Головне про податок на нерухомість у 2022 році

Податок на нерухомість у 2022 році

Підпунктом 266.5.1 Податкового кодексу України передбачено, що ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування. Далі мова буде йти саме про фізичних осіб.

Мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2021 року становила 6 000,00 грн. Отже, граничний розмір ставок, передбачений для розрахунку податку на нерухоме майно в 2022 році за звітний 2021 рік, не повинен перевищувати 90,00 грн. за 1 кв.м бази оподаткування.

База оподаткування

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Читайте:

Вимоги до встановлення парканів (огорож) у 2022: обмеження по висоті, норми та дозвільні документи

Сума податку збільшується на 25000,00 гривень на рік за кожен об’єкт житлової нерухомості (його частку), за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку).

Пільги зі сплати податку (згідно ПКУ)

База оподаткування об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

• для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
• для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
• для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий звітний період (рік).

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 пункту 266.4 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до:

• об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої Кодексом;
• об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Деякі сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад не тільки встановили власний розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та змінили (збільшили) граничну площу об’єктів, що звільняється від оподаткування, а також затвердили переліки об’єктів нерухомого майна, які не підлягають оподаткуванню (встановили власні пільги щодо сплати податку).

Читайте:

Особливості введення в експлуатацію житлового, садового, дачного будинку у 2022 році

Не є об’єктом оподаткування, зокрема (повний перелік наведено у підпункті 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ):

• будівлі дитячих будинків сімейного типу;
• гуртожитки;
• житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
• об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
• об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;
• об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
• будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
• об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

Об’єкти на тимчасово окупованих територіях

Підпунктом 38.6 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” ПКУ визначено, що об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС).

Введені в експлуатацію, але не зареєстровані об’єкти

Варто зазначити, що, наприклад, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові або дачні будинки, які прийнято (введено) в експлуатацію, але право власності на які не оформлено (не зареєстровано) у встановленому законом порядку, не є об’єктом оподаткування.

Обов’язок сплати, строки та відповідальність

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Вказане податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Читайте:

Реконструкція будинку та вимоги щодо відстаней у 2022 році: яких норм слід дотримуватися

Обов’язок щодо сплати податку виникає у фізичних осіб протягом 60 календарних днів з моменту вручення відповідного повідомлення.

У випадку, якщо контролюючий орган не надіслав податкове повідомлення-рішення у визначений строк, платники податку звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (підпункт 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі Податкового Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених Податковим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Київ

На 2021 рік в м. Києві встановлено ставку податку на нерухомість, відмінну від земельної ділянки, у розмірі 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020 року. При цьому, на 2020 рік Київська міська рада не встановила понижувальний коефіцієнт (0,75), як це було торік (наразі на сайті ДПС інформації про понижувальний коефіцієнт немає; і так само відсутнє взагалі чинне Рішення КМР від 23 червня 2011 року N 242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві), отже в грошовому еквіваленті розмір ставки становить 90,00 грн. за 1 кв.м бази оподаткування (для порівняння - торік сума була 53,14 грн.).

Таким чином, фізична особа, яка з 01.01.2021 року є власником будинку в м. Києві площею 250 кв.м, повинна буде сплатити у 2022 році податок на нерухомість (за 2021 рік) в розмірі 11 700,00 грн (а торік - 6908,20 грн.).

Зведена інформація про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що встановлені для фізичних осіб на 2021 рік (Київ)