10 законодавчих змін 2022 року, які вплинуть на бізнес

10 важливих законодавчих
змін 2022 року

Найбільш комплексним і всеохопним податковим законом став Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», більше відомий як законопроект 5600 (Закон 1914). Закон 1914 входить до так званого антиолігархічного пакету, проте впливає на всіх.

Цей акт став також одним з найдискусійніших у минулому році - 7 альтернативних законопроектів, більше 11 тис. правок, наданих до першого читання, обіцяне поповнення бюджету на 20 мільярдів гривень та три спроби прийняття закону, і нарешті - підписання президентом 18 грудня 2021 року та набрання чинності 1 січня 2022 року.

Читайте:

Инсайды и прогнозы от первых лиц строительной отрасли: итоги года и перспективы отрасли в 2022

Що змінилося у законодавстві та вплине на всіх?

1. «Необґрунтовані» запити податкових органів бізнесу

Відповідно до змін, внесених Законом 1914, податкові органи мають можливість направляти платникам податків «необґрунтовані» запити про отримання інформації та документів. У попередній редакції Податковий кодекс передбачав право податкових органів звертатися до платника податків із запитом, якщо податковими органами виявлено факти, які свідчать про порушення таким платником законодавства. Натомість, Закон 1914 замінив у цій нормі «свідчать» на «можуть свідчити», і таким чином дозволив податківцям направляти платникам податків запити, які базуються на здогадках, а не на конкретних свідченнях податківців про порушення.

Ненадання платником податків відповіді на запит податківців протягом 15 робочих днів після його отримання має наслідком призначення позапланової документальної перевірки такого платника. З іншого боку, якщо платник податків отримав від податкового органу запит про надання інформації та її документального підтвердження, які вже надавалися ним раніше на підставі попередніх запитів, такий платник податків не повинен повторно подавати запитувані відомості до податкового органу. Достатньо повідомити податківців про дату та номер листа, яким запитувана інформація та документи вже надавалися.

2. Податкова інформація про інших платників податків стане доступною

Відтепер платники податків мають можливість за допомогою Електронного кабінету платника отримувати податкову інформацію про інших платників податків. Наприклад, інформацію про платників податків, яка міститься в базах податкових органів, відомості про діяльність платників податків (обсяг виготовлення та реалізації товарів та послуг, кількість працівників, інформація про контрагентів тощо), інформацію стосовно перевірок платників податків, відомості про суми нарахованих та сплачених податків, інформацію про наявність податкового боргу платника податків тощо.

Для цього потрібно лише отримати згоду того платника податків, інформацію щодо якого запитують. Це нововведення дозволить платнику податків попередньо перевіряти своїх майбутніх контрагентів та знати їхню податкову історію. Такий запит за податковою інформацією зможе продемонструвати те, що платник податків завчасно проявив належну обачність перед взаємодією з контрагентом. Ця можливість буде доступною вже з 1 липня 2022 року.

3. Аудіо-, фото- та відеозапис податкової перевірки

Як платники податків, так і податкові органи матимуть право відкрито застосовувати технічні прилади для фотозйомки та звукозапису під час проведення перевірок. Проте варто враховувати, що надалі така мультимедійна інформація може бути використана контролюючими органами під час прийняття рішення за результатами проведеної перевірки.

Це право дозволить платникам податків надалі використовувати записи податкових перевірок для аналізу правомірності поведінки податківців під час проведення перевірки та фіксації порушень, які надалі можна використати під час оскарження результатів перевірки.

Читайте:

Александр Червак: Реформа системы, или в будущее – с оптимизмом

4. Обмеження для керівників платників податків з податковим боргом

Закон 1914 надає податковим органам право звертатися до суду для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв - боржників за межі України у разі несплати грошових зобов’язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи податкового боргу. Закон 1914 визначає такі умови звернення податкового органу до суду:

• несплата суми податкового боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги;
• сума податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень;
• відсутність зобов’язання держави щодо повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, бюджетного відшкодування ПДВ, що дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого платника податків.

Чи можливо оскаржити рішення суду про встановлення заборони на виїзд керівника платника податків - боржника за кордон? Так, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів з дня проголошення такого рішення.

У свою чергу, така заборона скасовується у таких випадках:

• погашення платником податків боргу;
• зміна керівника платника податків-боржника;
• початок судової процедури у справах про банкрутство платника податків-боржника.

5. Скорочення строків для формування податкового кредиту

Віднині суми податку на додану вартість можуть бути включені платником податків до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної або розрахунку коригування. Хоча в попередній редакції Податкового кодексу цей строк був утричі довшим - 1 095 днів.

6. Обмеження права на зменшення фінансового результату до оподаткування

Відтепер великі платники податків можуть зменшувати фінансовий результат до оподаткування не більше ніж на 50% непогашеної суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. До прийняття Закону 1914 податкове законодавство не передбачало таких обмежень.

7. Третій продаж нерухомості - більша ставка, але на різницю

Закон 1914 також вніс корективи у ставки податку на доходи фізичних осіб від продажу нерухомості. Зокрема, відповідно до нових норм дохід від продажу третього та наступних об'єктів нерухомості протягом звітного року оподатковуватиметься за ставкою не 5%, а 18%.

Проте, такий дохід може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання нерухомості. При цьому такими витратами в тому числі вважається вартість об'єкта нерухомості, задекларована у порядку одноразового добровільного декларування.

Водночас, така пільга не застосовуватиметься до доходу від продажу першого та другого об'єктів нерухомості. Якщо ж платник податків отримав дохід від продажу третього та наступних об'єктів нерухомості, отриманих ним у спадщину, то такий дохід оподатковуватиметься за ставкою 5%.

8. Податкова амністія та продаж рухомого майна

Ставки оподаткування доходу від продажу рухомого майна, на відміну від нерухомого майна, залишаються незмінними. Натомість, Закон 1914 надає платникам податків можливість зменшити дохід, отриманий від продажу третього та наступних об'єктів рухомого майна. А саме, платники податків зможуть зменшити оподатковуваний дохід, отриманий, наприклад, від продажу автомобіля, на вартість такого майна, задекларовану в порядку одноразового добровільного декларування.

Читайте:

Рынок недвижимости в 2022 году: сделки купли-продажи могут обложить НДС

9. Особи, які не можуть брати участь у податковій амністії

З 1 вересня 2021 року розпочалося одноразове добровільне декларування, проте не для всіх. Незважаючи на те, що станом на дату підписання Закону 1914 податкова амністія діяла вже кілька місяців, законодавець вирішив, що декларантами не можуть бути особи, які за будь-який період, починаючи з 1 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні публічні функції, визначені законодавством про протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

До підписання Закону 1914 подібне обмеження існувало, проте в іншій редакції. Зокрема, декларантами не могли бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мали подавати декларації відповідно до антикорупційного законодавства.

10. Підвищення ставки податку за викиди СО2

У попередній редакції Податковий кодекс передбачав не надто високу ставку податку за викиди СО2 - вона становила 10 гривень за тонну викидів. Натомість, новий закон не лише підвищив суму ставки до 30 гривень за тонну, а й передбачив, що не менше 70% сплаченого податку спрямовуватиметься на заходи декарбонізації в певних галузях.

Интересно о ремонтах: особенности и основные этапы малярных работ 

Тетяна Бережна, Аліна Ратушна