В Україні пропонують створити реєстр викидів і ввести штрафи на сотні тисяч гривень

Реєстр викидів і нові
штрафи для бізнесу

11 серпня до Державної регуляторної служби України надійшов проєкт закону України «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднюючих речовин».

Він був розроблений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України і оприлюднений 3 серпня 2021 року. Строк прийняття зауважень та пропозицій до зазначеного нормативного акта становить один місяць з дня оприлюднення.

Читайте:

Вадима Мельника обрано главою Бюро економічної безпеки: що про нього відомо

Що пропонує законопроєкт?

Проєкт закону має на меті створити та забезпечити роботу національного реєстру викидів та перенесення забруднюючих речовин (РВПЗ) та надати кожному громадянину доступ до такої інформації.

Відповідно до проєкту закону, бізнес, який здійснює виробництво і обробку металів, паперів і деревини, переробку мінеральної сировини та інші види діяльності, передбачені проєктом, зобов’язаний:

1. реєструвати у РВПЗ установки - промислові майданчики, через які здійснюється діяльність, яка призводить до забруднення навколишнього середовища;
2. збирати та аналізувати дані та подавати звіти про викиди та перенесення забруднюючих речовин на відповідній установці.

Які наслідки за невиконання вимог закону, якщо він буде прийнятий?

За невиконання вищезгаданих обов’язків бізнес нестиме відповідальність, а саме:

• неподання або несвоєчасне подання звіту матиме наслідком штраф у розмірі 50 мінімальних місячних заробітних плат (сьогодні це 300 000 грн);
• порушення обов’язку щодо збору даних про викиди та перенесення забруднюючих речовин - штраф у розмірі 40 ММЗП (сьогодні це 240 000 грн);
• неподання документів для реєстрації установки - штраф у розмірі 40 ММЗП (сьогодні це 240 000 грн).

Читайте:

Україна отримала $1,9 мільярда від МВФ

Першим звітним роком для бізнесу є календарний рік, наступний за роком, в якому цей закон буде введений в дію. У разі прийняття закон набирає чинності з дня його опублікування та вводиться в дію через дванадцять місяців з дня його опублікування.

Які проблеми є в проєкті закону?

Загалом законопроєкт має благу мету - показати громадянам в реальному часі за допомогою реєстру, хто є найбільшими забруднювачами, і тим самим змусити бізнес бути більш підзвітним та відповідальним. Та чи зможе досягти закон такої цілі у поточній редакції?

Проєкт закону містить недосконалості, невизначеність та корупційні ризики, які потрібно ліквідувати до його прийняття.

По-перше, законопроєкт дає право органу, який є держателем реєстру, звертатися до бізнесу із запитом про надання додаткових уточнених даних, що міститься у поданих звітах. Проте документ не визначає, які саме додаткові уточнені дані можна вимагати у бізнесу, і це створює корупційні ризики.

По-друге, проєкт закону дозволяє бізнесу у разі відсутності дозволених методик для визначення обсягу забруднюючих речовин використовувати міжнародні визнані методики, обґрунтовуючи доцільність застосування тієї чи іншої методики для того чи іншого вимірювання чи розрахунку. Відсутність переліку таких методик і необхідність додаткового обґрунтування створює правову невизначеність для бізнесу, а також корупційні ризики.

По-третє, перелік забруднюючих речовин, про викиди (скиди) яких потрібно звітувати, містить речовини, обсяг яких не можна на даний час виміряти в жодній лабораторії в Україні, наприклад, моноксид вуглецю, гексафторид сірки, гідрафторвуглеці тощо. Це свідчить як про недоопрацьованість проєкту, так і про те, що бізнес можуть чекати необґрунтовані штрафи.

У такій редакції проєкт закону має багато недосконалостей, містить корупційні ризики для бізнесу і насправді не забезпечує право громадян на достовірну інформацію про викиди, скиди. Бізнесу потрібно вплинути на те, щоб законопроєкт був доопрацьований, щоб запобігти необґрунтованим запитам та штрафам.

Читайте:

Раньше, чем планировали: 17 августа Укрзализныця подняла тарифы на грузоперевозки