Будинки майбутнього: хто і як створює енергоефективне житло в Україні

Зростання цін на газ та електроенергію змушує українців придивлятися до «зеленого» житла. Пропозиція вітчизняного ринку не забарилася.

Цегла, метал, бетон – стандартні матеріали, які використовуються у будівництві. Якщо ж пересічному українцю запропонувати помешкання із соломи або автономний будинок із сонячною електростанцією на даху, то він, найімовірніше, не сприйме таку пропозицію всерйоз.

Такі технології уявляються йому ненадійними або надто дорогими.

Тим не менше, на українському ринку працюють кількадесят будівельних компаній, які керуються стандартами енергоефективного будівництва.

«Страхи та упередження – нормальне ставлення до інновацій. З часом ця проблема зникне, а попит породить пропозицію», – пояснює керівник Інституту з цивільного будівництва «Київ ЗНДІЕП» Володимир Брунько.

«Економічна правда» з'ясувала, що пропонують українські компанії, і які вигоди має енергоефективне житло.

Солом'яний будинок від LifeHouseBuilding

Компанія LifeHouseBuilding народилася як ініціатива еко-активістів з Дніпра. Починали з ідеєю змінити ставлення загалу до екологічного будівництва, довести, що це можна робити якісно, швидко і за помірну ціну.

На основі доступних технічних рішень вони розробили технологію виготовлення стінових панелей з доступного органічного матеріалу – соломи.

«Спочатку готується дерев'яний каркас, а потім гідравлічним пресом у нього пресується солома. Після цього вона обстригається, і виходить рівна панель», – пояснює технологію співзасновник компанії Максим Адріянов.

Завдяки простоті процесу розробники скоротили час зведення будівлі до двох місяців. До того ж солом'яні панелі мають хороші теплові характеристики. «Ми вдвічі перевищуємо державні вимоги до енергозбереження», – каже Адріянов.

У 2017 році компанія отримала державну сертифікацію своїх конструкцій і тепер дає гарантію на весь термін їх експлуатації.

LifeHouseBuilding втілила понад тридцять проектів у Дніпрі, Києві, Харкові, Львові, Вінницькій області, Кам'янському, Запоріжжі та Криму. Найбільше розробники пишаються одним із своїх львівських проектів. Там був зданий в експлуатацію будинок, який виробляє більше енергії, ніж використовує.

«На будинку встановлена десятикіловатна система сонячних панелей. За рік дім виробляє більше, ніж використовує. Надлишок енергії влітку власник продає за «зеленим» тарифом. Якщо порахувати, скільки енергії будинок виробляє влітку, то за зароблені кошти можна опалювати дім узимку», – розповідає Адріянов.

У Європі технологія будівництва з соломи застосовується вже давно, а в Україні лише набирає обертів: «Інтерес до нашої технології відчуваємо. Цікавляться здебільшого люди, які воліють вести здоровий спосіб життя і яких хвилюють проблеми екології. Важко вмовити людину з типовим сприйняттям світу».

Подолати упередження споживача можна лише демонстрацією технології. На виставці «Львів еко-фест-2016» розробники запропонували бажаючим спробувати підпалити солом'яну панель і впевнитися у її пожежній безпечності.

Серед плюсів ведення такого бізнесу підприємці зазначають відсутність сильних конкурентів.

«Канадський будиночок» від «Екопану»

«Екопан» – одна з найстарших компаній на українському ринку екологічного будівництва. Вона проектує енергоефективні будівлі вже вісім років.

Підприємство користується поширеною у світі панельно-каркасною технологією, яку ще називають SIP-технологією (Structural Insulated Panel – структурна ізоляційна панель). Будинок складається подібно до конструктора.

Перевага такого будівництва у тому, що воно швидке та відносно економічне. Помешкання можна звести за кілька місяців, а фінальна вартість становить 200-250 дол. за кв. м, а з оздобленням – 450-500 дол. за кв. м.

Канадськими такі будинки називають через те, що в таких спорудах живе більшість населення Канади, Норвегії, Фінляндії, Швеції та півострова Аляски. Будинки пристосовані для суворого клімату цих регіонів. Панелі товщиною 30 см дозволяють будівлі не промерзати у сильні морози навіть без опалення.

Товщина панелей «Екопан» – 7-20 см. За підрахунками компанії, будинок площею 200 кв. м при температурі –12 градусів потребує близько 10 куб. м газу на добу. Для порівняння: кам'яний площею 75 кв. м – 33 куб. м на добу.

Підприємство пропонує продаж готового будинку «під ключ».

Власниця будинку у Боярці Вікторія зізнається: «Зважитися на будівництво заважав страх перед довгобудом, великим бюджетом, складною процедурою оформлення і чутками про недобросовісність будівельників. Нічого не обрали, доки не зустріли знайомих, які збудували будинок за канадською технологією.

Вже влітку 2015 року було завершене будівництво будинку площею 138 кв. м. Будівництво тривало близько трьох місяців від початку узгодження ескізного проекту. Вартість обслуговування будинку виявилася менша, ніж розмір комунальних платежів за аналогічну міську квартиру».

Німецький підхід Neoacre

Харківська компанія Neoacre пропонує не просто енергоефективне житло, а так званий пасивний будинок. Ідея «пасивного» помешкання народилася у Німеччині в 1990-х роках і набирає неабиякої популярності у світі.

Суть у тому, що будинки мають високоякісну теплоізоляцію та герметичну оболонку, а енергія для їх утримання виробляється з альтернативних джерел. Це дозволяє досягти повної незалежності від постачальників енергоносіїв.

Втілити «німецьку мрію» було непросто. «Найважче знайти виконавців робіт. Шукав команду однодумців, які сприймали такий скрупульозний підхід. Вчимо, контролюємо», – зізнається засновник та керівник компанії Андрій Овчаренко.

З цієї ж причини до співпраці запросили дипломованого проектувальника «пасивних» будинків Флоріана Ламмаєра.

Neoacre працює за німецьким стандартом Passivhaus. Якість підтверджується фінальною перевіркою на герметичність та повітропроникність новобудови. Уже реалізовано один проект, ще один втілюється. Компанія також працювала з кількома об'єктами, в яких частково застосовані енергозберігаючі технології.

У них були використані сонячні панелі для виробництва електроенергії, сонячні колектори для підігріву води, теплові насоси. Будинок не потребує підключення до систем опалення, електроенергії та газу. Це дозволяє скоротити на 70-90 % витрати на обслуговування і навіть домогтися повної незалежності.

Правда, коштує така німецька якість немало – 1 тис. дол. за кв. м з внутрішнім оздобленням, сантехнікою та інженерними комунікаціями.

Автономне житло від PassivDom

Стартап PassivDom з'явився у березні 2016 року і вже встиг сколихнути український ринок. Ця компанія теж орієнтується на стандарт «пасивного» будинку, але розробники вирішили піти далі і створити повністю автономне помешкання.

Це дозволяє власнику розташуватися будь-де, навіть на території, де цілковито відсутні комунікації: в горах, серед лісу, на березі моря.

PassivDom спроектований за модульним принципом. Клієнт може придбати один модуль площею 36 кв. м або зібрати помешкання з кількох модулів, як конструктор. Максимальна кількість об'єднаних блоків – чотири, 144 кв. м.

Помешкання забезпечується енергією завдяки сонячній енергії – панелі вмонтовані у дах. Високий показник теплоізоляції частково обумовлений самою конструкцією: каркас друкується на 3D-принтері, тому відсутні стики.

Розробники запевняють, що стіни PassivDom такі ж теплі, як цегляна стіна товщиною 7,33 метра. Саме тому винахідники подалися на фіксацію рекорду Гіннеса в номінації «Найтепліше помешкання та найбільш енергоефективні вікна масового виробництва».

«Процедура триває близько семи місяців. Чекаємо приїду місії, яка перевірить показники приладів», – розповідає засновник компанії Максим Гербут.

Проект також може похизуватися системою очищення так званої сірої води – не дуже забрудненої води, наприклад, з душу. Вона потрапляє у спеціальний резервуар і очищається для повторного використання.

При купівлі модуля з максимальною комплектацією там вже є тонна води. На скільки часу цього вистачить – питання культури споживання. Надалі резервуар можна поповнювати із свердловини, колодязя або будь-якої прісної водойми. Щоправда, це потребує частішої заміни фільтрів.

Керування системами будинку – температурою, освітленням, сигналізацією – відбувається через додаток на смартфоні. Будинок підключено до диспетчерської онлайн-системи, щоб стежити за справністю модуля. PassivDom постачається готовим для життя: з меблями, побутовою технікою, подушками.

Однак найбільше досягнення розробників – спроба зробити будинок розумним.

«Він знає прогноз погоди, тому сам регулює температуру повітря. Йому відомо, коли господар наближається до будинку, щоб заздалегідь щось увімкнути. Будинок знає, який заряд енергії в акумуляторах і чи варто накопичувати тепло. Це помешкання більш завбачливе, ніж сам власник», – упевнений Гербут.

Винахідники готують проект до масового виробництва, продажі почнуться навесні.

«Маємо 1,8 тис. заявок на придбання і 2 тис. – на послугу тест-драйву. Це можливість безкоштовно кілька днів пожити у модулі. Серед зацікавлених – багато іноземців. Інвестори пропонують співпрацю, але ми шукаємо золоту середину. Пропозиції не завжди вигідні», – розповідає засновник компанії.

Вибір зростає

Ринок «зеленого» житла рухається в ногу з часом і пропонує споживачу багато нових технологій та матеріалів – вітчизняних та імпортних. Водночас, зростає кількість українських та іноземних компаній, що працюють у цьому сегменті.

Українці лише придивляються до енергоефективного житла. Зрозуміло, що воно по кишені далеко не всім. Однак зростання цін на енергоносії змушує уважно ставитися не лише до ціни помешкання, а й до вартості його утримання.

Потрібно рахувати, що дешевше для сімейного бюджету: дорожчий енергоефективний будинок з мінімальними рахунками чи відносно дешева квартира з відчутними щомісячними платежами.

Джерело: epravda. com.ua