Першочергове завдання: відстоювати інтереси усієї будівельної галузі, почути думку кожного гравця ринку!

Руслан Ковтун, виконавчий директор Будівельної палати України

Руслане Володимировичу, вагомим здобутком 2015 року стало підписання Меморандуму про співпрацю з Міністерством оборони України. Яка суть цього документа?

- Меморандум про співпрацю має на меті розробку інноваційних механізмів забезпечення житлом військовослужбовців та учасників АТО. Концепція Міністерства оборони, розрахована до 2021 року, передбачає виділення на будівництво та закупівлю житла для військовослужбовців та учасників АТО понад 20 млрд грн. До слова, черга на житло – 41 тис. військовослужбовців, це без урахування учасників АТО.

На 2016 рік державним бюджетом України на власне будівництво, реконструкцію будівель під житлові приміщення передбачено фінансування у розмірі  560 млн. грн. що надасть можливість отримати МОУ від цього напрямку надходження житла у 2016 році близько 700 квартир та виконати підготовчі роботи для здачі у 2017 році приблизно 1700 квартир. Будівельна палата входить у робочу групу Міноборони та активно працює з Міністерством оборони України щодо напрацювання пропозицій  забезпечення житлом наших військовослужбовців. Ряд наших пропозицій увійшло до «Концепції реформування забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей», яка була схвалена 4 лютого на засіданні міжвідомчої робочої групи при Міністерстві оборони України.

Після затвердження Концепції  Кабінетом Міністрів України почнеться робота по її реалізації. МОУ почне проведення тендерів з відбору забудовників, які братимуть участь в будівництві житла для військовослужбовців Збройних Сил України.

Чи можна вже сьогодні говорити про зрушення в напрямі реалізації даного документа?

- Поки визначається кількість необхідних квартир у тому чи іншому регіоні. Отримані дані покажуть, якого типу житло будувати. Палата запропонувала насамперед звернути увагу на недобудови. Простіше провести їхню експертизу та добудувати, адже землю виділено, комунікації підведено, коробки стоять, тобто велику частину робіт зроблено. У Міноборони таких об’єктів близько 300.

Провели конкурс бюджетних проектів. Маємо вже близько 30 проектних рішень. У кінці 2015 року в рамках виставки «Комфорт Хауз»  підвели підсумки. Визначили найкращі проекти висотних, малоповерхових будинків і таунхаусів із довільним плануванням.

Основне завдання на цей рік: сприяти компаніям забудовникам,  об’єднаних у системі Будівельної палати України, прийняти участь у тендері МОУ і розпочати будівництво житла для військовослужбовців Збройних Сил України на замовлення Міноборони в усіх регіонах України. Підприємства які входять до палати мають великій досвід як з будівництва житла так і промислових об’єктів. Палата повинна стати гарантом, так званим поручителем компаній. Наше завдання – не просто забезпечити своїх членів замовленнями, а насамперед привести на будівельні майданчики надійних виконавців, які стовідсотково завершать житло за мінімальні кошти.

З ким ще, крім Міноборони, співпрацює або налагоджує контакти Будівельна палата?

- Співпрацюємо з Департаментом капітального будівництва МНС. Торік підписали Меморандум про співпрацю з Держмолодьжитло. Аналогічний документ підписано з Українською спілкою промисловців і підприємців, співпрацюємо з ними у будівельному напряму, Торгово промисловою палатою України.

У поточному році будемо підписувати меморандуми, укладати договори про співпрацю із європейськими асоціаціями, аби виводити українські компанії на зовнішні ринки. Наразі розглядаємо пропозиції з Йорданії, Катару, Арабських Еміратів. Розпочали співпрацю із торговими представництвами та посольствами цих країн. Налагоджуємо зв’язки з Узбекистаном, Білорусією.

До складу Будпалати входить ТОВ «Київський Міжнародний контрактовий ярмарок». Ми запрошуємо іноземні компанії до участі в заходах товариства, сприяємо налагодженню їхньої співпраці з членами Палати. Вони мають можливість виробляти продукцію на території нашої держави або шукати проектні, будівельні підрядні організації, робітників різних професій.

На що Будівельна палата спрямовуватиме свої зусилля найближчим часом? Чи маєте конкретну стратегію діяльності?

- Так, визначено основні напрями, які необхідно активно розвивати. По-перше, це більш тісна співпраця з державними органами влади, Будівельна  палата активно співпрацює з Комітетом Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, бере участь у його засіданнях, а наші фахівці залучаються до робочих  груп  при  розробці важливих для будівельної галузі законопроектів.

По-друге, допомога підприємствам щодо участі у державних та муніципальних проектах. Сюди можна віднести й будівництво доступного житла за різними схемами (70/30, 50/50), житла для військовослужбовців.

По-третє, врахування й захист інтересів членів палати шляхом законотворчої діяльності, тобто через комітети, міністерства та інші відомства.

По-четверте, робота з органами самоврядування. Нині проходить децентралізація. Це означає,  маючи солідну фінансову базу, місцева влада може ефективно виконувати свої функції. Зростання доходів у місцевий бюджет дає величезний стимул для економічного розвитку  територіальної громади, в тому числі і розвитку територіального будівельного комплексу. Ми це враховуємо і зараз працюємо по налагодженню співпраці з місцевими органами влади. Переконуватимемо їх співпрацювати з будівельними компаніями, які входять до Будівельної палати.

По-п’яте, пошук варіантів і методів співпраці з Європейським співтовариством. Торік ми вже розпочали роботу в цьому напрямі, проводили спільні круглі столи, приймали активну участь у конференціях, форумах.  

По-шосте, відкриття у всіх регіонах України представництв Будпалати на базі великих забудовників – наших учасників.

Будівельна палата – це так званий лобіст, що відстоює інтереси усієї будівельної галузі. Для нас важлива думка кожного гравця ринку.

                                                      Бесіду вела Галина Ромашко

Джерело: Будівельна палата України