З 10 червня мав запрацювати новий закон Про житлово-комунальні послуги, який змінює відносини мільйонів мешканців багатоквартирних будинків із тими, хто постачає воду, тепло і світло, прибирає сміття.
Проте за кілька днів до цього парламент терміново вніс низку змін у цей документ, а також у закон Про комерційни облік тепла і води.
Розгляд проекту зі змінами відбувався за скороченою процедурою і тривав 15 хвилин.
Автори кажуть, якби його не ухвалили, то в країні міг би статися комунальний колапс. Оглядачі ж вважають перегляд норм про ЖКП намаганням поховати реформу.
Закон Про житлово-комунальні послуги називали ключем до реформи комунального сектора.
Перед цим ухвалили закони Про комерційний облік теплової енергії і водопостачання, а також Про особливості права власності у багатоквартирних будинках, які також є складовою реформи.
Верховна Рада розглядала новий документ про ЖКП впродовж двох років і ухвалила у листопаді 2017 року.
Юридично закон набрав чинності після оприлюднення 10 грудня 2017 року. Проте більша частина положень мала почати діяти через півроку після публікації закону, тобто 10 червня 2018.
За цей час, як очікували автори, населення мало зрозуміти, що зміниться у відносинах із комунальниками, а уряд - розробити і ухвалити підзаконні акти, які б регламентували це. Наприклад, розробити типовий договір на послугу з управління будинком.
Проте за два дні до того, як майже усі норми мали почати працювати, депутати вирішили, що закон треба підкорегувати.
Що змінилося у змінах
Зміни до закону про ЖКП, а також до закону Про комерційний облік передбачають:
- термін укладення договорів на комунальні послуги посувається на 1 травня 2020, до цього діятимуть вже укладені договори,
- норми закону, що стосуються послуги управління (здебільшого, це все ще старі ЖЕКи), таки запроваджуються з 10 червня 2018 року, проте чинні договори з утримання залишатимуться, доки уряд не визначиться із тим, як виглядатиме типовий договір на управління будинком,
- запровадження штрафів за несвоєчасну оплату комуналки посувається на 1 травня 2019 року (замість 1 січня 2019).
Після того, як завершиться опалювальний сезон наступного року, за кожен день прострочки нараховуватиметься пеня:
- її розмір - не повинен перевищувати 0,01% від суми боргу за кожен день затримки,
- загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу,
- пеня не нараховується, якщо держава має заборгованість із виплати пільг та субсидій або якщо споживач має заборгованість з оплати праці та може документально це підтвердити.
Передбачається, що постачання послуг може бути обмежено чи припинено, якщо споживач не погасить заборгованість впродовж 30 днів відтоді, як отримає попередження від постачальника.
Штрафних санкцій для постачальників послуг не передбачено.
Закон про ЖКП передбачає як розширення прав споживачів, так і більше обов'язків та жорсткішу відповідальність за комунальні борги:
- типовий договір на управління, у якому будуть відокремлені плата за комунальні послуги і управління будинком,
- можливість вибору колективного чи прямого договору на надання послуг у багатоквартирних будинках, виокремлення з квартплати вивезення сміття,
- запровадження перевірки якості послуг і фіксація порушень,
- розмір плати за комунальні послуги можна зменшити у разі, якщо їх не надали або надали у поганій якості.
Згідно із новим законом, споживач отримує право:
- відшкодування, якщо послугу не було надано або вона неналежної якості,
- не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів,
- стягнути з управителя будинку або постачальника послуг штраф за перевищення нормативних строків ремонту чи аварійних робіт,
- відключатися від систем центрального постачання тепла і гарячої води.
Останню норму, як зауважують оглядачі, дуже складно реалізувати, адже в законі йдеться, що відключення має відбуватися у "встановленому законом порядку", який передбачає згоду усіх мешканців.
Водночас розширилися і обов'язки споживачів комунальних послуг. Споживач повинен:
- укладати угоди про надання послуг,
- за власні кошти і своєчасно ремонтувати сантехніку, обладнання обліку,
- допускати в житло представників компаній, що надають комунальні послуги і керуючих компаній, для ремонту обладнання чи перевірки приладів обліку,
- надавати дані приладів обліку.
Одна із принципових новацій полягає у тому, що поточні і капітальні ремонти систем, які забезпечують надання комунальних послуг всередині будинку, наприклад, каналізації, мають фінансуватися з кишені співвласників.
Мери і уряд просять зачекати
На початку червня влада Києва разом із Асоціацією міст звернулася до парламенту і уряду із закликом відкласти закон про ЖКП.
Як заявив мер столиці Віталій Кличко, до "затвердження підзаконної нормативно-правової бази", потрібної для того, аби закон працював.
Він зазначив, що місцевій владі потрібен додатковий час на те, аби поінформувати споживачів та учасників ринку про зміни, що відбудуться. Але він не уточнив, чому цього не зробили за час, що минув від ухвалення закону.
Таку пропозицію підтримали в уряді, а депутати з нею погодилися.
Один із авторів проекту, заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альона Бабак заявила, що просить колег підтримати закон "з великим сумом":
"Та кількість підзаконних актів, яка мала бути виконана на реалізацію цих законів, вона ще урядом повною мірою не підготовлена", - заявила депутат від "Самопомочі".
Віце-прем'єр Геннадій Зубко, який курує питання ЖКГ, сказав, що із 50 потрібних підзаконних актів 30 вже затверджено, "але питання у тому, що реформа непроста, у нас є розбіжності в термінах її впровадження". Наприклад, лише у грудні цього року мешканці багатоповерхівок зможуть обирати управителя.
Пані Бабак наголосила, що "ми відтерміновуємо введення в дію Закону про житлово-комунальні послуги лише в частині комунальних послуг". А от норми, що стосуються управління будинками, мають запрацювати: "Не будемо тримати в рабстві людей по послузі утримання, ми дозволимо власникам вже з наступного місяця обирати самостійно управителів".
"Поховати" реформу?
"Підзаконні акти давно готові. Вони просто лежать і не ухвалюються", - каже Тетяна Бойко, координатор програм Громадянської мережі "Опора" у сфері ЖКГ.
За її словами, це не перша спроба загальмувати закон: "(Підзаконні акти) можна було б ухвалити ще після закону Про особливості здійснення права власності. Вони тягнули до ухвалення закону про ЖКП. Сподівалися, що він не пройде, але він пройшов. Потім пробували заветувати його. Потім були ще 2-3 законопроекти про скасування цих норм, але їх не змогли зареєструвати".
З ухваленням змін і перенесенням термінів, каже Тетяна Бойко, реформу "фактично можна ховати".
Експерт твердить, що найзапекліша боротьба іде за ринок послуг з управління багатоквартирними будинками: "Вже є купа будинків, де приходять управителі та кажуть, що готові обслуговувати будинки за 4,5-5 грн (за квадратний метр), тоді як, наприклад, управляюча компанія КМДА ставить 7 грн. От вам і ціна питання. Цей ринок ніхто нікому не хоче віддавати".
Джерело: ВВС
1574 
.JPG)
