До 30% українців є "енергетичними бідняками" - Міністерстві енергетики України

20-30% "енергетичних бідняків"

До 30% громадян в Україні є "енергетичними бідняками", які неспроможні сплачувати за обігрів та освітлення, таку заяву зробили в Міністерстві енергетики України.

"Енергетично бідним називають домогосподарство, якому ледь вистачає або взагалі не вистачає коштів на обігрів та освітлення. Це має далекосяжні наслідки для здоров'я та добробуту людей – із захворюваннями органів дихання, серця та психічного здоров'я. При чому такі захворювання виникають не лише через низьку температуру в помешканнях в холодну пору року, а й через стрес, пов'язаний з високими рахунками за енергію у порівнянні з наявним доходом. На жаль, такі обставини знайомі 20-30% наших громадян, за різними оцінками", - зазначили в міністерстві.

За даними Держстату, через неможливість сплачувати за обігрів 22% українців взимку економить і мерзне у своїх домівках. Кожне п’яте домогосподарство отримує субсидії, оскільки йому платіжки за житлово-комунальні послуги не по кишені. А, згідно з іншими дослідженнями, більше чверті населення не може собі дозволити своєчасно оплачувати рахунки.

В феврале средний размер субсидии снизился на треть

У Міненергетики навели дані, з урахуванням яких доведеться розв'язувати проблему "енергетичної бідності":

1) у 2019 році ВВП України на одну особу за паритетом купівельної спроможності був нижчим рівня 1991 року, майже вдвічі нижчим ніж в країнах Європи, що розвиваються, і вчетверо менше, ніж у розвинутих країнах.

2) середня зарплата в Україні є вчетверо меншою ніж середній показник по країнах ЄС. Близько третини населення має ознаки бідності.

3) Україна посідає перші місця за рівнем витрат енергоресурсів на одиницю продукції і є аутсайдером за продуктивністю капіталу: один долар капіталу створює менш ніж 10 центів ВВП - за цим показником Україна посідає останні позиції.

4) оптова ціна на газ в Україні довгий час була вищою за європейську.

"Але є і проблиски надії, що ціни можуть бути навіть нижчими за європейські. Адже нижчі ціни можна було побачити на українському ринку в періоди, коли газ не імпортується, а локальні гравці вирішують значно збільшити пропозицію газу з накопичених раніше великих запасів", - уточнили в міністерстві.

Газ для населення: тепер доведеться платити, навіть якщо не споживали. НКРЕКП затвердила мінімальний тариф

Моніторинг роздрібних цін, проведений Міненерго в грудні минулого року, показав, що різниця між роздрібними цінами на газ (за вирахуванням вартості доставки газу і за майже однакових умов) сягає 30-40%.

За оптовою ціною на електроенергію в українських підприємств не існує значної цінової переваги у порівнянні з європейськими компаніями, але є і країни ЄС, де принаймні в окремі періоди ціни є суттєво вищими.

Якщо подивитись на співвідношення цін на електроенергію та заробітних в Україні та Європі, то в Україні не лише зарплати становлять приблизно чверть від європейських, а й тарифи на електроенергію.

"Хоча проблема полягає в тому, що в загальному тарифі на генерацію електроенергії припадає менш як 10% (решта йде на передачу та розподіл електроенергії), це менше не тільки ринкової ціни, а і собівартості", - зазначили в Міненергетики.

Тарифи на розподіл газу і на доставку електроенергії номінально є нижчими за середній рівень в Європі. 

Нарахування додаткових об'ємів газу: за «температурні коефіцієнти» платили тричі