Будівельна галузь є відображенням очікувань та спроможності громади. Вона реалізує завдання, що ставить перед нею бізнес та населення. Якщо казати стисло: наша країна вимагає системного оновлення. Всі без виключення сектори.
Стан житлового фонду та інфраструктури
У дорожньому секторі 97 відсотків усіх автомобільних доріг мають високу зношеність та потребують капітального або поточного ремонту. Тобто з 169,5 тис км оновлення потребують 164 тис км.Понад 9,6 тис. мостів за технічними параметрами не відповідають вимогам сучасних норм і фактичному навантаженню, 1923 мости потребують термінового ремонту, а 86 мостів перебувають в аварійному стані. Житловий фонд зношений на 50%, 75 млн квадратних метрів житла визнані аварійними. Інженерні мережі – також потребують уваги: 35% мережі водопостачання зношене більш ніж на 90%, 20% – на 75-90%. Зношеність електромереж – 70%, а у деяких регіонах сягає 80-90%.
Оновлення – нагальне завдання на найближчі 10-15 років. Паралельно потрібно створювати нове та сучасне – житло, комерційну нерухомість, промисловість, інфраструктуру.
Це завдання. Але як будівельна галузь виконує їх?
Результати 2018: будівництво та прийом у експлуатацію
Минулий рік показав досить стабільні та цікаві результати. У січні–листопаді 2018р. підприємствами країни виконано будівельних робіт на суму 115,0 млрд.грн. Індекс будівельної продукції в січні–листопаді 2018р. порівняно із січнем–листопадом 2017р. становив 106,3%. Будівництво будівель зросло на 1,3% (житлових – на 0,9%, нежитлових – на 1,8%), інженерних споруд – на 11,3%.
Нове будівництво, реконструкція та технічне переоснащення становили 73,8% від загального обсягу виконаних будівельних робіт, капітальний і поточний ремонти – 17,4% та 8,8% відповідно. Підприємствами 7 регіонів країни (м.Києва, Одеської, Дніпропетровської, Харківської, Львівської, Київської та Полтавської областей) виконано 70,1% загального обсягу будівництва.
Цифри прийому в експлуатацію трохи скромніші. За три квартали 2018р. було прийнято 5231,0 тис.м2 загальної площі житлових будівель (нове будівництво): 50,2% − в одноквартирних будинках, 49,7% – у будинках із двома й більше квартирами і 0,1% – у гуртожитках. Крім того, за три квартали 2018р. прийнято в експлуатацію дачні та садові будинки нового будівництва загальною площею 316,5 тис.м2, що на 14,6% більше порівняно з відповідним періодом попереднього року.
Тож ми побачили деякий спад в цілому у сегменті жилого будівництва (на 16%), значніший для проектів житлової забудови у містах (за результатами трьох кварталів майже на 25% у кв.м) та невеликий ріст у областях (на 7%). Лідером у розрахунку на 1000 населення стала столична область – 561 кв.м. Найменше прийнято у експлуатацію у прифронтових областях – Луганська 4,8, Донецька – 6,2 кв.м/тис.населення. Дуже скромні показники у Кіровоградській, Миколаївській, Запорізькій областях – 26-28 кв.м/тис. населення. Якщо порівнювати з 2017 роком, то лідерами по збільшенню об’ємів стали Херсонська (вдвічі) та Харківська області (у 1,8 раз). А от Вінниця та столиця значно пригальмувати реалізацію проектів – за результатами третього кварталу прийнято на 40% менше квадратів. Але казати про погіршення ситуації некоректно, покупець стає більш вимогливим, отже проекти, що реалізувались цього року, більш зрілі, продумані. Значна увага приділяється інфраструктурі проекту, планувальним рішенням та якості матеріалів, у тому числі ЛФМ.
Зверніть увагу до нерівномірності розподілення проектів на місто/сільська місцевість по регіонах. В середньому по країні третина житла будується у передмісті, дві третини – у містах. Але про закономірність казати загалом по країні не можна. Є регіони, де будівництво концентрується у містах (Харків лише 7,5% у пригороді), а є більше половини об’єму – саме у областях. Серед таких: Івано-Франківська – 63,6%, Київська – 60,7%, Волинська 58%, Рівненська 54,2%.
Комерційна та громадська забудова.
Минулий рік дав значний поштовх оновленню соціальної інфраструктури. Перш за все за рахунок децентрацізації та збільшення коштів, якими громади розпоряджаються самостійно. Школи, дитячі садочки, амбулаторії – саме ці проекти стали «візитівками» місцевої влади, демонструючи її ефективність та зацікавленість у покращенні умов життя громади. Мова йде про всі види робіт – не тільки будівництво з нуля, а й ремонт, і реконструкція, і тепломодернізація.
Серед комерційної лідером залишається торгівельний сектор. З 1174 об`єктів нежилої нерухомості, прийнятої в експлуатацію за 3 кв. 2018 року, було 380 торгових будівель. Але стрімко розвивається і логістичний, і отельний. Відновлюється офісний.
Про перспективи
Стримує розвиток будівельної галузі та економіки загалом дефіцит фінансування. Позитивні тренди: держава докладає зусиль щоб спростити, осучаснити та зробити прозорішими правила.
Головні зміни минулого року:
Гармонізація законодавства з ЕС (у тому числі перша стадія впровадження з 1 січня 2019 року Технічного регламенту щодо обмеження ЛОС у ЛФМ)
Системне оновлення ДБН
Зміна правил функціонування ринку електроенергії
Запуск Дорожнього фонду
Які галузі будуть активно розвиватись
Нажаль, сектор житлового будівництва навряд чи чекає стрімкий ріст цього року. Президентські та парламентські вибори психологічно гальмують інвестиції у нерухомість, у такі роки традиційно формується активний (підтверджений коштами) відкладений запит, який реалізується у наступні квартали після оголошення результатів політичних виборів.
Але держбюджетом заброньовано 1,679 млрд грн кошти на будівництво, покупку та реконструкцію житла для військових та співробітників силових відомств. Також активно будуть будуватись військові об’єкти.
Як і у 2018-му, велика увага буде приділена інфраструктурним проектам (дороги, розв’язки, островки безпеки, мости, тощо). На будівництво доріг у 2019 році виділено 56 млрд грн (у 2018 - 47 млрд грн). На дороги місцевого значення з держбюджету направлять 14,7 млрд грн).
Старт роботи Фонду енергоефективності стимулює системну тепломодернізацію житлового фонду та мереж, реформа енергоринку - оновлення електромереж.
В рази більше буде соціальних проектів в рамках децентралізації.
Стрімко буде розвиватись альтернативна енергетика та агросектор.
Великі перспективи – у медсектору, спорудження приватних лікарень вже перестало бути поодиноким виключенням.
Кожен з проектів вимагає інноваційних, найсучасніших рішень. Це – виклик як для будівельної галузі загалом, так і для виробників будматеріалів. Не секрет, що інколи девелопери комерційних чи промислових проектів роблять вибір на користь імпортних ЛФМ. Завдання вітчизняних виробників – повністю забезпечити потребу галузі у якісних та екологічних матеріалах.
(З виступу на IX міжнародній конференції ЛАКОКРАСКА.UA 2019, 13-14.02.2019).
Джерело: КБУ
7384 
.JPG)
