Житло для переселенців. Буде чи не буде: про що говорять зміни в держбюджет?

Житлу для переселенців бути?

Карантинні заходи і в цілому все, що стосується світової пандемії, породжує потребу в реагуванні. А бюджет — це перше, на що будь-яка надзвичайна ситуація б'є часом дуже безжалісно. Тож хоча зі затримками, та ми все ж отримали зміни до держбюджету-2020, де основний акцент у видатках зроблено на соціальні виплати, пенсії та витрати на потреби медицини, зокрема створення Фонду боротьби з COVID-2019.

Я можу помилятись, та вважаю, що немає тієї категорії громадян, яких потенційно не зачіпають зміни, так само як і будь-який бюджет стосується всіх осіб, які проживають на території тієї чи іншої держави. І понад 1.5 млн внутрішньо переміщених осіб тут не виняток.

Що змінилося в бюджеті для переселенців?

Як не дивно, але основні зміни торкнулись доповнень в частині формування спеціального фонду держбюджету. Або ж того, куди і як тепер надходитимуть розподілені відсотки за користування пільговими державними кредитами та повернення самих кредитів на придбання житла для внутрішньо переміщених осіб.

Загалом, якщо ви думаєте, що кредитні кошти є оборотними в рамках програми, то це не так. А якщо ви думаєте, що їх стане більше, то це далеко не факт. На жаль, кошти є оборотними в рамках всієї країни. Спеціальний фонд бюджету на те і спеціальний, що чітко визначає, звідки він візьме ці кошти і куди пустить. Так от, надходження в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, за винятком програм допомоги з реформування державного управління та коштів фонду боротьби з коронавірусом, підуть на реалізацію проекту «Житло для внутрішньо переміщених осіб».

А от скільки цих коштів в кінцевому результаті буде — побачимо. На субвенцію місцевим бюджетам за рахунок гранту KfW передбачено близько 485 млн грн. Проте скільки євроцентів реально витрачено станом на кінець квітня? Думаю, це питання до нового-старого профільного Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Збережені видатки та втрачені кошти

Поки ви остаточно не передумали читати статтю, бо в ній багато незрозумілого, скажу просто: Верховна Рада зберегла видатки держбюджету-2020 на співфінансування придбання житла для внутрішньо переміщених осіб на рівні 20 млн гривень.

Йдеться про програму «70 на 30», де більша частина коштів покривається за рахунок держбюджету, а інша — місцевого. Програма не передбачає отримання житла у власність, а створює фонд для тимчасового проживання. Власне, є вигідною як місцевій владі, так і переселенцям. І охочих на розподілення 20 млн дуже багато, а у випадку зростання фінансування — ще більшої кількості громад. Адже, повторюсь, за цих умов житло стає власністю громади. Подвійна вигода, так сказати. І так, ці кошти залишились, адже фактично вже були витраченими.

Збереглись і кошти на окремі напрямки, такі як питна вода для Маріуполя, Донецької області чи заходи, спрямовані на зменшення впливу вибухонебезпечних предметів на життя та діяльність населення.

Читайте:

"Доступного житла" не буде. Перш за все постраждають учасники АТО і переселенці

Проте така історія з позитивним кінцем не для всіх. Програми Держмолодьжитла, які мають (краще говорити — мали) значно суттєвіше фінансування та зацікавленість людей, в цьому році будуть непрофінансовані. Зокрема, немає і 100 млн гривень, передбачених на програму «Доступне житло».

Що важливо, так це системний підхід керівництва Фонду, які вчергове відзначили: не може бути правильною та політика, яка відмовляється від фундаментальних потреб громадян, а саме наявності житла. Складно не погодитись, адже в умовах кризи питання житла рано чи пізно постає для значної частини населення, а для внутрішньо переміщених осіб — особливо.

Однозначно хороша новина для переселенців

Окрім продовження карантинних заходів, до 11 травня минулого тижня уряд ще схвалив дуже важливий проект для переселенців. З цього приводу можна сказати так: назви міністерств змінюються (адже спершу було МінТОТ, потім Мінветеранів, і тепер нове Міністерство з питань реінтеграції), а от проекти — залишаються. Відклавши сарказм, скажу: йдеться про 25,5 млн євро в рамках угоди з Німеччиною для забезпечення житлом переселенців. Як на загальну тенденцію скорочення житлових програм, то все це дуже вчасно.

Щодо цих 25,5 млн євро важливим є те, що угода не передбачає порядку їх реалізації, а визначає лише мету — забезпечити житлом. Тож якою буде ця програма — ще питання. Швидше за все кредитною. Прикладом може бути дофінансування програми Мінрегіону «Іпотека під 3%». Але це лише приклад, а не усталений факт.

В Україні побудують місто-курорт на 80 готелів

Замість висновків

Того, що було мало, ще менше не стане. На цьому можна було б завершити, але краще сказати, що не все так погано.

Основний посил у питанні житла і надалі залишається в необхідності розробки, запровадження довгострокових програм з довгостроковим державним та зі залученням «донорського» фінансування. Не менш важливою є і робота на місцях — самих переселенців та місцевої влади, адже оцінка (комплексна та детальна) може бути лише там.

І саме виходячи з наявності повної картинки можна говорити про масштабне фінансування. А допоки такі зміни в бюджеті - болючі для сотень, але незмінні для мільйонів.

ЧИТАЙТЕ ГЛАВНЫЕ НОВОСТИ О КОРОНАВИРУСЕ, ПРОГНОЗЫ И СОВЕТЫ ДЛЯ СТРОИТЕЛЕЙ, переходите в спецтему "Короновирус и строителство - прогнозы и советы"