Українці назвали пріоритетні напрями відбудови країни

Пріоритетні напрями відбудови України для бізнесу і населення

Українці просять пріоритезувати проєкти з відновлення України. Жителі громад наголошують на важливості першочергового відновлення інфраструктури водопостачання, теплозабезпечення, освітлення та забезпечення стабільної роботи інженерних комунікацій, а також оновлення містобудівної документації.

Натомість підприємці просять оптимізувати законодавство, яке подекуди не працює, а також спрощення процедури взаємодії з державними структурами – електронної взаємодії та її поліпшення. Це зменшило б адмінвитрати для них.

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, посилаючись на результати звіту за підсумками публічних консультацій, присвячених законопроєкту «Про основні засади відновлення».

За її словами, під час їхнього проведення учасникам, серед яких значну кількість склали жителі громад, а також представники бізнесу, поставили запитання щодо того, які інфраструктурні та інші проєкти для відновлення громади мають бути впроваджені насамперед. Але аналіз отриманої інформації засвідчив: інтереси цих двох груп суттєво відрізняються.

«Щодо бізнесу, то як показав діалог з цією групою учасників, він сам бачить важливість тих чи інших проєктів та їхню економічну доцільність. І, відповідно, має готовність вливати власний ресурс в їхній розвиток. Тож потрібно дати йому розвиватись і спростити процедуру взаємодії з державними структурами. Йдеться, зокрема, про електронну взаємодію та її поліпшення. Так діє, зокрема, система ERoads. Це б зменшило адмінвитрати, час на погодження і дозволило б впровадити чіткі строки на виконання чи підготовку документації, а також відслідковувати порушення цих строків представниками органів місцевого самоврядування», – зауважила Шуляк. 

Читайте:

Українському ринку праці не вистачатиме понад 500 тисяч кваліфікованих працівників

Серед інших пунктів, на важливості яких наполягає бізнес:

• Розробка дієвого механізму участі у відновленні. Наприклад, бізнес розробив документи на відновлення об’єкта, але не може отримати документи на бронювання спеціалістів. Таким чином він має ризики фізично не впоратися із взятими зобов’язаннями.
• Оптимізація законодавства, яке подекуди не працює.
• Впорядкування та підвищення відповідальності керівництва державних структур. Наприклад, бізнес не може отримати фінансування на вже виконані роботи, документи – у Казначействі, а коштів без офіційного зазначення причини так і не виділили. У такому випадку можна працювати із посередниками між державою та виконавцем (бізнесом), які б отримували кошти від держави, та після виконання послуг і робіт бізнесом переказувала кошти на рахунок виконавців робіт.

Читайте:

Впровадження комплексного плану просторового розвитку та його переваги

Група жителів громад, за словами Шуляк, вважає, що насамперед для відновлення громад необхідно реалізувати проєкти, які стосуються таких сфер життєдіяльності:

• Енергетичної та теплової безпеки. Йдеться про відновлення інфраструктури: водопостачання, теплозабезпечення, освітлення та забезпечення стабільної роботи інженерних комунікацій;
• Оновлення містобудівної документації. Так, мають бути розроблені план відновлення і розвитку громади, що дозволить ухвалювати швидкі рішення та реагувати на потреби;
• Проєкти виробництва з метою розвитку економіки громади;
• Виділення та обладнання місць звезення та сортування відходів руйнації (material recovery facility);
• Децентралізації;
• Безпеки – будівництво укриттів у школах, лікарнях;
• Дитячі майданчики та спортивні сектори для дітей та дорослих.

«Отже, як бачимо, бізнес говорить здебільшого про упорядкування законодавства, спрощення системи взаємодії підприємців з держструктурами та боротьбу з бюрократизмом, який уповільнює та ускладнює усі процеси. Натомість жителі громад акцентують увагу на необхідності насамперед подбати про відновлення критичної інфраструктури та захист інженерних комунікацій, щоб забезпечити повноцінну життєдіяльність громад. А вже потім взятися за відновлення закладів освіти, культури тощо з урахуванням безпекового фактора. Паралельно розпочати налагодження сполучення між населеними пунктами, тобто доріг», – підсумувала Олена Шуляк.

 Тенденції будівельного ринку України у 2024 році