Реформування сиситеми архбудконтролю: думки учасників другої дискусійної панелі круглого столу

Реформування системи архітектурно-будівельного
контролю в Україні

29.03 березня відбулося засідання «круглого столу» на тему «Реформування системи архітектурно-будівельного контролю в Україні», організатором якого був Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування спільно з Міністерством розвитку громад та територій України, Конфедерацією будівельників України, асоціаціями органів місцевого самоврядування.

Ми продовжуємо знайомити вас із думками учасників дискусійних панелей круглого столу- сьогодні розглядаємо другу панель: «Презентація реформування системи державного архбудконтролю та нагляду в Україні на прикладі законопроєктів № 5071 та № 5072»

Дізнайтесь думки експертів першої панелі круглого столу

Першим спікером виступив голова підкомітету з питань будівництва та проектування Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олег Дунда, який презентував присутнім основні ідеї законопроєктів №5071 і №5072.

«Хочу зауважити, що у нас уже десь 1,5 року розглядається питання реформування системи ДАБІ. Працюють ТСК, різні робочі групи і з них можна виділити дві причини, чому у нас така система, яка вона є- недолуга, дуже кособока: в першу чергу- це відсутність конкуренції, так звана монополія держави на цьому ринку, коли одна людина, один чиновник приймає особисте рішення внести власний погляд; по-друге- відсутність відповідальності учасників цього ринку, в першу чергу інспекторів ДАБІ і тд.»

Виконавчий директор ГО "Українське співтовариство будівельного права" Кисельов Артем поділився думками з приводу запропонованих законопроєктів:

«На нашу думку і перший законопроєкт, який презентувався Мінрегіоном, і другий законопроєкт, який презентувався паном Дундою- вони різні, безумовно, однак є концептуально деякі позиції, які їх об’єднують. По-перше- цифровий простір: на нашу думку, принципово важливим для розвитку будівельної галузі в цілому є переведення діяльності будівельної галузі у цифровий простір завдяки реєстрам, відкритим даним. По-друге- необхідність надання додаткових повноважень, розширення повноважень органів місцевого самоврядування- дуже важлива позиція. На нашу думку, необхідно залучати органи місцевого самоврядування якнайширше до цього питання. Ми вважаємо, що органи місцевого самоврядування повинні самі контролювати і питання, які стосуються діяльності будівельних компаній, замовників на їх території- вони краще розуміють, які є технічні можливості, які потреби у місцевого населення, що потрібно на даний момент, вони здатні розуміти і формулювати план розвитку, в тому числі просторового розвитку територій.»

Олександр Мороз, Президент Будівельного страхового бюро України Ліги страхових організацій України розповів про потенційні ризики відсутності комплексного страхування, види ефективного страхування, основні етапи функціонування та взаємодії, а також, як не зробити страхування «додатковим податком».

«Будівельний ринок іде шляхом дерегуляції, скасування ліцензування повного або використання декларативного принципу. Інструментом для захисту держави та споживачів, на нашу думку, є: страхування відповідальності перед третіми особами сертифікованих у сфері містобудування; запровадження комплексного страхування будівельно-монтажних ризиків, включаючи ризики персоналу, обладнання, машин та механізмів, а також ризики відповідальності перед третіми особами під час процедури будівництва; включення інвестиційних та фінансових ризиків пов’язаних з невчасним або неповним не введенням об’єкту в експлуатацію.»,- зазначив він.

Голова Комітету з будівельного права Національної асоціації адвокатів України, Поваляєв Олег приєднався до обговорення:

«Два законопроєкти, які зараз стоять на обговоренні є дуже важливі, оскільки вони пропонують систему спрощення реєстрації і державного контролю з боку контролюючих організацій. Але, мені так здається, що два законопроєкти є дуже сирі. Це думка Національної асоціації адвокатів України, оскільки є дуже багато питань в правозастосуванні тих законів, які будуть приймати. Вони є дуже складними, процедура спрощена і зрозуміла напевно на погляд тільки тих людей, які готували даний законопроєкт. Я би хотів, щоб ви взяли до уваги в подальшому, як на практиці ці законопроєкти будуть застосовуватись, в разі, якщо вони будуть прийняті.»

Він наголосив, що посилення кримінальної відповідальності осіб, які відповідальні за порушення буде важко реалізувати на практиці і необхідно звернути особливу увагу на дане питання.

Олена Шуляк запросила до слова Президента Всеукраїнської спілки виробників будівельних матеріалів Салія Костянтина:

«Я вважаю, що кожен із законопроєктів може бути покращений і ми хотіли б взяти участь в цьому. Мав практику із потерпілими від будівельних афер і я знаю питання «Войцеховського», банку «Аркада», УКРБУДу. На жаль, ситуація полягає в тому, що обидва законопроєкти хочуть покласти відповідальність за недобуди саме на міські територіальні громади. Я би хотів, щоб під час розроблення цих законопроєктів саме було виключено можливість для шахраїв спокійно уникати відповідальності.»

Грусевич Віталій, голова правління громадської спілки "Міжнародний клуб "Зеволл-Україна” приєднався до дискусії та додав, що з приводу монополізації видачі документів дозвільного характеру наразі існують негативні наслідки, які стосуються втрати ролі та значимість органів місцевого самоврядування за розвитком своєї території, а також втрачений такий вид місцевої документації, як місцеві правила забудови.

«Я хотів би наголосити на тому, що корупція- це не тільки про грошові потоки і про хабарі, які вимагаються тими чи іншими чиновникам. Корупція- це нехтування економічним розвитком держави і це пагубні наслідки, з якими ми сьогодні мусимо жити.»

Президент Асоціації інженерів-консультантів України Яна Щигурова, яка вважає, що в законопроєктах №5071 і №5072 чітко видно математику цифр і вони послідовні у своєму викладі, а також додала:

“Найголовніше, щоб не було ніякого навантаження ні на державного замовника, ні на кінцевого споживача в процесі видачі дозволу на будівництво до кінця, до введення в експлуатацію.”

Олена Шуляк приєдналась до дискусії та наголосила, що сьогодні корупційна складова ДАБІ складає до 10 млрд гривень на рік та додала, що:

“Законопроєктом, який презентував Олексій Чернишов, передбачено, що всі державні об’єкти, які будуються за державний кошти, всі об’єкти, які відносяться до об’єктів підвищеної небезпеки, всі об’єкти, які становлять державну таємницю і, не виключено, що ми цей перелік будемо доповнювати - це все буде відноситись до компетенції ДІАМ. Я думаю, що найкращі речі з усіх законопроєктів ми візьмемо та робоча група все це доопрацює.”

Це були головні меседжі з другої дискусійної панелі круглого столу «Реформування системи архітектурно-будівельного контролю в Україні».

Нагадуємо, в рамках першої дискусійної панелі Президент КБУ Лев Парцхаладзе зазначив, що Конфедерація будівельників України глобально підтримує концепцію законопроєкту, презентовану Олексієм Чернишовим та готова надавати свої пропозиції до депутатської робочої групи з даного питання.

Дізнайтесь, що обговорювали експерти під час першої,  третьої та четвертої дискусійних панелей круглого столу.