогнозы и советы"