Громади мають включитися у розробку планів просторового розвитку
З початку наступного року всі без виключення українські територіальні громади повинні будуть почати розробляти плани свого просторового розвитку. Ця вимога зафіксована на рівні закону, але нині до цього процесу приступили лише кілька десятків територіальних громад з майже 1,5 тисяч, які є в Україні.
Через те, що процес їх створення для громад новий, і, відповідно, складний, з ним не поспішають. Однак на сьогодні для полегшення і спрощення цього процесу запропонували одразу два інструменти. Перший – містобудівний кадастр державного рівня, який вже почав працювати, а також програми комплексного відновлення (ПКВ), дані з яких можуть стати основою планів просторового розвитку. Останні на сьогодні розробляють вже більше ніж 200 територіальних громад.
Про це на Форумі «Комплексне просторове планування громад – основа сталого розвитку України» повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.
Вона зазначила, що у 2019 році, коли законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» ухвалювся у першому читанні, а також у 2020 році, коли ухвалювали у другому, відчувався певний спротив – як на рівні ОМС, так і на рівні парламенту не було остаточного розуміння, навіщо громадам новий інструмент – план просторового розвитку.
«Тоді не всім сподобалося, що створюється майже нова галузь, пов’язана з просторовим плануванням. Не всім подобалося, що просторова і землевпорядна документація поєднується з містобудівною. Не було розуміння, яким чином там враховувати екологічні виклики, виклики по охороні культурної спадщини і таке інше. Але зараз – з ухваленням нового закону, просторове планування набуло і нового бачення, і нового розвитку. Зараз нам потрібно реалізовувати це нове законодавство», – пояснила Шуляк.
Згідно з ним, додала нардепка, плани просторового розвитку мають почати розробляти всі без виключення українські територіальні громади до 1 січня 2025 року. Але нині в активній стадії розроблення кілька десятків громад. Так, одними з перших плани просторового розвитку почали розробляти Чугуївська і Мереф‘янська громади на Харківщині.
«Нам би дуже хотілося, щоб їх було набагато більше. По-перше, тому що зовсім скоро це стане обов‘язковим на рівні закону. По-друге, тому що плани просторового розвитку означають створення якісної містобудівної документації. А це фактичний «стоп» різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів і різного шахрайства у сфері містобудування. До того ж, якісна містобудівна документація зрештою означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це вже вагома перевага для ОМС», – пояснила Олена Шуляк.
За її словами, комплексний план просторового розвитку є одночасно як містобудівною, так і землевпорядною документацією: у кожній громаді повинні бути сформовані чіткі правила, що можна будувати на відповідній території, а що будувати заборонено, які обмеження щодо забудови встановлені на цій території, як то гранично допустима висотність забудови, мінімальні відстані від певних обʼєктів тощо.
«Цей же план встановлює, які види цільового призначення земельних ділянок можуть бути встановлені на певних територіях. Наприклад, у межах встановленої комплексним планом функціональної зони, призначеної для будівництва обʼєктів промисловості не можна буде встановити цільове призначення земельної ділянки під житлове будівництво», – пояснила парламентарка.
Вона додала, що саме зараз для громад і містобудування найкращий час, щоб працювати над створенням планів просторового розвитку. Одним з інструментів для цього можуть стати програми комплексного відновлення (ПКВ), які нині готують вже більше ніж 10% українських територіальних громад. Тому наразі, підкреслила Шуляк, пропрацьовуються можливості, щоб використовувати ПКВ як вихідні дані для розробки планів просторового розвитку територіальних громад.
«Таким чином, ми значно скоротимо перший етап розроблення планів просторового розвитку на 3-4 місяці. А це своєю чергою означає економію для бюджету до 30% від вартості розробки комплексного плану», – зазначила Шуляк.
Крім цього, додала вона, в Україні вже запрацював містобудівний кадастр державного рівня, за допомогою якого відтепер кожна громада зможе приступити до розробки своєї містобудівної документації. Частина цього кадастру – Єдина Державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ) – в Україні вже працює, і, відповідно, у багатьох громад є позитивний досвід роботи з цифровим рішенням сфери містобудування.
«ЄДЕССБ як частина кадастру працює в Україні вже три роки і економічний ефект від її запуску вже оцінюється мільярдами гривень. Але головне, що ми змогли показати ринку і містобудівній сфері загалом, як цифрові рішення спрощують правила гри у ній. Тому, наша задача – наповнити кадастр зараз актуальною і сучасною новою містобудівною документацією», – зауважила Шуляк.
Містобудівний кадастр державного рівня забезпечить верифікацію баз геопросторових даних і проєктів, що значно полегшить і пришвидшить розробку комплексних планів просторового розвитку. Відповідно, громад закликають якнайшвидше підключитися до роботи там – щоб мати можливість отримати площадку, як для розміщення містобудівної документації на місцевого рівні, так і розроблення нової документації відповідно.
Нагадаємо, 13 серпня 2024 року Уряд ухвалив постанову, яка дає старт експериментальному проєкту – містобудівному кадастру на загальнодержавному рівні, оскільки Україна вже давно потребувала такого єдиного вікна, яке б могло покращити та значно пришвидшити роботу ОМС, органів архітектури та експертів галузі, і водночас підвищити прозорість містобудівних процесів для громадян.
Запуск Містобудівного кадастру державного рівня дозволить синхронізувати між собою різні проєкти розвитку територій – генеральні плани населених пунктів, комплексні плани розвитку громад та детальні плани територій. Це дасть можливість уникнути їх хаотичного розвитку і мінімізує корупційні ризики.
Цікаво про будівництво: При будівництві першого в Україні продуктового логістичного центру, сертифікованого за BREEAM, були
використані сендвіч-панелі Ruukki
Заборонено і буде заблоковано:
- реклама
- спам та шахрайство
- образи, дискримінаційні висловлювання
Редакція не модерує коментарі, відповідальність за зміст коментарів несе автор коментаря. Редакція Build Portal залишає за собою право не погоджуватись з думкою автора коментаря, проте надає свободу слова відповідно до ст. 21, 24 та ст. 34 Конституції України.
Шановні читачі, читайте коментарі вдумливо, пам'ятайте, що автором коментарів можуть бути різні джерела.