До єПам‘ятки розпочнуть вносити культурні пам‘ятки які знаходяться в окупації

Наповнення реєстру єПам‘ятка

Україна має якнайшвидше внести у Державний реєстр нерухомих пам‘яток України усі обʼєкти, що розташовані на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) і територіях, де ведуться бойові дії, адже це дасть змогу впливати на розмір репарацій від рф і дозволить юридично довести шкоду культурній спадщині України, зокрема від знищення памʼяток світового значення на кшталт Херсонесу у Криму.

На цьому наголосила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

Наразі відомо, що на місці знищеного у Криму античного та візантійського міста-держави Херсонес Таврійський окупаційна влада планує побудувати новобудову і так званий «історично-археологічний парк». Цей акт вандалізму – черговий аргумент, що зволікати не можна.

Читайте:

В Україні створено першу національну команду швидкого реагування з порятунку культурної спадщини

Шуляк пояснила, що у випадку, якщо ця пам‘ятка не буде внесена в Реєстр, що буде підтвердженням її статусу, Україна не зможе на міжнародному рівні довести шкоду, завдану їй. Більше того, це правило слід розповсюдити на всі без виключення пам‘ятки, які розташовані на територіях бойових дій.

«Російські окупанти знищують пам’ятку археології світового значення – руїни античного та візантійського міста-держави Херсонес Таврійський у Криму, який внесено до світової спадщини ЮНЕСКО. Вони зняли ґрунт на її території, загородили оглядовими майданчиками археологічні залишки, що були на поверхні. Окрім цього окупанти перенесли та відбудували в іншому місці кілька розкопаних об’єктів, а на місці стародавньої цитаделі звели амфітеатр, що створює навантаження на оригінальну споруду. На додаток, там побудували новобудову з претензією на старовину, назвавши її парком Новий Херсонес», – зазначила Шуляк.

Вона наголосила, що в першу чергу, це беззаперечна втрата надбань української історії, яка сталася з вини окупанта. З іншого боку, якщо ми якнайшвидше не почнемо вносити пам‘ятки, що знаходяться на ТОТ, в наш Реєстр, ми можемо втратити можливість отримати репарації від Росії. У випадку знищених пам‘яток саме дані з цього Реєстру, стануть підґрунтям  для обрахування їх розміру.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся в ООН щодо руйнування Херсонесу. Але це не означає, що Україна має право зволікати у відношенні інших культурних пам‘яток, які розташовані на тимчасово непідконтрольній Україні території. Зокрема, це буде додатковим захистом у випадку археологічних пам‘яток – якщо окупанти розграбовуватимуть кургани і могильники, що протягом 10 років відбувається систематично. Більше того, з початком воєнних дій почалося мародерство і пограбування предметів археологічної спадщини і активізувалась «чорна археологія» – коли об‘єкти археології знаходять і продають на підпільних аукціонах.

Читайте:

Значну частину грошей з фонду фінансування єВідновлення витратили не за призначенням

Пам’яткам археології, зазначила парламентарка, потрібен облік, це одна з найбільших проблем української культурної спадщини – ще у мирний час не було проведено паспортизації археологічної спадщини на належному рівні, що призвело до «випадіння» більшості археологічних об’єктів – поселень, городищ, стоянок, курганів та могильників з Державного реєстру нерухомих пам’яток України та регіональних списків пам’яток. Зараз триває робота з його наповнення.

«Звісно, це має відбувалися виключно у цифровому форматі, що якраз і можливо завдяки єПам‘ятці. Тому сьогодні надважливо оцифровувати документи з території бойових дій – не всі архіви зуміли вивезти і зрештою паперові документи легко знищити. Відповідно, якщо інформація про стан пам’ятки буде у нас у цифровому форматі, у нас буде можливість  відновити  обʼєкт до того стану, як окупаційний режим її знищив», – підсумувала Шуляк.

Нагадаємо, у Верховній Раді створюють спеціальну міжкомітетську робочу групу із захисту об’єктів культурної спадщини. До групи, крім членів Комітету містобудування, увійдуть представники комітету гуманітарної та інформаційної політики, народні депутати, представники Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення), Міністерства культури та інформаційної політики, центральних і місцевих органів влади, а також науковці й експерти у сфері культурної спадщини.

Завдання робочої групи – напрацювати законодавчі зміни, які допоможуть розв’язати проблему довільного знищення пам’яток, яка загострилася внаслідок російської збройної агресії.

 Цікаво про будівництво: Утеплення фасадів – сучасні варіанти теплоізоляційних матеріалів THERMOWOOL FAS та THERMOWOOL VENT від українського виробника